29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" лютого 2024 р. Справа № 924/710/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут"
про стягнення 1 081 292 593,09 грн. боргу, з яких: 771 314 524,87 грн. основного боргу, 61 630 392,88 грн. пені, 6 833 173,02 грн. 3% річних, 41 272 293,75 грн. інфляційних втрат, 200 242 208,57 грн. штрафу
Представники сторін:
від позивача - Пронюк В.Я.
від відповідача - Бабчук О.В.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06.02.2024р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
22.09.2022 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут" про стягнення 1 081 292 593,09 грн. боргу, з яких: 771 314 524,87 грн. основного боргу, 61 630 392,88 грн. пені, 6 833 173,02 грн. 3% річних, 41 272 293,75 грн. інфляційних втрат, 200 242 208,57 грн. штрафу, заявлених з підстав неналежного виконання умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ХмГз від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.10.2022. Окрім того, зазначеною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 17.10.2022, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 24.10.2022.
14.10.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 18.10.2022 та продовження відповідачу процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву на 10 днів.
Судом у підготовчому засіданні 18.10.2022 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву на 10 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 03.11.2022. Ухвалою суду від 18.10.2022 повідомлено відповідача про дату наступного підготовчого засідання у справі.
26.10.2022 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, де останній також просив суд продовжити відповідачу строк для подання доказів та встановити додатковий строк для подання доказів.
03.11.2022 представником відповідача на електронну адресу суду надіслано відповідь на відзив.
Судом у підготовчому засіданні 03.11.2022 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення строку для подання доказів по справі та відкладення підготовчого засідання на 15.11.2022.
14.11.2022 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 15.11.2022, продовження строку для подання доказів до 30.11.2022, а також продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
15.11.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №924/758/22.
Судом у підготовчому засіданні 15.11.2022 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів, задоволення усного клопотання позивача про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкладення підготовчого засідання на 30.11.2022.
30.11.2022 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі.
06.12.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №924/885/22, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Ухвалою суду від 22.12.2022 року зупинено провадження у справі №924/710/22 до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній з нею справі №924/885/22. Зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №924/710/22.
У зв'язку з усуненням обставин, що викликали її зупинення, ухвалою суду від 15.01.2024 поновлено провадження у справі №924/710/22, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:45 год. 23.01.2024 року.
19.01.2024 року на адресу суду від представника позивача (Пронюка Владислава Ярославовича) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 22.01.2024 у задоволенні клопотання представника позивача (Пронюка Владислава Ярославовича) про участь в судовому засіданні у справі №924/710/23, призначеному на 10:45 год. 23.01.2024, в режимі відеоконференції відмовлено.
19.01.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсним пункту 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ХмГз від 30.09.2021.
Ухвалою суду від 22.01.2024р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання недійсним пункту 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ХмГз від 30.09.2021 повернуто заявнику без розгляду.
22.01.2024 електронною поштою надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання по суті призначеного на 23.01.2024р. о 10:45 год. за відсутності представника. У клопотанні представник ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
22.01.2024 електронною поштою надійшли клопотання представника відповідача:
- про поновлення строку подання до суду клопотання про витребування доказів та про витребування доказів в АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз";
- про поновлення строку подання до суду клопотання про призначення експертизи про призначення судової комплексної експертизи.
- про поновлення строку подання до суду клопотання про залучення до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про залучення до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Оператор газорозподільної системи України", АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".
29.01.2024 електронною поштою від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
29.01.2024 представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких останній просить суд максимально зменшити розмір штрафних санкцій у разі задоволення позовних вимог з урахуванням часткової оплати ним заборгованості за природний газ у жовтні 2021 - січні 2022.
30.01.2024 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких заперечив щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин з посиланням на практику Верховного Суду, а також щодо зменшення розміру неустойки.
Ухвалою суду від 31.01.2024 у задоволенні клопотань представника відповідача від 22.01.2024 про поновлення строків подання до суду вищевказаних клопотань відмовлено, клопотання представника відповідача Вх.№05-08/306/24 від 22.01.2024 про витребування доказів в АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", клопотання Вх. №05-08/307/24 від 22.01.2024 про залучення до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Оператор газорозподільної системи України", АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та клопотання Вх. №05-08/312/24 від 22.01.2024 про призначення судової комплексної експертизи залишено без розгляду.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 1 081 292 593,09 грн. боргу, з яких: 771 314 524,87 грн. основного боргу, 61 630 392,88 грн. пені, 6 833 173,02 грн. 3% річних, 41 272 293,75 грн. інфляційних втрат, 200 242 208,57 грн. штрафу, заявлених з підстав неналежного виконання умов Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ХмГз від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021, зокрема в частині сплати за поставлений природний газ за період з жовтня 2021 по квітень 2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за умовами п. 1 Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 загальний період поставки з 01.02.2021 до 30.04.2022. При цьому, сторонами підписано ряд додаткових угод до вказаного Індивідуального договору, у яких узгоджено обсяги помісячної поставки природного газу відповідачу з визначенням договірної вартості. Факт поставки природного газу останньому підтверджується підписаними двосторонніми комерційними актами приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно.
Оскільки відповідач оплату за переданий газ своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 4.4 Рамкового договору №2рд_БГр-ХмГз та пункту 12. Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ, внаслідок чого сума простроченого та несплаченого боргу склала 771 314 524,87 грн. Окремо, на підставі п. 6.3 Рамкового договору, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, п. 6 ст. 231, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України позивачем за порушення строків проведення розрахунків відповідачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 61 630 392,88 грн. за період з 16.12.2021 по 30.06.2022, штраф у розмірі 10% від суми прострочення - 200 242 208,57 грн., три відсотки річних у розмірі 6 833 173,02 грн. за період 16.12.2021 - 30.06.2022 та інфляційні нарахування у розмірі 41 272 293,75 грн. за період 01.03.2022 - 30.06.2026.
Факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується повідомленням АТ "Ощадбанк" від 25.07.2022 з доданою інформацією про надходження коштів на поточний рахунок позивача за період 30.06.2021 - 30.06.2022.
До позовної заяви додано копії Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГ-ХмГЗ від 30.09.2021 та додатку №1 до нього, Індивідуального договору №БГр-21/22-ХмГЗ від 30.09.2021 (далі по тексту Індивідуального договору) та додатків №1, №2, №3 до нього; Додаткової угоди №10-БГр-ХмГЗ від 30.09.2021 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 29.10.2021 до неї; Додаткової угоди №11-БГр-ХмГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 30.11.2021 до неї; Додаткової угоди №12-БГр-ХмГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 31.12.2021 до неї; Додаткової угоди №01-БГр-ХмГЗ від 21.12.2021 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 31.01.2022 до неї; Додаткової угоди №02-БГр-ХмГЗ від 21.01.2022 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 28.02.2022 до неї; Додаткової угоди №03-БГр-ХмГЗ від 22.02.2022 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 31.03.2022 до неї; Додаткової угоди №О4-БГр-ХмГЗ від 22.03.2022 до Індивідуального договору та додаткової угоди №1 від 30.04.2022 до неї; комерційних актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ХмГЗ на суму 182 974 899,80 грн. з ПДВ; від 30.11.2021 №1_11-БГр-ХмГЗ на суму 253 244 600,00 грн. з ПДВ; від 31.12.2021 №1_12-БГр-ХмГЗ на суму 399 492 800,00 грн. з ПДВ; від 31.01.2022 №1_01-БГр-ХмГЗ на суму 415 445 800,00 грн. з ПДВ; від 28.02.2022 №1_02-БГр-ХмГЗ на суму 315 201 600,00 грн. з ПДВ; від 31.03.2022 №1_03-БГр-ХмГЗ на суму 317 056 600,00 грн. з ПДВ; від 30.04.2022 №1_04-БГр-ХмГЗ на суму 171 995 600,00 грн. з ПДВ, повідомлення АТ "Ощадбанк" від 25.07.2022 №1612-09/1507 з доданою інформацією про надходження коштів за період 30.09.2021 - 30.06.2022.
У відзиві відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що визначені у актах приймання-передачі обсяги поставленого природного газу, не відповідають фактично переданому газу товариству, та зазначений газ не відповідає параметрам якості, визначеним Кодексом ГРМ, відтак позивач мав би зробити перерахунок обсягів поставленого природного газу та нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій. ТОВ "Хмельницькгаз Збут" зазначає, що комерційні акти приймання-передачі природного газу є безтоварними в частині відкоригованих Оператором ГРМ в сторону зменшення обсягів спожитого населенням природного газу, відтак обов'язку з їх сплати відповідач не несе. Відповідач зазначає, що акти приймання-передачі природного газу сформовані на підставі обсягів спожитого побутовими споживачами газу, які надав Оператор ГРМ - АТ "Хмельницькгаз" протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, які в подальшому були скореговані. У відповідності до п. 3.9 Рамкового договору саме на позивача покладено обов'язок складати комерційні акти з відповідними обсягами природного газу, тож, на дамку відповідача, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" несе обов'язок здійснення перерахунку обсягів переданого природного газу у спірний період. З приводу викладених обставин у відзиві зазначено про звернення до господарського суду з відповідним позовом до АТ "Хмельницькгаз" та позивача, а також надіслання адвокатського запиту Оператору ГРМ стосовно подання документів, що підтверджують обсяги всіх здійснених ним коригувань обсягів природного газу побутовим споживачам товариства, розподіленого протягом жовтня 2021-квітня 2022, однак відповіді не отримано. З приводу неналежної якості отриманого природного газу, відповідач посилається на отримання ним ряду претензій від споживачів газу щодо невідповідності якості газу, який постачався у спірний період, вимогам ФХП, зазначеним Кодексом ГТС, зокрема в частині дотримання параметрів температури точки роси за вологою. Крім того, у відзиві вказано, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в порушення п. 2.2 Рамкового договору передано товариству обсяги природного газу без приведення до стандартних умов, оскільки в актах відсутні вказані відомості, в результаті чого отримано меншу кількість природного газу ніж зазначено в комерційних актах до Індивідуального договору.
У зв'язку з дією форс-мажорних обставин у період з 24.02.2022 позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в частині стягнення основного боргу, відповідач вважає передчасними, оскільки строк виконання зобов'язань за Рамковим та Індивідуальним договорами автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого діють форс-мажорні обставини, а решту позовних вимог вважає безпідставними. Так, згідно з розділом 7 Рамкового договору узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), до яких віднесено зокрема війну або військові дії. Відповідач повідомляв позивача шляхом надіслання листа на офіційну електронну адресу (згодом поштовою кореспонденцією) про настання для товариства з 24.02.2022 обставин непереборної сили (запровадження воєнного стану), що унеможливлюють виконання зобов'язань останнім. При цьому, відповідачем додано документ Торгово-промислової палати України, у якому остання засвідчила форс-мажорні обставини з 24.02.2022, їх невідворотність та надзвичайність.
На думку відповідача, частина суми боргу, яка утворилась у ТОВ "Хмельницькгаз Збут" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підлягає компенсації державою на підставі Закону №2479-ІХ, у якому закріплено перелік гарантій та компенсацій, що надаються суб'єктам ринку природного газу за рахунок видатків Державного бюджету України за цільовим призначенням, які використовуються виключно для розрахунків, в тому числі з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". На думку відповідача, ввівши механізм розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині та змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів. Зокрема у ч. 3 ст. 2 Закону №2479-ІХ передбачено компенсацію різниці між вартістю послуг постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настання гуманітарних кризових ситуацій за період з 01.03.2022 по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з постачання. Враховуючи те, що військова агресія російської федерації проти України призвела до неможливості виконання споживачами своїх обов'язків з оплати послуг газопостачання, наданих відповідачем та суттєвого зменшення обсягів надходжень від споживачів за поставлений природний газ, ТОВ "Хмельницькгаз Збут" в найближчі строки планує звернутися до НКРЕКП з відповідною заявою. Окремо наголошує, що відповідачем вже погашено заборгованість за отриманий природний газ в жовтні 2021 - січні 2022 та частково за лютий 2022, а основний борг заявлений позивачем до стягнення складається з вартості природного газу отриманого в період дії воєнного стану в Україні та застосування Закону №2479-ІХ.
Крім того, сума основного боргу перед ГК "Нафтогаз Трейдинг" підлягає врегулюванню за рахунок видатків державного бюджету на підставі Закону №1639-ІХ, зокрема перед позивачем, яким здійснено поставку природного газу з 01.01.2021 по 30.04.2021 побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничного рівня ціни природного газу, встановленого КМУ на період лютий-березень 2021 року включно. Так, постановою НКРЕКП від 06.09.2022 №1086, ТОВ "Хмельницькгаззбут" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу згідно Закону №1639-ІХ, відтак державному регулюванню підлягає різниця між вартістю природного газу, використаного для потреб побутових споживачів та вартістю реалізації останнього побутовим споживачам природного газу протягом січня-квітня 2021.
У відзиві звертається увага на те, що відповідач позбавлений можливості впливати на проведення розрахунків з відповідачем, оскільки в порядку узгодженому у договорі банківського рахунку, який укладено між сторонами та АТ "БАНК АЛЬЯНС" та додаткових договорів №1-7 від 07.10.2021, здійснювалось договірне списання банком коштів з рахунку відповідача для проведення розрахунків з ГК "Нафтогаз Трейдинг" за договором купівлі-продажу, по мірі надходження коштів за спожитий природний газ від побутових споживачів на підставі направленого позивачем повідомлення щодо договірного списання, яке відбувається і після звернення з даним позовом до суду. До відзиву додано копії Звіту про фінансові результати за 2021 рік, постанови НКРЕКП від 06.09.2022 №1089, інформації про середньозважені ціни на природний газ станом на 19.10.2022, заяв, звернень та скарг побутових споживачів природного газу, адвокатських запитів від 05.10.2022, витягу з веб-сторінки ТОВ "Хмельницькгаз Збут" від 26.04.2021, повідомлення ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, договору транспортування природного газу від 18.12.2019 та додатку №1 до нього, Додаткових договорів про договірне списання №2 від 07.10.2021, №3 від 27.10.2021, №4 від 25.11.2021, №5 від 24.12.2021, №6 від 25.01.2022, №7 від 22.02.2022, №8 від 28.03.2022 до Договору банківського рахунку №44250 від 25.06.2020, повідомлення ТОВ "Хмельницькгаз Збут" від 25.02.2022, листа ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 04.05.2022.
У відповіді на відзив від 03.11.2022 позивач вказує, що замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку, що визначено у п. 1 глави 2 розділу ХІV Кодексу ГТС та узгоджується з п. 3.3 Рамкового договору. Дане торгове сповіщення надсилається у електронному вигляді та скріплюється ЕЦП уповноваженої особи на інформаційній платформі Оператора ГТС та в обов'язковому порядку містить обсяг природного газу, що передається (набувається). Торгове сповіщення може бути змінене або відкликане до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи. В подальшому Оператор ГТС, за результатом розгляду отриманих торгових сповіщень, здійснює їх підтвердження, про що продавець і покупець отримують інформаційне повідомлення, а Оператор ГТС зменшує обсяг природного газу продавця та збільшує обсяг природного газу покупця на обсяг природного газу, який був вказаний у торговому сповіщенні. Таким чином, після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталась з вини Оператора ГТС. Продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальній торговій точці (ВТТ), тобто у точці в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики i бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ, що узгоджено у п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 6.5 Рамкового договору. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що зобов'язання останнього з передачі природного газу відповідачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці. В даному випадку, передача природного газу на ВТТ, що вже поданий до ГТС відбувається як таким, що вже приведений до стандартних умов та відповідає ФХП. Позивач звертає увагу на те, що взаємовідносини між сторонами, якi виникли на підставі Рамкового договору, не регулюються нормами Кодексу ГРМ та Методики №116, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004, на норми яких відповідач безпідставно посилається за змістом відзиву на позовну заяву. Також ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" наголосило, що жодних претензій щодо кількості або якості переданого позивачем природного газу з боку відповідача не пред'являлось. Докази протилежного до матеріалів справи не надано. Крім того, відсутня передбачена Рамковим договором вимога щодо зазначення у змісті комерційного акту відомостей про передання природного газу приведеного до стандартних умов, а тому заперечення відповідача є безпідставними. Стосовно якості поставленого природного газу у спірний період позивач посилається на підп. 1 п. 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, з аналізу якого вбачається, що позивач не входить до кола відповідальних осіб за якість газу на точці виходу з ГТС, яким є ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".
Позивач вважає передчасним посилання відповідача на Закон №2479-ХІ, оскільки для процедури врегулювання заборгованості шляхом компенсації з державного бюджету, необхідною умовою є обсяг різниці (сума), яка підлягає компенсації, що підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу, а різниця, як і право на її отримання, відповідачем не доведена. Стосовно посилання відповідача на застосування Закону №1639-ІХ, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зазначає, що згідно ч. 1 ст. 6 вказаного Закону стороною договору купівлі-продажу/постачання природного газу має бути АТ "НАК "Нафтогаз України", при цьому, можливе застосування статті 4 Закону №1639-IX, не є підставою для висновку щодо передчасності звернення позивача до суду з позовною заявою. З приводу договореного списання банком коштів з рахунку відповідача, позивач посилаючись на умови п.п. 12, 14 Індивідуального договору повідомляє, що списання з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця здійснюється з дати отримання банком повідомлення продавця про порушення строків розрахунків за договором про договірне списання, а загалом оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється протягом 45 календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. Таким чином, відповідач по справі №924/710/22 не був обмежений здійснювати розрахунки за отриманий природний газ поза межами механізму автоматичного списання коштів, а відтак міг впливати на порядок i строк здійснення розрахунків.
З-поміж іншого, з урахуванням ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та змісту Регламенту ТПП України засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) здійснюється видачею сертифікату про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання по яких настало однак стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тож, розміщення на веб-сайті ТПП офіційного листа від 28.02.2022 не передбачено Законом та Регламентом ТПП без посилань на зобов'язання, неможливість виконання якого спричинено настанням таких форс-мажорних обставин, крім того лист не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин без підпису першого віце-президента ТПП або віце-президента ТПП. Враховуючи, що лист ТПП є неналежним доказом дії обставин непереборної сили, вказане спростовує твердження відповідача про застосування п. 7.5 Рамкового договору про автоматичне відкладення строку виконання зобов'язань за Індивідуальним договором. До зазначеної позиції наведено практику Верховного Суду викладену у постановах від 15.06.218 №915/531/17, від 26.05.2020 №918/289/19, від 17.12.2020 №913/785/17, від 30.11.2021 №913/785/17 та від 25.01.2022 №904/3886/21.
У запереченнях на відповідь на відзив від 14.11.2023 відповідач зазначив, що Законом №2479-ІХ постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості щодо різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам і з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 1 березня 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання. З огляду на викладене, планується подання звернення до НКРЕПКП з заявою про затвердження вищевказаної різниці. Наголошує, що Законом №2479-ІХ від 29.07.2022 статтю 1 Закону №1639-ІХ доповнено новим абзацом, згідно із яким заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, може бути і перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Відповідач вважає лист ТПП від 28.02.2022 належним та достатнім документом на підтвердження дії обставин непереборної сили згідно умов п. 7.5 Рамкового договору.
У запереченнях відповідач вказує, що не визнає заявлені до стягнення суми штрафу, 3% річних, інфляційних втрат та пені з посиланням на п. 7.2 договору зазначає про дію обставин непереборної сили та значний розмір дебіторської заборгованості побутових споживачів природного газу. При цьому, ТОВ "Хмельницькгаз Збут" посилається на постанову Верховного Суду від 15.02.2018 №467/1346/15-ц в контексті ст. 551 ЦК України та просить врахувати усі фактори впливу на взаємовідносини сторін. Відповідач наголошує на тому, що визначені Оператором ГРМ обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання ТОВ "Хмельницькгаз Збут" у взаємовідносинах між останнім та побутовим споживачем природного газу. Внаслідок численних звернень споживачів ТОВ "Хмельницькгаз Збут" було виявлено розбіжність між даними, наданими AT "Хмельницькгаз", та фактичними даними про обсяги спожитого природного газу побутовими споживачами. У відповідь на звернення до АТ "Хмельницькгаз", відповідачу надано інформацію про обсяги коригувань природного газу окремим 5 споживачам, на що 26.10.2022 отримано відповідь, у якій АТ "Хмельницькгаз" надав відповідну інформацію, з якої вбачається, що загальний обсяг скоригованого природного газу по окремих споживачах складає 2185,54 м.куб. як обсяг природного газу, за який відповідач сплатив ТОВ "ГК "Нафтогаз трейдинг", проте фактично не був використаний кінцевими споживачами. Відтак, надаючи ТОВ "Хмельницькгаз Збут" недостовірні дані щодо обсягів спожитої побутовими споживачами природного газу, АТ "Хмельницькгаз" порушило вищенаведені вимоги Кодексу ГРС, а відповідач несе необґрунтовані витрати, обумовлені наданням некоректної інформації щодо обсягу послуги. Здійснення коригування в сторону зменшення обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Хмельницькгаз Збут" протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року суттєво вплине на розмір заборгованості відповідача перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", оскільки в такому разі комерційні акти приймання-передачі природного газу до Індивідуального договору №БГр-21/22-ВГЗ від 30.09.2021 будуть безтоварними в частині відкоригованих обсягів спожитого населенням природного газу. З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити. До заперечень додано копії листа ТОВ "Хмельницькгаз Збут" від 24.10.2022, листа АТ "Хмельницькгаз" від 26.10.2022, листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 18.10.2022, звітів про недотримання параметрів якості природного газу, переданого від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Хмельницькгаз" за період з жовтня 2021 по квітень 2022, договору транспортування природного газу від 18.12.2019 №1910000212, актів звірки розподіленого об'єму та споживання природного газу з споживачами.
У запереченнях ТОВ "ГК "Нафтогаз трейдинг" від 21.11.2022 зазначено, що комерційні акти приймання-передачі природного газу додані до матеріалів справи містять відомості щодо Договірної ціни, фактичних обсягів газу, що були передані протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями, підтвердженими Оператором ГТС в Інформаційній платформі Оператора ГТС, а також вартості природного газу, що свідчить про їх повну відповідність положенням пункту 3.10. Рамкового договору. При цьому, відповідач вчинив цілий ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, в тому числі підписав комерційні акти-приймання передачі природного газу за Індивідуальним договором без будь-яких зауважень щодо якості, обсягу та ціни природного газу, та в подальшому частково оплатив спожитий природний газ за Індивідуальним договором.
У запереченнях вказано, що відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", договори на розподіл природного газу із споживачами, зокрема, побутовими укладаються на основі типового договору, затвердженого Регулятором. Відповідно, всі відносини за цими договорами, зокрема, в частині визначення обсягів (об'ємів) розподілу природного газу за договором та нарахування відповідної плати за договором мають відбуватися між АТ "Хмельницькгаз" та побутовими споживачами, що свідчить про те, що Відповідач не є учасником правовідносин з розподілу природного газу мережами АТ "Хмельницькгаз" побутовим споживачам. Окремо, позивач посилається на п. 5 Глави 4 Розділу ІХ Кодексу Газорозподільних систем, за змістом якого розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2024 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо зменшення розміру неустойки судом заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2024 просив у задоволенні позову відмовити, подав письмове вступне слово, у якому підтримав позицію викладену у раніше поданих письмових заявах по суті.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/710/22 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
30 вересня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут", як покупцем, укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу за №2рд_БГр-ХмГЗ (надалі Рамковий договір), який відповідно до п. 1.1. регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується Індивідуальний договір, форма якого наведене в Додатку 1 до даного Рамкового договору.
Пунктом 1.3 Рамкового договору передбачено, що умовами Індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, то застосовуються положення рамкового договору.
Відповідно до п. 1.4 Рамкового договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки і порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором.
Загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів. Фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС (п.п. 2.1., 2.3. Рамкового договору).
Згідно з п. 3.3 Рамкового договору, передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (віртуальна торгова точка згідно з Розділом "Терміни" Рамкового договору).
Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (п. 3.4. Рамкового договору).
Пунктом 3.8 Рамкового договору передбачено, що фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки.
Згідно з п. 3.9 Рамкового договору, після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у 2 примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця.
Положеннями п. 3.12. Рамкового договору визначено, що після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем.
Відповідно до п. 4.1. Рамкового договору його загальна вартість не може перевищувати 2 185 932 000,00 грн.
Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору. Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором. Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.п. 4.2, 4.4, 4.5 Рамкового договору).
У п. 5.1 Рамкового договору передбачено права покупця, до яких віднесено право на отримання газу в обсягах, визначених Індивідуальним договором, за умови належного виконання своїх зобов'язань, у тому числі здійснення повного розрахунку, надання забезпечення в порядку, передбаченому Договором та Індивідуальним Договором; право звергатися до Продавця для вирішення будь-яких питань, пов'язаних із виконанням Договору; право на звірку фактичних розрахунків із підписанням відповідного акту.
До обов'язків покупця включено обов'язок: забезпечувати своєчасну та повну оплату газу, надання забезпечення згідно з умовами Договору та Індивідуального договору; здійснити відбір (прийом) природного газу в обсягах та па умовах, передбачених цим Договором та Індивідуальним договором; відшкодовувати продавцю в повному розмірі збитки, фактично понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за Договором та Індивідуальним Договором (п.п. 5.2.2, 5.2.3, 5.2.6 Рамкового договору).
Положеннями п. 6.3 Рамкового договору визначено, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталось з вини оператора ГТС (п. 6.5. Рамкового договору).
У п.п. 7.1, 7.4 Рамкового договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (Форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладання договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання цього договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання сторін. Достатнім доказом дії обставин непоборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин.
Пунктом 9.1 Рамкового договору сторони визначили термін його дії, а саме з дати підписання повноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 року (включно).
Рамковий договір купівлі-продажу природного газу за №2рд_БГр-ХмГЗ від 30.09.2021р. підписано та скріплено печатками сторін.
30.09.2021 року сторонами погоджено умови Індивідуального договору №БГр-21/22-ХмГЗ до Рамкового договору (далі - Індивідуальний договір). Згідно з п. 2 Індивідуального договору договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 Індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу.
Плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки (з жовтня 2021 року по квітень 2022 року) складає 294 600,000 тис. куб. м. (п. 3 Індивідуального договору).
У п.п. 4, 5 Індивідуального договору передбачено, що покупець зобов'язаний до 15-00 год. 20 числа місяця, що передує кожному Періоду поставки, повідомити продавця про обсяг природного газу, який буде ним прийнятий від продавця у відповідному Періоді поставки шляхом направлення Заявки про обсяг природного газу (Додаток І до Індивідуального Договору) (далі - Заявка). Заявка направляється Покупцем на електронну адресу продавця ngt@naftogaztrading.com.ua з електронної адреси Покупця info@kmgasz.but. 104.ua та має бути підписана електронно-цифровим підписом уповноваженої особи покупця. Покупець письмово повідомляє продавцю протягом 3 робочих днів з дати укладання цього Індивідуального договору про Перелік уповноважених осіб. Покупець має право направити не більше однієї Заявки на відповідний Період поставки. У випадку не подання Заявки або подання Заявки, що не відповідає вимогам Індивідуального договору, та/або не підписання покупцем Додаткової угоди згідно пункту 7 Індивідуального Договору, продавець не здійснює передачу природного газу.
Покупець має право подати Заявку з обсягом природного газу на Період поставки, що є меншим, дорівнює або перевищує Договірний обсяг, зазначений у пункті 3 Індивідуального договору (п. 6 Індивідуального договору).
У п. 10 Рамкового договору визначено, що Договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за Загальний період поставки буде становити 7 420,00 грн. (Сім тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок) з ПДВ за 1000 куб.м.
Покупець зобов'язується здійснювати відбір природного газу щодобовим розподілом протягом Періоду поставки в межах замовленого покупцем обсягу, згідно поданої Заявки та укладеної Додаткової угоди, на відповідний Період поставки на умовах Індивідуального договору (п. 11 Індивідуального договору).
Оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки (п.12 Індивідуального договору).
У п. 14.2 Індивідуального договору передбачено, що покупець зобов'язується надати продавцю один з наступних видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань за Індивідуальним договором, в тому числі укласти Договір або додаткову угоду до Договору банківського рахунку щодо здійснення Договірного списання (надалі - Договір про Договірне списання) з рахунку Покупця, на який надходять кошти від побутових споживачів.
Відповідно до п. 19 Індивідуального договору пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ) Перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору.
Індивідуальний договір №БГр-21/22-ХмГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору від 30.09.2021 підписано та скріплено печатками сторін.
В подальшому сторонами підписано низку додаткових угод до Індивідуального договору, а саме:
- №10-БГр-ХмГЗ від 30.09.2021 (з врахуванням додаткової угоди від 29.10.2021 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "жовтень 2021" складає 24 659,690 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "жовтень 2021" складає 182 974 899,80 грн. з ПДВ;
- №11-БГр-ХмГЗ від 22.10.2021 (з врахуванням додаткової угоди від 30.11.2021 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "листопад 2021" складає 34 130,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "листопад 2021" складає 253 244 600,00 грн. з ПДВ;
- №12-БГр-ХмГЗ від 22.11.2021 (з врахуванням додаткової угоди від 31.12.2021 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "грудень 2021" складає 53 840,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "грудень 2021" складає 399 492 800,00 грн. з ПДВ;
- №01-БГр-ХмГЗ від 21.12.2021 (з врахуванням додаткової угоди від 31.01.2022 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "січень 2022" складає 55 990,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "січень 2022" складає 415 445 800,00 грн. з ПДВ;
- №02-БГр-ХмГЗ від 21.01.2022 (з врахуванням додаткової угоди від 28.02.2022 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "лютий 2022" складає 42 480,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "лютий 2022" складає 315 201 600,00 грн. з ПДВ;
- №03-БГр-ХмГЗ від 22.02.2022 (з врахуванням додаткової угоди від 31.03.2022 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "березень 2022" складає 42 730,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "березень 2022" складає 317 056 600,00 грн. з ПДВ;
- №04-БГр-ХмГЗ від 22.03.2022 (з врахуванням додаткової угоди від 30.04.2022 №1), відповідно до якої обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "квітень 2022" складає 23 180,000 тис.куб.м.; договірна вартість за період поставки "квітень 2022" складає 171 995 600,00 грн. з ПДВ.
На виконання умов Індивідуального договору до додаткових угод до нього позивач в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 2 055 411 899,80 грн., що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 №1_10-БГр-ХмГЗ на суму 182 974 899,80 грн. з ПДВ; від 30.11.2021 №1_11-БГр-ХмГЗ на суму 253 244 600,00 грн. з ПДВ; від 31.12.2021 №1_12-БГр-ХмГЗ на суму 399 492 800,00 грн. з ПДВ; від 31.01.2022 №1_01-БГр-ХмГЗ на суму 415 445 800,00 грн. з ПДВ; від 28.02.2022 №1_02-БГр-ХмГЗ на суму 315 201 600,00 грн. з ПДВ; від 31.03.2022 №1_03-БГр-ХмГЗ на суму 317 056 600,00 грн. з ПДВ; від 30.04.2022 №1_04-БГр-ХмГЗ на суму 171 995 600,00 грн. з ПДВ.
Відповідач виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати Договірної вартості за поставлений природний за період жовтень 2021 - квітень 2022 частково, та сплатив на користь позивача 1 284 097 374,93 грн. в період з 30.09.2021 по 30.06.2022, що підтверджується зокрема, довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 №1612-09/1507 та не заперечується останнім.
Враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов'язання із оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього, крім суми основної заборгованості, пеню у розмірі 61 630 392,88 грн. розраховану загалом за період 16.12.2021 - 30.06.2022 з урахування проплат по кожному комерційному акту, штраф у розмірі 200 242 208,57 грн. - 10% від простроченого платежу, 3% річних у розмірі 6 833 173,02 грн. обрахованих за період 16.12.2021 - 30.06.2022 та інфляційні втрати у розмірі 41 272 293,75 грн. за період 01.03.2022 - 01.06.2022.
На виконання вимог п. 14.2 Індивідуального договору в забезпечення виконання зобов'язань позивача за Індивідуальним договором, з 07.10.2021 між AT "БАНК АЛЬЯНС"(Банк), ТОВ "Хмельницькгаз Збут" (Клієнт) та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (Сторона 3) було укладено додаткові договори №1- №8 про договірне списання до договору банківського рахунку №44250 від 25.06.2020.
Відтак, згідно з пунктом 2.1. Клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з рахунку Клієнта на поточний рахунок Сторони 3 для проведення розрахунків Клієнта із Стороною 3 за Договором купівлі-продажу.
Підпунктом 2.1.2. Додаткового договору про договірне списання встановлено, то договірне списання коштів з рахунку для розрахунків за Договором купівлі-продажу здійснюється у випадку отримання Банком від Сторони 3 письмового повідомлення, скріпленого підписом уповноваженого представника Сторони 3 та відбитком печатки, в якому зазначається інформація про настання строку виконання Клієнтом грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу (із зазначенням його реквізитів), розмір таких грошових зобов'язань, реквізити рахунку Сторони 3 або іншого поточного рахунку Сторони 3, на який повинні бути зараховані кошти, що підлягають договірному списанню з Рахунку, реквізити Рахунку, з якого необхідно списати кошти із зазначенням суми коштів, що підлягає договірному списанню, а також номер та дата повідомлення.
Відповідно до змісту доданого листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомлено, що на підставі ст.ст. 14, 14і Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
У листі ТОВ "Хмельницькгаз Збут" від 25.02.2022, останній повідомив ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та АТ "Банк Альянс" щодо зупинення договірного списання та відстрочення оплати у зв'язку з настанням у товариства обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме війни та військових дій, а тому останній просить призупинити дію договору про Договірне списання та відкласти строк виконання зобов'язань товариство на час дії військового стану.
Згідно з повідомленням ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 04.05.2022, позивач вказує на те, що не підтверджено об'єктивної неможливості виконання зобов'язань відповідачем та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання та форс-мажорними обставинами. У повідомленні зазначено, що факт визнання обставин форс-мажорними не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань, їх зміни або припинення, а тому ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не вбачає підстав для внесення будь-яких змін щодо припинення/зупинення договірного списання або надання відстрочки виконання зобов'язань до Індивідуального договору та Рамкового договору купівлі-продажу природного газу. Відповідачу повідомлено, що останній має вживати усіх можливих заходів для повного виконання власних договірних зобов'язань, адже фінансово-банківська система продовжує функціонування.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 №924/885/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз ЗБУТ" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов'язання вчинити дії, зокрема позивач просив зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок обсягів переданого ТОВ "Хмельницькгаз Збут" природного газу за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд-БГ р-ХмГз від 30.09.2021 року та Індивідуальним договором №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року, зазначених у комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року; а також зобов'язати відповідачів 2 та 3 безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування у бік зменшення обсягів природного газу позивачу за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд-БГ р-ХмГз від 30.09.2021 року та Індивідуальним договором №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року, зазначених у комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 №924/885/22 встановлено, що відповідальність за неналежну якість природного газу, що надходить в газотранспортну систему (з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи) покладається на суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, а відповідальність за якість природного газу в точках виходу з газотранспортної системи: на оператора ГТС.
Таким чином, нормами Кодексу ГТС передбачено, що у випадку поставки газу неналежної якості сплачується додаткова оплата, а не відбувається коригування, як цього вимагає позивач; окрім того, позивач не відноситься до осіб, які цю доплату проводять.
Суд апеляційної інстанції у постанові зазначив, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, передано позивачу природний газ за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, що підтверджується підписаними без зауважень з боку позивача Комерційними актами на поставку в загальному обсязі 294 600, 000 м.куб. природного газу, погодженими Оператором ГТС торговими сповіщеннями, які подавалися ТОВ "Хмельницькгаз Збут" (торгові сповіщення на набуття) та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (торгові сповіщення на відчуження) на вказаний об'єм природного газу, що, в свою чергу, є підставою для оплати ТОВ "Хмельницькгаз Збут" поставленого йому природного газу.
Крім того, колегією суддів не встановлені обставини здійснення коригувань Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" обсягів спожитого газу на підставі заяв побутових споживачів. Також АТ "Хмельницькгаз" не надано суду інформації, що останнім здійснювались масові перерахунки споживачам у зв'язку з поставкою неякісного газу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року між сторонами укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу за №2рд_БГр-ХмГЗ з подальшим погодженням умов Індивідуального договору №БГр-21/22-ХмГЗ до Рамкового договору, в тому числі в частині визначення договірного обсягу природного газу за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 Індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу.
Так, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До правовідносин у сфері купівлі-продажу та постачання природного газу застосовуються, зокрема, положення Закону України "Про ринок природного газу".
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
На виконання умов Рамкового договору та Індивідуального договору та додаткових угод до нього, відповідач в період з лютого 2021 по квітень 2022 року без жодних зауважень прийняв від позивача природний газ вартістю 2 055 411 899,80 грн., про що сторони склали відповідні комерційні акти приймання-передачі природного газу.
У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З пункту 12 Індивідуального договору вбачається, що оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки.
Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу за періоди вказаної поставки природного газу на загальну суму 1 284 097 374,93 грн., що підтверджується довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 25.07.2022 №1612-09/1507 за період з 30.09.2021 по 30.06.2022, та не заперечується останнім.
У свою чергу, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем коштів за отриманий природний газ за періоди поставки лютий 2022 (частково) - березень 2022 - квітень 2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 771 314 524,87 грн., докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.
У відзиві відповідач стверджує, що оскільки погашення заборгованості перед позивачем відбувається шляхом договірного списання банком коштів з рахунку відповідача по мірі надходження коштів від побутових споживачів за поставлений природний газ, тому погашення суми основного боргу здійснювалось під час розгляду даної справи судом.
Оскільки ч. 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, проте представник відповідача жодних доказів на підтвердження вищевикладених тверджень не надав, а тому останні судом до уваги не приймаються.
Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язання з повної оплати прийнятого природного газу за Індивідуальним договором №БГр-21/22-ХмГЗ від 30.09.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу за №2рд_БГр-ХмГЗ від 30.09.2021, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 771 314 524,87 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 771 314 524,87 грн. боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно посилання відповідача щодо передачі позивачем природного газу неналежної якості, який до того ж не приведено до стандартних умов та щодо невідповідності обсягу природного газу, визначеного у актах приймання-передачі, обсягу фактично переданого ТОВ "Хмельницькгаз Збут", суд зазначає таке.
Так, відповідно до пункту 11 глави 7 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1-5, 8 глави 2 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.
Обробка торгових сповіщень оператором газотранспортної системи здійснюється цілодобово не довше тридцяти хвилин, крім випадку якщо замовником послуг транспортування не визначено інший строк набрання чинності торговим сповіщенням, що дає можливість подовжити термін обробки торгового сповіщення до двох годин.
Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи.
Торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).
Якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування: як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження; як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
Умовами пунктів 3.1, 3.3, 3.4 та 6.5 Рамкового договору сторони узгодили, що продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальній торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Позивач не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення газу, що сталося з вини Оператора ГТС. Дані норми договору співвідносяться з нормами розділу 3 Кодексу ГТС.
Водночас, позивач не є тією особою, яка визначена Кодексом ГТС відповідальною за якість газу у точках виходу з ГТС.
Отже, зобов'язання позивача щодо передачі природного газу у віртуальній торговій точці є виконаним з моменту передачі права власності на природний газ. При цьому, відповідачем набуття ним права власності на переданий позивачем природний газ не оспорюється.
Виходячи з узгоджених сторонами умов пунктів 1.4, 2.1, 3.10 Рамкового договору, відповідач, підписавши комерційні акти після закінчення відповідного періоду поставки, у якому позивачем було здійснено передачу газу, фактично погодився із визначеним у таких актах обсягом та вартістю газу. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №910/3600/22.
Поведінка відповідача є суперечливою з огляду на те, що зазначаючи про невизнання суми основної заборгованості через невідповідність обсягів фактичного поставленого природного газу визначеним в комерційних актах обсягам та передачу природного газу неналежної якості, відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого природного газу за спірними договорами за період з листопада 2021 по квітень 2022 року (включно), тобто своїми попередніми діями підтвердив повне прийняття виконаного позивачем зобов'язання за Рамковим та Індивідуальним договорами згідно погодженими в них та визначеними в комерційних актах обсягами та цінами.
У п. 3.12 Рамкового договору визначено, що після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем.
Доводи відповідача про оспорюваність обсягів споживання, які визначені в комерційних актах приймання-передачі природного газу до Рамкового договору та Індивідуального договору в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року судом не приймаються, оскільки при підписанні актів ним не було заявлено жодних претензій щодо кількості переданого природного газу.
Окрім того, судом враховуються, що після відкриття провадження у справі №924/710/22 ТОВ "Хмельницькгаз ЗБУТ" звернулось до суд з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання незаконними дій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" щодо здійснення коригування в сторону зменшення обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Хмельницькгаз ЗБУТ" протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року та зобов'язання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" здійснити перерахунок обсягів природного газу переданого ТОВ "Хмельницькгаз ЗБУТ" протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, та визначених у Комерційних актах приймання передачі природного газу до Індивідуального договору №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021, відповідно до здійснених АТ "Хмельницькгаз" коригувань, однак за клопотанням представника позивача поданим до початку розгляду справи по суті, в зв'язку з неможливістю отримати докази на підтвердження своїх позовних вимог та необхідністю її доопрацювання, ухвалою суду від 24.01.2023 №924/758/23 позовну заяву залишено без розгляду.
У розділі "Терміни" Рамкового договору визначено, що комерційний акт - акт, в якому зазначається Договірна ціна, фактичний обсяг газу, що був переданий продавцем покупцеві протягом Періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями підтвердженими Оператором ГТС в Інформаційній платформі Оператора ГТС та вартість природного газу, яка визначається шляхом множення фактичного обсягу природного газу на Договірну ціну.
Судом звернуто увагу на те, що у п. 2.2 Рамкового договору передбачено розрахункову одиницю природного газу, що передається позивачем відповідачу, яка вказана сторонами у спірних комерційних актах приймання-передачі природного газу. При цьому, додаткового уточнення у змісті комерційних актів відомостей щодо передачі природного газу з приведенням до стандартних умов згідно з Рамковим договором або Індивідуальним договором не передбачено, а тому заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються.
Окремо судом враховується, що провадження у справі №924/710/22 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній з нею справі №924/885/22, в межах якої товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз ЗБУТ" звернулось з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов'язання вчинити дії, зокрема відповідач просив зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок обсягів переданого ТОВ "Хмельницькгаз Збут" природного газу за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд-БГ р-ХмГз від 30.09.2021 року та Індивідуальним договором №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року, зазначених у комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року; а також зобов'язати відповідачів 2 та 3 безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування у бік зменшення обсягів природного газу позивачу за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд-БГ р-ХмГз від 30.09.2021 року та Індивідуальним договором №БГр-21/22-ХМГЗ від 30.09.2021 року, зазначених у комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
При цьому, рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 №924/885/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз ЗБУТ", а тому відповідно до норм ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді справи №924/710/22, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Стосовно заперечень відповідача про відсутню можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за отриманий газ у зв'язку з укладення договору про договірне списання, суд останні відхиляє з огляду на чітке визначення у розділі 4 Рамкового договору та п. 12 Індивідуального договору порядку розрахунків між сторонами за поставлений природних газ, а укладення договору про договірне списання або додаткових угод до договору банківського рахунку, відповідно до вимог п. 14.2 Індивідуального договору, є видом забезпечення виконання платіжних зобов'язань відповідача за Індивідуальним договором у разі порушення останнім умов розрахунків за поставлений природний газ.
Вказане свідчить, що відповідач не позбавлений права оплачувати за поставлений позивачем природний газ на рахунок останнього у строки визначені договорами та впливати на своєчасність та повноту проведення розрахунків.
З приводу тверджень відповідача стосовно того, що частина суми боргу, яка утворилась перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підлягає компенсації державою на підставі Закону №2479-ІХ, а також врегулюванню за рахунок видатків державного бюджету на підставі Закону №1639-ІХ, суд зазначає таке.
Закон №1639-ІХ було прийнято 14.07.2021 (набрав чинності з 19.08.2021) і його дія поширюється на заборгованість операторів газорозподільних систем лише з прийняттям Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479-ІХ).
Постановою НКРЕКП від 06.09.2022 №1086, ТОВ "Хмельницькгаз Збут" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону №2479-ІХ постачальникам природного газу компенсуються: заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"; різниця між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 1 березня 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання. Обсяг різниці, яка підлягає компенсації згідно з абзацом третім цієї частини, підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу.
За змістом ч. 1 ст. 3 вказаного Закону фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
У статті 1 Закону №1639-ІХ передбачено, що заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати), не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість та/або грошові зобов'язання постачальників природного газу, які в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30 листопада 2022 року.
Розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості);
Учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, відповідно до статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Таким чином, визначальною умовою для поширення норм Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021), на заборгованість з оплати природного газу відповідача перед позивачем могла бути заборгованість, яка виникла та не була сплачена до 31.12.2020, а також обставини включення відповідача до Реєстру.
Поряд з тим, як вже було зазначено вище, 19.08.2022 набрав чинності Закон №2479-IX. У преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону №1639-IX.
У статті 2 Закону №2479-IX визначено гарантії, що надаються суб'єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону №2479-IX визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому у подальшому у зв'язку з зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2102-IX, законодавцем з метою врегулювання в умовах воєнного стану окремих відносин на ринку природного газу та у сферах тепло-гарячого водопостачання було прийнято Закон №2479-IX, яким запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб'єктів господарювання, зумовлених впровадженим мораторієм, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Зокрема, встановлено перелік та механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та сфери теплопостачання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період.
Фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону №1639-ІХ. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно із Законом №1639-ІХ, визначено саме його положеннями.
Відповідно до положень статей 2, 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).
Суд зазначає, що фактично правова конструкція положень статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) дає підстави дійти висновку, що законодавцем надано можливість учасникам ринку природного газу - боржникам у правовідносинах, які стосуються дебіторської заборгованості за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону та яка погашена до 31.12.2022 застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати лише на реструктуризовану сторонами заборгованість у порядку, визначеному цим Законом.
Суд зауважує, що нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати на суму основного боргу є акцесорними (додатковими) вимогами, які виникають, як на підставі договору, так і на підставі закону. Водночас положення Закону №1639-ІХ у відповідній редакції не створюють безумовних підстав для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише передбачають можливість врегулювання такої заборгованості відповідно до його положень, за умови існування, визначених цим Законом передумов.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 15.06.2023 у справі №904/5697/20.
Оскільки предметом спору у справі є вимога про стягнення заборгованості за період поставки природного газу за лютий - квітень 2022 року, яка станом на 31.12.2022 не погашена, неподання сторонами доказів укладання договору про реструктуризацію заборгованості та/або договору про організацію взаєморозрахунків, можливості для застосування компенсаторних механізмів, визначених Законом №1639-ІХ судом не встановлено.
Стосовно доводів відповідача про настання обставин непереборної сили (запровадження воєнного стану), що унеможливлює виконання зобов'язань зі сплати за платіжними зобов'язаннями останнього перед позивачем згідно розділу 7 Рамкового договору, суд зазначає таке.
У п. 7.4 Рамкового договору сторони передбачили, що достатнім доказом дії обставин непоборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 14 - 1 вказаного Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 №40(3) Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
У відповідності до п. 6.2 вищевказаного Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається представник відповідача як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (фор-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку (вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 07.06.2023 у справі №912/750/22).
З огляду на вищевикладене, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 виданий на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України не відповідає вимогам Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, щодо належного засвідчення за заявою відповідача настання форс-мажорних обставин за Рамковим договором та Індивідуальним договором, на підставі яких позивач звернувся з позовом до суду. З огляду на викладене, відповідачем не доведено факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у відповідності до розділу 7 Рамкового договору.
Щодо заявлених позивачем до стягнення трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань, пені та штрафу, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п. 6.3 Рамкового договору визначено, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором та/або Індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань, пені та штрафу судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що умовами Рамкового договору та Індивідуального договору сторонами було погоджено строки проведення розрахунків за природний газ, провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат в розмірі 41 272 293,75 грн. обрахованих загалом за період прострочення з 01.03.2022 по 30.06.2022 (з урахування часткових оплат), а також 6 833 173,02 грн. - 3% річних нарахованих за період прострочення з 16.12.2021 по 30.06.2022 (з урахування часткових оплат), з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.
Так, правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з Відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Вказана позицію узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.12.2023 у справі №910/3600/22.
29.01.2024 представником відповідача подані додаткові пояснення, в яких останній просив суд максимально зменшити розмір штрафних санкцій у разі задоволення позовних вимог з урахуванням часткової оплати ним заборгованості за природний газ у жовтні 2021 - січні 2022.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 14.12.2023 у справі №916/2550/22.
Судом взято до уваги те, що відповідачем сплачено більшу частину заборгованості за поставлений у спірний період природний газ, задоволення позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, значний розмір позовних вимог про стягнення пені та штрафу, пов'язаність здійснення розрахунків між сторонами зі своєчасною та повною сплатою за спожитий газ побутовими споживачами, відсутність доказів понесення позивачем негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, а також суспільну значимість діяльності ТОВ "Хмельницькгаз Збут", оскільки природний газ використовувався відповідачем для постачання його населенню.
Суд, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені у справі обставини та подані докази в сукупності, враховуючи подане клопотання представником відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, а тому вказане клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовні вимоги про стягнення 61 630 392,88 грн. пені обрахованої за період з 16.12.2021 по 30.06.2022 та 200 242 208,57 грн. штрафу заявленого у розмірі 10% від суми прострочення - частковому задоволенню.
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 771 314 524,87 грн. основного боргу, 30 815 196,44 грн. пені, 6 833 173,02 грн. 3% річних, 41 272 293,75 грн. інфляційних втрат, 100 121 104,29 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз Збут" (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 32, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 39585960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 771 314 524,87 грн. основного боргу, 30 815 196,44 грн. пені, 6 833 173,02 грн. 3% річних, 41 272 293,75 грн. інфляційних втрат, 100 121 104,29 грн. штрафу та 868 350,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст рішення складений та підписаний 09.02.2024р.
Суддя А.М. Яроцький