Справа № 2-2093/10
Провадження № 6/638/60/24
09 лютого 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Цвіри Д.М.,
учасники справи:
секретар судового засідання - Зінченко А.С.,
боржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні,-
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні, яким просив з метою арешту, звернення стягнення та подальшої реалізації у виконавчому провадженні № 68645968, визначити частку майна боржника ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у майні спільній сумісній власності набутим подружжям за період шлюбу з ОСОБА_3 майна, а саме у зареєстрованому на ім'я ОСОБА_1 майні:
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 7-10 в літ."М-1 загальною площею 996,9 кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 3-х наступних приміщень: склад площею 962,5 кв.м., майстерня площею 18.2 кв м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 7-10 в літ. "М-1" загальною площею 996,9кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 3-х наступних приміщень: склад площею 962,5 кв.м. Майстерня площею 18.2 кв.м. Щитова площею 10.1 кв.м. Майстерня площею 6,3 кв.м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 1-3, 11-15 в літ."М-1" загальною площею 270,0 кв.м., яка розташована на першому поверсі одноповерхового приміщення Реєстраційний номер майна: 16398485, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 8-ми наступних приміщень: коридор площею 45,0 кв.м., склад площею 47,4 кв.м., склад площею 21,0 кв.м., склад площею 94,9 кв.м., майстерня площею 6,3 кв.м., склад площею 14,5 кв.м., склад площею 34,5 кв.м., майстерня площею 6,4 кв.м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення №5,6 загальною площею 496.9 кв.м в літ. М-1, яка розташована на першому поверсі одноповерхового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 496.9 кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, що складається з 2-х наступних приміщень: склад площею 426,8 кв.м., коридор площею 70,1 кв.м;
- 1/2 частині трикімнатної квартири, загальною площею 68,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Та у зареєстрованому на ім'я ОСОБА_3 майні:
- 1/2 частині трикімнатної квартири, загальною полощею 68,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельній ділянці, кадастровий номер: 6322083001:00:000:3938, площею 0,2911, яка розташована за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2047760563220 для звернення стягнення на неї та подальшої реалізації.
Подання просив розглядати за його відсутності.
Подання мотивоване тим, що на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича перебуває виконавче провадження № 68645968 на залишок заборгованості з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, складає 6 120 865,24 грн. з примусового виконання виконавчого листа № 2-2093/10, виданого 19.01.2022 року Дзержинським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ІН) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 ) боргу у сумі 5593000 грн., а також судові витрати у сумі 1820 грн., усього 5594820 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам рекомендованим листом.
На вимогу приватного виконавця, протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 до ЗУ “Про виконавче провадження», боржником декларацію про доходи та майно не надано.
За відомостями Державної фіскальної служби України, у боржника відкриті розрахункові рахунки в банківській установі але кошти відсутні.
Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України, боржник на обліку не перебуває.
Відповідно до відповіді Регіонального сервісного центра, на ім'я боржника відсутні зареєстровані транспортні засоби.
Перевіркою даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб встановлено, що боржник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . Дата державної реєстрації шлюбу - 18 грудня 1987 року.
За результатами перевірки інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що за період шлюбу за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, а саме:
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 7-10 в літ."М-1 загальною площею 996,9 кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 3-х наступних приміщень: склад площею 962,5 кв.м., майстерня площею 18.2 кв м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 7-10 в літ. "М-1" загальною площею 996,9кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 3-х наступних приміщень: склад площею 962,5 кв.м. Майстерня площею 18.2 кв.м. Щитова площею 10.1 кв.м. Майстерня площею 6,3 кв.м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення № 1-3, 11-15 в літ."М-1" загальною площею 270,0 кв.м., яка розташована на першому поверсі одноповерхового приміщення Реєстраційний номер майна: 16398485, за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з 8-ми наступних приміщень: коридор площею 45,0 кв.м., склад площею 47,4 кв.м., склад площею 21,0 кв.м., склад площею 94,9 кв.м., майстерня площею 6,3 кв.м., склад площею 14,5 кв.м., склад площею 34,5 кв.м., майстерня площею 6,4 кв.м.;
- 1/2 частині нежитлового приміщення №5,6 загальною площею 496.9 кв.м в літ. М-1, яка розташована на першому поверсі одноповерхового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 496.9 кв.м., номер запису: 1219 в книзі: 1, що складається з 2-х наступних приміщень: склад площею 426,8 кв.м., коридор площею 70,1 кв.м;
- 1/2 частині трикімнатної квартири, загальною площею 68,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
За період шлюбу за дружиною боржника ОСОБА_3 за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зареєстровано право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, а саме:
- 1/2 частині трикімнатної квартири, загальною полощею 68,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельній ділянці, кадастровий номер: 6322083001:00:000:3938, площею 0,2911, яка розташована за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2047760563220 для звернення стягнення на неї та подальшої реалізації.
Відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади міста Харкова, місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження звернення стягнення проводиться в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року у справі № 2-591/11 дійшла висновку про те, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року (справа № 367/6231/16-ц) поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена; частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Підставою звернення приватного виконавця до суду з даним поданням стало те, що бездіяльність боржника ускладнює виконання рішення та на переконання приватного виконавця є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та його дружини, відсутність виділеної частки майна боржника унеможливлює виконавцю вчинити виконавчі дії пов'язані з описом та арештом майна боржника.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.06.2022 року у справі № 2-591/11 визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023, головуючим суддею по справі визначено суддю Цвіру Д.М.
Відповідно до довідки секретаря від 13.07.2023, подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. передано судді Цвірі Д.М. - 17.07.2023.
Відповідно до довідки секретаря від 27.09.2023, справу № 2-2093/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передано з канцелярії суду - 02.10.2023.
13.10.2023 боржником ОСОБА_1 подано через канцелярію суду заперечення на подання, якими просив суд відмовити у задоволенні подання приватного виконавця, обґрунтовуючи заперечення тим, що 09.06.23р. та 10.06.23р. ним було відправлено з описом Заяву-скаргу Приватному виконавцю Близнюкову Ю.В., яку він особисто отримав 16.06.23р., де було доведено, що ОСОБА_1 має рухоме майно за адресою свого постійного проживання АДРЕСА_6 та готовий допустити Приватного виконавця до цього помешкання для опису та подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом у запропоновану Приватним виконавцем дату 25.08.23р. в листі №2857 від 20.05.23р. до боржника.
В зазначену дату ніяких примусових дій з опису рухомого майна за вказаною адресою реєстрації та проживання боржника не відбулось з причини хвороби ОСОБА_1 , призначення обстежень на 25.08.23р. та 26.08.23р., про що було заздалегідь повідомлено приватного виконавця цінним листом з Заявою та описом від 15.08.23р., копією довідки про інвалідність пожиттєво ОСОБА_1 , довідкою лікаря гастроентеролога від 14.08.23р. про призначення колоноскопічних та езофагогастродуоденоскопічних обстежень на 25.08.23р., 26.08.23р. та проханням відтермінування з вказаних причин дати опису майна боржника.
Тобто ніяких виконавчих дій з опису рухомого майна боржника, про наявність якого та готовність надати доступ до нього для опису та подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом було заявлено ОСОБА_1 , за адресою його постійної реєстрайії та проживання: АДРЕСА_7 , не було здійснено з незалежних від боржника та поважних причин.
Тому визначення та виділ частки майна ОСОБА_1 в спільному сумісному майні подружжя для її подальшої реалізації у виконавчому провадженні №68645968 до проведення всіх необхідних виконавчих дій з виявлення, опису та реалізації рухомого майна боржника, є прямим порушення Закону України «Про виконавче провадження» та «Про посадових осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень» та є з вказаних причин передчасним та незаконним.
Додатково звернув увагу суду на Акт від 15.06.23 приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про буцім то не надання допуску боржником виконавця для проведення виконавчих дій до квартири за адресою АДРЕСА_6 за підписом буцім то в присутності ФОП ОСОБА_4 , який долучено приватним виконавцем до подання, натомість у вказану дату не було здійснено жодних спроб проведення примусових дій з опису майна боржника. Приватний виконавець Близнюков Ю.В. взагалі не з'являвся за вказаною адресою у вказаний в акті час, про що свідчить мати боржника ОСОБА_5 , яка є пенсіонером віком 87 років, зареєстрована та проживає разом з ОСОБА_1 та постійно знаходиться у вказаній квартирі. Дату - 15.06.23р. ніяким встановленим законом способом не було погоджено з боржником. Акт підписано лише оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , який є фактично постійним позаштатним помічником ОСОБА_6 , та якому ОСОБА_6 віддав на відповідальне збереження нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , які належать боржнику, після опису та арешту цих приміщень 19.05.23р. та складання про це акту. Скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Близнюкова Ю.В. в частині призначення 19.05.23р. відповідальним зберігачем ФОП ОСОБА_4 майна боржника, на який накладено арешт, за адресою АДРЕСА_1 , розглядається зараз в Дзержинському районному суді м. Харкова по справі №2-2093/10 (провадження 4- с/638/83/23, засідання призначене на 12.10.23р.) З огляду на вище вказане, наполягаю на недійсності долученого до матеріалі подання акту не надання боржником допуску виконавця для проведення виконавчих дій до квартири за адресою АДРЕСА_6 та введення Суду в оману Приватним виконавцем Близнюковим Ю.В.
Приватним виконавцем не було вчинено дій щодо звернення стягнення на зазначене рухоме майно, навіть не накладено на нього арешт.
Таким чином, подання приватного виконавця є передчасним, оскільки не вичерпані інші способи звернення стягнення на майно боржника.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі N 2-591/11, провадження № 14-31цс21, зазначено, що розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний; водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.
У даному випадку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує судовий спір щодо майна, набутого під час шлюбу. Так, на розгляді Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває справа № 2-10100/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 про визнання права власності, розподіл майна подружжя та виключення з під арешту. На підтвердження цих обставин, надаємо суду копію заяви про уточнення позовних вимог та копію ухвали суду про відкриття провадження по справі. На даний момент, справа по суті не розглянута. Таким чином, це є підставою для залишення без розгляду подання приватного виконавця Близнюкова Ю.В.
Щодо статусу земельної ділянки кадастровий номер 6322082001:00:000:3938 площею 0,2911 га за адресою Харківська обл., Дергачівський р-н, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2047760563220.
Зазначена земельна ділянка була отримана ОСОБА_3 у власність на підставі рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області № 93 від 13.02.2020р. (копія рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області № 93 від 13.02.2020 р. додається).
У статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини першої, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.
Із урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
У Постанові Верховного суду від 31.08.2020 р. у справі № 738/703/18 зроблено правовий висновок, що оскільки земельна ділянка передана у власність безоплатно відповідно до положень ЗК України, тому режим спільного сумісного майна подружжя на цю земельну ділянку не поширюється.
Таким чином, зазначена земельна ділянка не перебуває у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_7 , що виключає звернення на неї стягнення.
Тобто, ОСОБА_6 свідомо вказує в реквізитах свого подання попередню адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , хоча в додатках до подання долучено Довідку Департаменту реєстрації Харківської міської влади Харківської області від 11.05.23р. №1091/0/282-23 про місце проживання та реєстрації боржника з 17.04.2020 року за адресою: АДРЕСА_7 .
Вказана ОСОБА_6 в реквізитах подання нерухомість за адресою: АДРЕСА_8 належить на праві приватної власності виключно ОСОБА_3 ОСОБА_1 не має за вказаною адресою особистих речей, рухомого та нерухомого майна. Проживають та прописані за вказаною адресою виключно ОСОБА_3 та донька ОСОБА_8 . Свою 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя боржник подарував дружині ще в 2015 році (договір дарування частки квартири №1495 від 24.09.2015р.), що підтверджується витягами з Реєстру нерухомого майна, в тому числі, в додатках до подання Приватного виконавця до суду. Прописаний та проживає ОСОБА_1 зі своєю матір'ю за адресою АДРЕСА_6 з 2020 року, про що неодноразово доводив Заявами цінними листами з описом до відома Приватного виконавця Близнюкова Ю.В.
Таким чином, зазначена нерухомість (квартира) не перебуває у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_7 що виключає звернення на неї стягнення.
Примусове виконання рішення здійснює приватний виконавець Близнюков Ю.В., який в той же час є Обвинуваченим за ч 4. ст. 190 КК України в справі №638/2856/22, яка розглядається в Дзержинському районному суді м. Харкова, головуюча суддя Рибальченко Л.М. В рамках цього кримінального провадження, оцінюючи вагомість наявних доказів в матеріалах справи, Приватному виконавцю Близнюкову Ю.В. було обрано судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та тимчасово звільнено з під варти на підставі внесення застави в 3178000 грн.
14.02.2022 року ОСОБА_6 були винесені Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 68645968, арешту майна та коштів ОСОБА_1 , а 19 травня 2023 року ОСОБА_6 було проведено арешт та опис нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з метою їх подальшого відчудження. Це означає, що Обвинувачений в шахрайстві ОСОБА_2 , використовуючи в якості посібників адвоката Самойлова Є.Ю. та обвинуваченого в кримінальному провадженні приватного виконавця Близнюкова Ю.В., перейшов до наступної стадії свого шахрайства - закінченого замаху на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 . Тобто потерпілому, якому вже заподіяно моральну шкоду, робляться спроби заподіяти ще й матеріальну шкоду.
В судовому засіданні, 13.11.2023, за участі заявника - приватного виконавця та боржника, заявник повідомив, що не стосується розгляду, поданого ним подання, відсутність акту, яким він обґрунтовує, що боржник не надав допуск виконавця для проведення виконавчих дій.
Перед судовим засідання, яке було призначено на 23.11.2023, заявником подано через канцелярію суду клопотання, яким просив долучити саме той акт, на який посилається у своєму поданні.
29.11.2023 через канцелярію суду Боржником подано заперечення на клопотання приватного виконавця від 21.11.2023, обґрунтований тим, що судове засідання, призначене на 13.11.23р., було відкладене з причини ненадання приватним виконавцем до суду документів, що підтверджують надсилання боржнику та отримання боржником повідомлення про призначення на 15.06.23р. проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_6 .
Копію Акту від 15.06.23р. про ненадання допуску виконавцю для проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_6 було долучене приватним виконавцем до свого подання до суду №5175 від 22.06.23р. стосовно ненадання допуску виконавцю для проведення виконавчих дій та копії листа з описом.
В наступне судове засідання приватний виконавець Близнюков Ю.В. не зміг надати вказані документи за їх відсутності, однак подав клопотання від 21.11.23р. про долучення копії вже іншого Акту від 25.08.23р.
Боржник звернув увагу суду на відверту фальсифікацію приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. доказів та введення суду в оману.
А). Стосовно необхідності обов'язкової реєстрації всіх виконавчих документів в автоматизованій системі виконавчого провадження АСВП.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Згідно п. 1 Розділу II Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у Системі в день її надходження, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у Системі автоматично. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи.
Долучені ОСОБА_6 копії Актів від 15.06.23р. та 25.08.23р. стосовно нібито ненадання допуску виконавцю для проведення виконавчих дій не внесено до матеріалів АСВП, хоча Постанову від 19.05.23р. про реальний опис та арешт майна боржника в присутності боржника, понятих та штатного оцінювача ФОП ОСОБА_4 було внесено до АСВП практично негайно вже 20.05.23р.
Б). Стосовно Акту від 15.06.23р. про буцім то не надання допуску боржником виконавця для проведення виконавчих дій. Як вже було доведено до відома суду в запереченнях ОСОБА_1 від 12.10.23р. на подання приватного виконавця, Акт від 15.06.23 приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про буцім то не надання допуску боржником виконавця для проведення виконавчих дій до квартири за адресою АДРЕСА_6 за підписом буцім то в присутності ФОП ОСОБА_4 , копію якого долучено приватним виконавцем до подання. В Акті відсутні підписи Понятих. У вказану дату не було здійснено жодних спроб проведення примусових дій з опису майна боржника. Приватний виконавець Близнюков Ю.В. взагалі не з'являвся за вказаною адресою у вказаний їм в акті час, про що свідчить мати боржника ОСОБА_5 , яка є пенсіонером віком 87 років, зареєстрована та проживає разом з ОСОБА_1 та постійно знаходиться в вказаній квартирі. Проведення жодних виконавчих дій 15.06.23р. ніяким встановленим законом способом не було погоджено з боржником. Акт підписано лише оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , який є фактично постійним позаштатним помічником ОСОБА_6 та якому ОСОБА_6 віддав на відповідальне збереження нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , які належать боржнику, після опису та арешту цих приміщень 19.05.23р. та складання про це акту.
Ніяких підтверджуючих документів надсилання повідомлення боржнику про дату проведення виконавчих дій 15.06.23 та доказів отримання боржником повідомлення про дату проведення виконавчих дій 15.06.23р. та доказів внесення Акту від 15.06.23р. до матеріалів АСВП приватний виконавець Близнюков Ю.В так і не зміг надати суду.
В). Стосовно Акту від 25.08.23р. про нібито ненадання допуску боржником виконавця для проведення виконавчих дій. Як вже було доведено до відома суду в запереченнях ОСОБА_1 від 12.10.23р. на подання приватного виконавця:
09.06.23р. та 10.06.23р. боржником було відправлено з описом Заяву-скаргу Приватному виконавцю Близнюкову Ю.В., яку він особисто отримав 16.06.23р., де було доведено, що ОСОБА_1 має рухоме майно за адресою свого постійного проживання АДРЕСА_6 та готовий допустити Приватного виконавця до цього помешкання для опису та подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом у запропоновану Приватним виконавцем дату 25.08.23р. в листі №2857 від 20.05.23р. до боржника (копії листа Приватного виконавця Близнюкова Ю.В. №2857 від 20.05.23р. та Заяви-скарги ОСОБА_1 від 10.06.23р. з описом та тренінгом Укрпошти про вручення заяви- скарги особисто було додано до заперечень від 12.10.23р. на подання виконавця). В зазначену дату ніяких примусових дій з опису рухомого майна за вказаною адресою реєстрації та проживання боржника не відбулось з причини хвороби ОСОБА_1 , призначення обстежень на 25.08.23р. та 26.08.23р., про що було заздалегідь повідомлено приватного виконавця цінним листом з Заявою та описом від 15.08.23р. (копія заяви з описом та тренінгом Укрпошти про вручення було додано до заперечень від 12.10.23р. на подання виконавця), копією довідки про інвалідність пожиттєво ОСОБА_1 (довідка про інвалідність додається), довідкою лікаря гастроентеролога від 14.08.23р. про призначення колоноскопічних та езофагогастродуоденоскопічних обстежень на 25.08.23р., 26.08.23р. (копії довідки лікаря та результатів проведених обстежень з подальшим лікуванням та рекомендаціями було додано до заперечень від 12.10.23р. на подання виконавця) та проханням боржника відтермінування з вказаних причин дати опису майна боржника (заяву ОСОБА_1 від 15.08.23р. з додатками отримано ОСОБА_6 особисто 17.08.23р. та долучено до матеріалів АСВП).
Тобто ніяких виконавчих дій з опису рухомого майна боржника, про наявність якого та готовність надати доступ до нього для опису та подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом було заявлено ОСОБА_1 за адресою його постійної реєстрації та проживання: АДРЕСА_7 не було здійснено з незалежних від боржника та поважних причин та з відома виконавця Близнюкова Ю.В. Тому Акт від 25.08.23р. про буцім то не надання допуску боржником виконавця для проведення виконавчих дій за адресами: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 , копію якого було долучено приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. до матеріалів подання в судовому засіданні від 23.11.23р. та Ненадання до суду доказів внесення цього акту до матеріалів АСВП. за підписом тільки буцім то в присутності того ж самого оцінювача ФОП ОСОБА_4 та відсутності підписів Понятих, є таким же недійсним (сфальшованим), як і Акт від 15.06.23р. та введенням суду в оману.
Вказані Акти від 15.0б.23р. та 25.08.23р., долучені як докази до суду про буцім то недопущення приватного виконавця, були сфальшовані приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. та долучені до матеріалів подання виконавця до суду. Вказані дії свідчать про те, що Обвинувачений за ч. 4. ст. 190 КК України приватний виконавець Близнюков Ю.В. (справа №638/2856/22) не зупиняється в своїх злочинних намірах та намагається скоїти новий шахрайський злочин з відчудження майна ОСОБА_1 на користь Обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_2 (справа № 638/4343/19) у вигляді швидкого отримання винагороди за проведення примусових дій з реалізації майна або вилучення грошових коштів, яку важко буде повернути в порядку регресу. Саме на це спрямовані шахрайські дії ОСОБА_6 , який прикриваючись статутом приватного виконавця, діє як уповноважена особа.
В судове засідання 09.02.2024 прибув заявник - приватний виконавець, боржник та представник стягувача. Під час розгляду подання по суті, заявник почав дорікати головуючому по справі, що подання розглядається поза строками, передбаченими ст. 443 ЦПК України і взагалі йому важко стояти на ногах, надаючи пояснення суду та відповідаючи на питання боржника. Зважаючи на таку поведінку заявника, в судовому засіданні було оголошено перерву на 10 хв., що у заявника була можливість заспокоїтися.
Не дочекавшись перерви, заявник та представник стягувача прийшли до приймальні та повідомили, що вони не будуть чекати і що в матеріалах справи наявні заяви з проханням розглядати подання за їх відсутності.
Після перерві, боржник надав суду пояснення відповідно до поданих заперечень, наполягав на відмові у задоволенні подання приватного виконавця та наголошуючи на неправомірні дії приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Суд, вислухавши до перерві пояснення заявника, після перерви, пояснення боржника, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження»
За змістом частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з частиною першою якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право, оскільки розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами цієї статті не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів за наявності спору про право.
Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
При цьому необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору.
Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11, саме на який посилається заявник у поданні.
Судом встановлено, що заявника просить визначити частки боржника у майні, яке йому на належить, це 1/2 частині трикімнатної квартири, загальною полощею 68,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельній ділянці, кадастровий номер: 6322083001:00:000:3938, площею 0,2911, яка розташована за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2047760563220 для звернення стягнення на неї та подальшої реалізації.
Окрім цього, боржником надано копії ухвал у справі № 2-10100/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи - Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, визнання права власності та виключення з під арешту, у якому не постановлено рішення, тобто спір триває.
Отже у цій справі наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, у якій вирішено інше питання між боржником і стягувачем, тобто не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 зазначено, що якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 443 ЦПК України, суд, -
Подання подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Д.М.Цвіра