Справа № 638/19011/23
Провадження № 3/638/613/24
09 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Цвіри Д.М., розглянувши адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія: ААД №603924 від 15.11.2023, 15.11.2023 о 20 год. 45 хв. у м. Харків по просп. Перемоги, 66П, водій, керуючи транспортним засобом Mercedes Benz, н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив спалахом увімкнення проблискового маячка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п.п. 2.4 та 8.9.Б ПДР України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подавав до суду численні клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи подані клопотання суд доходить висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , був обізнаний про час та місце судового засідання.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 122-2 КУпАП, - не передбачена.
Як неодноразово зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд наголошує на тому, що за своїм змістом ст. 268 КУпАП націлена саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що подані клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин мають на меті затягування судового розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до статті 252 КУпАП, за якою орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процесуальна форма та зміст оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 122-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія: ААД №603924 від 15.11.2023;
- відеозаписом, що міститься у матеріалах справи;
- копією рапорту інспектора роти 1 батальйону 1 УПП в Харківській області.
15 січня 2024 року року ОСОБА_1 було подано до суду письмові пояснення, в яких зазначається, що водій їхав із встановленою для населених пунктів швидкістю в рамках правил дорожнього руху на дозволяючий зелений сигнал світлофору. Зазначає, що не бачив і не чув ніяких сторонніх звуків з вулиці. Крім того стверджує, що автомобіль співробітників поліції не намагався його наздогнати, не скорочував дистанції, не надавав ніяких звукових сигналів чи вимог про зупинку транспортного засобу.
Разом з тим, судом було досліджено CD-диски, долучені до матеріалів справи, зі змісту яких повністю спростовуються вказані ОСОБА_1 обставини. Зокрема, з відеозапису чітко вбачається, що поліцейським було неодноразово подано звуковий сигнал та вимогу зупинитися за допомогою гучномовного пристрою, яка не була виконана водієм.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за вказаних в матеріалах про адміністративне правопорушення обставин.
Жодних належних доказів, які б спростовували обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, чи ставили б їх під сумнів, і відповідно, вину ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, та останнім суду не представлено.
Відповідно до довідки Інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ірини Тарабари, згідно облікових даних «ІПНП», гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 20.07.2022.
З огляду на доведеність вини ОСОБА_1 , враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 122-2 КУпАП, - у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд також стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 122-2, 283, 284, 294,307,308 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає сили після закінчення строку на її оскарження та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до положень ст. ст. 307-308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Реквізити для сплати судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Дзержинського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).
Суддя Д.М. Цвіра