вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" січня 2024 р. Справа№ 910/5936/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Науменко О.В.
від відповідача: Данилов С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023
у справі № 910/5936/23 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Фізичної особи-підприємця Юрченко Інни Олегівни
про стягнення 80 074,13 грн
Короткий зміст позовних вимог
18.04.2023 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Юрченко Інни Олегівни про стягнення за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 19.10.2018 № 011/2559/466675 заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 80 074,13 грн.
Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 526 та 527 ЦК України обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, та не сплатив заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 80 074,13 грн.
Доводи та заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивачем автоматично щомісячно списувалися грошові кошти з рахунку відповідача, у зв'язку з чим залишок заборгованості станом на 23.06.2023 становить 24 149,51 грн. Також відповідач зауважив на відсутності в матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, що підтверджували би розмір боргу та його зменшення.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі № 910/5936/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Юрченко Інни Олегівни на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 24 110,51 грн заборгованості, а також 1075, 37 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідач частково сплатив заборгованість після подачі позову. Застосувавши принцип вірогідності доказів, проаналізувавши довідку про рух коштів на рахунку, яка сформована 23.06.2023 суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача станом на момент прийняття рішення складає 24 110,51 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2023 провадження у справі у частині стягнення 7 972 грн заборгованості закрито на підставі п. 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Ухвала мотивована тим, що після подачі позову у порядку договірного списання з рахунку відповідача на погашення боргу списано 7 972 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
А саме апелянт зазначає, що:
- суд не надав належної правової оцінки тому, що станом на 28.11.2022 заборгованість відповідача у розмірі 80 074, 13 грн не погашена, а подані до справи виписки стосуються особливого рахунку відповідача № НОМЕР_1 і відображають баланс саме на ньому, в той же час кредитним рахунком у відповідності до п.1.1 укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 19.10.2018 № 011/2559/466675 та п. 1.1 Заяви про надання кредиту «Кредитна карта для підприємців» № 011/2559/466675/1 від 20.07.2020 є інший рахунок № НОМЕР_2 ;
- відповідач не подав контррозрахунку заборгованості;
- вирішуючи питання закриття провадження у справи в частині стягнення 7 972 грн заборгованості, суд не звернув увагу, що з нагаданих виписок вбачається, списання з рахунку № НОМЕР_1 , проте не вбачається зарахування на рахунок НОМЕР_2 ;
- у виписках по рахунку № НОМЕР_1 не зазначено про списання коштів у рахунок погашення конкретного кредитного зобов'язання (відсутній номер кредитного договору або дата, номер кредитного рахунку тощо).
Під час апеляційного перегляду справи, 29.11.2023 апелянт подав відповідь на відзив відповідача. А також, 30.11.2023, 10.01.2024 скаржник подав додаткові пояснення у справі, в яких апеляційну скаргу підтримав.
У своїх додаткових поясненнях від 10.01.2024 банк просив задовольнити апеляційну скаргу в частині оскарженого рішення, водночас зазначив, що до стягнення з відповідача на користь банку підлягає 72 102,13 грн враховуючи те, що провадження у частині стягнення 7 972 грн закрито.
Доводи та заперечення відповідача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:
- банк автоматично списував кошти з рахунку відповідача в рахунок заборгованості, що підтверджується довідками про рух коштів на рахунку;
- банк, на момент ухвалення судового рішення навмисно не подавав актуальну заборгованість відповідача, що підтверджується новими довідками банку про рух коштів по рахунку з 01.05.2023 по 13.11.2023, які спростовують заявлену позивачем суму до стягнення в розмірі 80 074,13 грн;
- 18.04.2023 при поданні позовної заяви та апеляційної скарги до суду банк зазначив не вірну та недостовірну інформацію стосовно фактичної суми заборгованості, що можливо розглядати як шахрайство та службовій підлог або недбалість.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5936/23 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/5936/23. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.
30.10.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі № 910/5936/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 04.12.2023. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 27.11.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 27.11.2023. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
До відзиву від 20.11.2023 відповідачем долучено додатковий доказ, а саме довідки про рух коштів на рахунку від 20.06.2023, 13.11.2023, 20.11.2023.
Протокольною ухвалою суду від 18.12.2023 ці докази залишено без розгляду, оскільки відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку на їх подання.
24.01.2024 відповідачем подано клопотання, до яких долучено довідки про рух коштів на рахунку за січень 2024 року.
Протокольною ухвалою суду від 24.01.2024 відмовлено у залученні цих доказів, оскільки їх не існувало на час прийняття оскарженого рішення, що взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
25.01.2024 відповідач подав письмові пояснення в яких зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про суму заборгованості відповідача на дату подання позову - квітень 2023 року та ухвалення рішення по суті 2 жовтня 2023 року, а лише розмір заборгованості станом на 28 листопада 2022 року. Просив дослідити письмові докази про кількість банківських та особових рахунків відповідача, а також акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. Крім цього просить надати оцінку зловживання позивачем процесуальними правами та не виконання судового рішення. Долучено довідку про рух коштів на рахунку за січень 2024 року.
У судовому засіданні суд апеляційної інстанції дослідив усі докази, які подавались сторонами в суді першої інстанції.
Підстав для визнання дій позивача зловживаннями процесуальними правами колегія суддів не встановила, тому в цій частині у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення змінити з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив, що 19.10.2018 між позивачем (Банком), відповідачем (клієнтом, страхувальником) та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» (страховиком) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/2559/466675, за умовами якого протягом строку дії кредиту Банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (кредит) із поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів (рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000 грн. У межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту складає 90000 грн. У подальшому ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 19.10.2020 включно (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що без укладення додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк дії кредиту на 24 (двадцять чотири) календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:
- банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від продовження строку дії кредиту;
- відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором;
- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2. договору.
Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода клієнта на продовження строку дії договору.
Відповідно до пункту 1.4. договору кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".
Згідно з пунктом 2.1 договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків, передбачених пунктом 2.2 договору.
У пункті 5.1. договору передбачено, що клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "Погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банка, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.
Клієнт зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за Договором в термін виконання зобов'язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором (п. 5.2. договору).
Відповідно до п. 8.1. договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин передбачених п. 8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
20.07.2020 сторонами укладено заяву про надання Кредиту "Кредитна картка для підприємців" № 011/2559/466675/1 до договору банківського обслуговування, у пункті 1.3 якої визначено, що розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 90000 грн. та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.1 заяви.
Згідно з пунктом 1.4 заяви строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких Банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. Строк кредиту становить 24 місяця, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту.
У пунктах 1.5, 1.6 заяви зазначено, що процентна ставка фіксована, 29,9 %; проценти за користування недозволеним овердрафтом фіксована, 49 % річних.
Пунктами 4.1-4.3 заяви погоджено порядок погашення заборгованості, у тому числі здійснення Банком договірного списання коштів.
Згідно пунктом 4.2 заяви Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 % від власної заборгованості перед Банком, але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами Банка, або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму.
На підставі п. 1.3 договору позивачем продовжено строк дії кредиту до 19.10.2024 року.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, 01.12.2022 направив відповідачу вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 28.11.2022 вих. № 114/К-269416 (а.с. 16). Однак відповідач на цю вимогу не відреагував, борг не сплатив. Тому, 13 квітня 2023 року позивач звернувся в суд з позовом та вимагав стягнути з відповідача заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 80 074,13 грн, з якого 13649,52 грн становить прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Банк посилається на те, що відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту станом на 28.11.2022 за відповідачем обліковується загальна заборгованість у сумі 80074,13 грн., з якої 13649,52 грн. - прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску.
На підтвердження позовних вимог позивачем до справи подана банківська виписка по карткового рахунку відповідача номер НОМЕР_2 (UAH) за період з 19.10.2018 до 28.11.2022, (надрукована 28.11.2022), відповідно до якої станом на 28.11.2022 за відповідачем утворилась заборгованість по цьому кредитному рахунку у сумі 80074,13 грн. (а.с. 12-15).
В свою чергу відповідач, разом з відзивом на позовну заяву подав до суду довідки про рух коштів на особливому рахунку № НОМЕР_1 Райфкартка + / Visa Gold за періоди з 01.08.2022 по 30.09.2022, з 01.02.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 23.06.2023 року.
Як вбачається з оскарженого рішення, висновок суду про те, що станом на 23.06.2023 залишок боргу відповідача складає 24110,51 грн здійснений судом на підставі довідки про рух коштів на особливому рахунку НОМЕР_4 Райфкартка + / Visa Gold за період з 01.05.2023 до 23.06.2023 року (а.с.73).
Цей висновок колегія суддів вважає помилковим.
Суд першої інстанції не враховав, що згідно до укладеного між сторонами договору, Банк встановив Позивальнику кредитну лінію по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_2 . Отже довідка про рух коштів на особливому рахунку № НОМЕР_1 (Райфкартка + / Visa Gold) не свідчить про дійсний розмір кредитної заборгованості по договору № 011/2559/466675 від 19.10.2018, що обліковується по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_2 . Ця довідка містить лише інформацію про «Доступний баланс-24 110,5 грн» на особливому рахунку № НОМЕР_1 Райфкартка + / Visa Gold станом на 23.06.2023 року (а.с.73).
Водночас із наявної в цих виписках інформації вбачається, що з особливого рахунку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 60-61) Банком здійснювалося договірне списання коштів для погашення заборгованості, які одночасно зараховані по картковому рахунку Позичальника № НОМЕР_2 .
Так, із довідок про рух коштів на рахунку відповідача вбачається, що після подання 13.04.2023 до суду позовної заяви, з рахунку відповідача в порядку договірного списання списано загалом - 7972 грн., а саме: 19.04.2023 - 1610 грн., 03.05.2023 - 3220 грн., 02.06.2023 - 1571 грн., 21.06.2023 - 1571 грн (в цій частині провадження у справі припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору).
Інформація про списання коштів міститься також в довідках про рух коштів на особливому рахунку № НОМЕР_1 в графі - «Договірне списання для погашення заборг. Внутрішній процес DataStage/ Договірне списання заборгованості», та одночасно ця інформація відображена у виписці по рахунку відповідача № НОМЕР_2 та розрахунку заборгованості позивача (а.с. 5-7, 12-15).
Отже, зазначені обставини одночасно спростовують доводи Банка про те, що матеріалами справи не підтверджено зарахування цих коштів на рахунок № НОМЕР_2 (UAH) після їх списання з рахунку № НОМЕР_1 .
За результатами перевірки стану розрахунків що відображений у довідках про рух коштів на рахунках відповідача колегією суддів встановлено, що до подання 13.04.2023 до суду позовної заяви (відповідно до відбитку календарного штемпелю АТ «Укрпошти») з рахунку відповідача № НОМЕР_1 в порядку договірного списання списано 06.04.2023 - 3 720 грн та 21.03.2023 - 964,02 грн.
Ці обставини підтверджуються довідкою про рух коштів на рахунку № НОМЕР_1 від 20.06.2023 за період з 01.02.2023 по 30.04.2023 (а.с.71).
На підставі аналізу зазначених доказів колегія суддів встановила, що станом на 28.11.2022 заборгованість відповідача по кредитному договору складала 80 074,13 грн.
Відповідно до п. 8.1. договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин передбачених п. 8.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Позивач, користуючись своїм правом, передбаченим п. 8.1 договору та 01.12.2022 направив відповідачу вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 28.11.2022 вих. № 114/К-269416, відповідно до якої вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити погашення по кредиту у повному обсязі в сумі 80 074,13грн. (а.с. 16-18). Однак відповідач, отримавши цю вимогу у визначений строк борг не сплатив.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже незважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, відповідач не виконав свої зобов'язання, чим порушив вимоги укладеного між сторонами договору (п. 2.1, 5.1 та 5.2).
Як вже зазначено у постанові, в подальшому, до подання позову з рахунку відповідача № НОМЕР_1 в порядку договірного списання списано 06.04.2023 - 3 720 грн та 21.03.2023 - 964,02 грн.
Після подання позову з рахунку відповідача в порядку договірного списання списано загалом - 7972 грн.
Отже станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції підтвердженою сумою заборгованості є 67 418, 11 грн (80 074,13 - 7 972,0 - 3 720 - 964,02 = 67 418,11). Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку на підставі статей 526, 527, та статті 1054 ЦК України.
Щодо доводів відповідача про те, що банк, на момент ухвалення судового рішення навмисно не подавав актуальну заборгованість відповідача, що підтверджується новими довідками банку про рух коштів по рахунку з 01.05.2023 по 13.11.2023, які спростовують заявлену позивачем суму до стягнення в розмірі 80 074,13 грн колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У цій справі відповідач, у питанні подання доказів які стосуються руху коштів на його банківських рахунках є більш слабкою стороною ніж позивач, оскільки таку інформацію він може отримати лише від позивача, як кредитно-фінансової установи, що здійснює відповідні банківські операції на рахунках своїх клієнтів.
Водночас, обставини справи свідчать про те, що відповідач отримував від банку відповідні довідки про рух коштів на його рахунках, які він подав до суду на підтвердження своїх заперечень проти позову. В свою чергу, ці довідки прийняті та враховані судом за результатами розгляду справи по суті.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до банку із вимогами щодо надання інформації про стан його рахунків, а банк безпідставно відмовив йому у наданні такої інформації.
Отже, надані відповідачем докази на підтвердження часткового погашення заборгованості шляхом договірного списання коштів для погашення заборгованості враховані колегією суддів в частині здійснення часткового списання заборгованості, що підтверджено наданими відповідачем довідками про рух коштів на рахунку.
Водночас доказів погашення залишку заборгованості в розмірі 67 418,11 грн матеріали справи не містять.
Також колегія вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що враховуючи періодичне здійснення часткового погашення заборгованості в порядку договореного списання, сума заборгованості на час виконання судового рішення може змінитися. Водночас, ці питання повинні враховуватися на стадії виконання судового рішення у порядку, визначеному ГПК України.
Судові витрати
Судові витрати пов'язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/5936/23 змінити частково та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Юрченко Інни Олегівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4-а; ідентифікаційний код: 14305909) заборгованість у розмірі 67418 грн (шістдесят сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн 11 коп., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн 65 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/5936/23 залишити без змін.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 08.02.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова