Справа № 303/9857/23
Провадження № 1-кп/303/742/23
ряд. стат. звіту № 238
09 лютого 2024 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2023 року за № 12023078040000473, по обвинуваченню
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Тбілісі, Грузія, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
13 липня 2023 року, о 00 год. 14 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Мукачево, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, на ґрунті особистих неприязних відносин, спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .
Так, 13 липня 2023 року о 00 годині 14 хвилин, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, знаходячись поблизу кафе-магазину «Фемелі», розташованого за адресою м. Мукачево, площа Паланок, 60, тримаючи в руках дерев'яну палицю, яку підібрав неподалік місця вчинення правопорушення, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , підійшов до нього та завдав 4 удари в область ніг та голови потерпілого ОСОБА_9 , таким чином спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на правій нижній кінцівці в середній третині гомілки по зовнішній поверхні, синців на внутрішньо-боковій поверхні правої гомілки в середній третині, на лівій нижній кінцівці в середній третині стегна по внутрішній поверхні з переходом в задню поверхню. Згідно консультації невролога від 13.07.2023 у нього встановлено: струс головного мозку, що проявилось горизонтальним ністагмом, позитивним симптомом Марінеску-Родовичі, похитуванням у позі Ромберга, промахуванням при пальценосовій пробі. Тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 6, але не більше як 21 день. Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, синців та садна відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути руки та ноги сторонньої людини, а також дерев'яна палиця, і не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту.
Крім того, 13 липня 2023 року о 00 год. 14 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, знаходячись на площі Паланок, 60 у м. Мукачево, біля магазину «Фемелі», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, завдав декілька ударів рукою, стиснутою в кулак, в область голови потерпілого ОСОБА_9 , який прикрив голову рукою, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні. Дані тілесні ушкодження у вигляді садна відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути руки та ноги сторонньої людини, а також дерев'яна палиця і не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Пояснив, що ввечері 12.07.2023 року він знаходився вдома зі своїм знайомим військовослужбовцем, з яким вирішили поїхати до знайомої дівчини на вулицю Куруців в м.Мукачево. Коли вони їхали, за кермом автомобіля була його мама, а в автомобілі, крім нього, перебували також двоє військовослужбовців, анкетних даних яких він не знає. Коли вони проїжджали біля кафе-магазину «Фемелі», побачили, що там перед входом в кафе стояв потерпілий ОСОБА_13 . Вікно на автомобілі було відкрите, тому він чув, як потерпілий висловлювався в їх адресу нецензурними словами. Крім того, за кілька днів до цього, приблизно 08.07.2023 року, мав місце конфлікт між потерпілим та його мамою. Почувши, що ОСОБА_9 висловлюється на їх адресу нецензурними словами, вони зупинилися. В той момент він був дуже злий на ОСОБА_9 через те, що він раніше ображав його маму, тепер продовжував виражатися нецензурно в їх адресу, тому він вийшов з автомобіля, підібрав з землі дерев'яну палку, підійшов до потерпілого і наніс йому цією палкою кілька ударів по різним частинам тіла. Зокрема, він біля трьох разів вдарив потерпілого, удари наносив лише палицею, від цих ударів потерпілий впав на землю. Чи виходили з автомобіля інші особи, які їхали з ним, і чи наносили вони також удари потерпілому, він не бачив. Через якийсь час там з'явився ОСОБА_5 , який щось поговорив з присутнім поряд свідком ОСОБА_14 . Потім потерпілий попросив вибачення у його матері, вони всі, в тому числі і ОСОБА_5 сіли в автомобіль і поїхали звідти.
В той час, коли він наносив удари потерпілому, кафе-магазин вже був зачинений, інших осіб, сусідів, поряд не було. Щоб хтось вдарив свідка ОСОБА_14 , він не бачив.
Розуміє, що нанісши потерпілому удари палицею і спричинивши йому тілесні ушкодження, він вчинив неправильно, про вчинене дуже шкодує і обіцяє, що такого більше не повториться. На даний час вони з потерпілим примирилися, він повністю відшкодував завдану потерпілому матеріальну та моральну шкоду.
Таким чином, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав факт того, що завдав потерпілому кілька ударів дерев'яною палкою і спричинив йому тілесні ушкодження. Разом з тим, з його показів вбачається, що удари він наносив не битою, як говорить потерпілий, цей предмет він підібрав з землі, коли вийшов з автомобіля і направлявся до потерпілого, а не заготовлював його заздалегідь, як вказано у висунутому йому обвинуваченні. Також з показів обвинуваченого вбачається, що між ним та потерпілим мав місце конфлікт за кілька днів до даної події, що він розізлився на потерпілого після нецензурних висловлювань з його боку, а тому мав на меті саме спричинити потерпілому тілесні ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що в ніч з 12 на 13 липня 2023 року біля 24.00 год. він ішов додому і побачив автомобіль ОСОБА_4 біля магазину «Фемелі». Коли підійшов ближче, побачив, як б'ють потерпілого ОСОБА_9 . Хто саме його бив, не знає, якийсь військовий, який наносив потерпілому удари руками та ногами по різним частинам тіла, крім того, той вдарив свідка ОСОБА_14 . Він заступився за свідка, також сказав, щоб не били потерпілого. Той момент, коли потерпілого бив ОСОБА_4 , він не бачив, так як надійшов пізніше. Через деякий час з автомобіля вийшла мама ОСОБА_15 , потерпілий вибачився перед нею, після чого вони всі сіли в автомобіль і поїхали звідти.
Відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 повністю заперечив свою причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та повістю заперечив факт нанесення потерпілому ударів, як це зазначено у висунутому йому обвинуваченні.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що в ніч з 12 на 13 липня 2023 року біля 24.00 год. він сидів на сходах перед магазином «Фемелі», що в мікрорайоні Паланок в м.Мукачево, оскільки очікував на таксі. Разом з ним там перебували ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Це місце розташоване неподалік його будинку та недалеко від військового блок-поста, в приміщенні, де розташований магазин, є також готель. Магазин в той момент вже не працював, зачинився приблизно за 20 хвилин. В той час до того місця під'їхав автомобіль БМВ чорного кольору, з якого вийшли четверо осіб і направилися до нього. Першим з переднього пасажирського місця автомобіля вийшов ОСОБА_4 , який в руках тримав биту, підійшов до нього і наніс йому удар тією битою спочатку по правій нозі, потім по лівій. На це підійшли інші хлопці, які вийшли з автомобіля, і почали також наносити йому удари. Після першого удару він впав, удари йому наносили ногами по різним частинам тіла, били також битою, руками він закривав голову, щоб не отримати удари по обличчю. Серед присутній там осіб він точно бачив ОСОБА_4 , якого добре знає, та ОСОБА_5 , якого раніше знав лише візуально, інших двох бачив смутно. Пізніше цих всіх осіб він впізнавав під час проведення з ним впізнання. Точно може ствердити, що били його троє осіб, щодо четвертого, не впевнений. Особисто ОСОБА_5 наносив йому удари ногами по різним частинам тіла, а саме, спочатку два рази вдарив його ногою, потім відійшов, а повернувшись, ще раз вдарив рукою. До початку нанесення йому ударів ніякої розмови з тими особами не було, вони підійшли до нього без слів і відразу почали бити. Вже під час побиття вони поводилися зухвало, кричали, висловлювалися нецензурними словами. Хтось із присутніх вдарив також присутнього там ОСОБА_16 і замахнувся на ОСОБА_18 , які намагалися його захистити. Все це тривало біля 5 хвилин, він відчував сильну фізичну біль, на 1-2 с. втрачав свідомість, боявся за своє життя. Коли йому припинили наносити удари, з автомобіля, а саме з місця водія, вийшла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_19 , яка підійшла до них. Присутні там особи наказали йому попросити вибачення в ОСОБА_20 , що він і зробив, а саме сказав, що вибачається, але при цьому наголосив, що не розуміє, за що. На це ОСОБА_19 відповіла - «будеш знати, що говорити». Тоді вони всі сіли в автомобіль і поїхали, а він залишився на місці. Поліцію він не викликав, перебуваючи в шоковому стані пішов додому, а наступного дня звернувся в лікарню.
До вказаної події він з обвинуваченими жодних конфліктів не мав. Приблизно 09-10 липня 2023 року він підходив до осіб, які проживали недалеко від нього, і робив їм зауваження, оскільки ті в нетверезому стані голосно кричали в нічний час. Тоді там він розмовляв і з ОСОБА_4 , однак не конфліктував з ним.
На даний час підтверджує, що обвинувачені повністю відшкодували завдану йому матеріальну та моральну шкоду, між ними досягнуто примирення. Жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених він не має і від раніше заявленого цивільного позову відмовляється повністю.
З показів потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що між ним та ОСОБА_4 за кілька днів до спричинення йому тілесних ушкоджень дійсно була розмова, однак він не сприйняв її за конфліктну ситуацію. Також потерпілий підтвердив, що саме ОСОБА_4 спричинив йому тілесні ушкодження предметом, схожим на дерев'яну биту, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 також наносив йому удари руками.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_9 є її племінником. Тієї ночі, коли потерпілого побили, вона знаходилася вдома, до неї зателефонував брат потерпілого, повідомив, що сталося, і попросив приїхати до них. Коли вона приїхала, побачила ОСОБА_9 в шоковому стані, він був побитий, голова опухла, з ноги йшла кров, тому негайно надала йому першу медичну допомогу. В цей час потерпілий повідомив, що його битою побити четверо осіб, з яких він двох впізнав. Поліцію вони не викликали, оскільки були в шоковому стані, а наступного дня звернулися в лікарню. Після побиття у потерпілого важкий психологічний стан.
Неповнолітній свідок ОСОБА_22 , допитана в присутності законного представника ОСОБА_23 , показала, що того вечора вона разом з ОСОБА_14 знаходилися біля магазину «Фемелі» в м.Мукачево. Перед тим магазин зачинився, вони викликали таксі і очікували на нього. Разом з ними там був ОСОБА_9 , який вживав алкогольні напої. В якийсь момент до них під'їжджав автомобіль, ОСОБА_9 почав висловлюватися нецензурними словами, сказав, що це їдуть ті, з якими в нього був конфлікт. Після цього той автомобіль зупинився, з нього вийшли хлопці. Вона бачила одного, який, вийшовши з автомобіля, підібрав з землі дерев'яну палицю, підійшов до потерпілого і кілька разів вдарив його. Коли той хлопець підходив, ОСОБА_9 продовжував кричати, висловлювався нецензурними словами. Тоді вона сховалася за спину ОСОБА_14 і добре не бачила, що там відбувається. Після того хлопці сіли знову в автомобіль і поїхали. ОСОБА_9 говорив, що в нього болить нога, хоча крові вона не бачила. Вони провели потерпілого додому, оскільки той проживає неподалік, після чого поїхали звідти на таксі.
Коли проводилося впізнання, присутнім був також потерпілий ОСОБА_9 . Ні її батька, ні матері, присутніми на впізнанні не було. В протоколі є підпис її матері, оскільки через деякий час до неї прийшов працівник поліції, говорив, що збирає якісь підписи, тому мама і підписала якісь документи. Покази брали від неї під тиском, потерпілий погрожував їй. Вона під час допиту мала говорити, що хлопці самі приїхали і побили потерпілого, що він не винен. При цьому, ОСОБА_9 говорив, що вони з тих хлопців відсудять кошти, і половину він віддасть. Фактично, під час допиту, вона нічого не говорила, все розповідав присутній там потерпілий. Також після даної події з нею зустрічався адвокат потерпілого, який їй пояснював, які покази потрібно давати.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що за три дні до події, коли побили ОСОБА_9 , йому телефонував знайомий на прізвище ОСОБА_24 і попросив приїхати та забрати ОСОБА_9 , оскільки останній себе агресивно поводить. Того вечора, коли сталася подія, він разом з ОСОБА_22 , знайомими ОСОБА_24 та ОСОБА_9 знаходилися на сходах перед магазином «Фемелі». ОСОБА_9 та ОСОБА_22 вже перебували в стані алкогольного сп'яніння і продовжували вживати алкогольні напої. Зокрема, ОСОБА_9 пив пиво, вони стояли поряд і розмовляли. Через деякий час по дорозі їхав автомобіль, побачивши який ОСОБА_9 сказав, що це ті, з якими в нього перед чим був конфлікт, і почав кричати в їх сторону нецензурними словами. В автомобілі знаходився ОСОБА_25 , який через опушене вікно сказав, щоб ОСОБА_26 не висловлювався нецензурними словами на їх адресу, однак останній продовжував нецензурно лаятися. Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_25 вийшов з нього, підібрав з землі дерев'яну палку і підійшов до ОСОБА_9 . З авто також вийшли ще кілька осіб, які ішли позаду ОСОБА_27 . Зокрема, з автомобіля вийшли троє чоловіків, а за кермом знаходилась жінка, яка залишалася на місці. В той момент він стояв на відстані біля 2-3 м. від ОСОБА_9 , бачив, як ОСОБА_28 вдарив потерпілого, після удару той впав на землю, інші також почали наносити йому удари. ОСОБА_29 підійшов через деякий час, коли вже йшла бійка, і намагався її припинити. Він не виходив з автомобіля разом з ОСОБА_30 та іншими хлопцями, а з'явився з іншого місця пізніше. Коли почали бити ОСОБА_9 , ОСОБА_22 почала плакати, ховалася за нього, потім підійшла і почала захищати ОСОБА_9 , намагалася прикрити його собою, в той час на неї хтось замахнувся. Саме в той момент, коли ОСОБА_31 намагалася захистити потерпілого, там з'явився ОСОБА_32 . Під час тієї бійки хтось один раз вдарив і його, однак не може сказати, хто саме.
Коли бійка закінчилася, з автомобіля вийшла жінка, яка була за кермом, щось поговорила з потерпілим, після чого всі, в тому числі і ОСОБА_29 , сіли в автомобіль і поїхали звідти. Потерпілий залишився на місці, на голові в нього від нанесених ударів був синяк. Де поділася палка, якою ОСОБА_33 наносив удари потерпілому, він не знає.
Наступного дня він звертався до лікаря, оскільки його боліли ребра, було важко дихати, і лікар його оглядав.
Крім того, свідок ОСОБА_14 показав, що під час досудового розслідування його просто заставили підписати протокол допиту. Коли проводили з ним впізнання, він впізнавав лише ОСОБА_34 , а на ОСОБА_35 йому сказали працівники поліції, щоб показувати на нього. Перед тим, як мало відбутися судове засідання, з ним зустрічався ОСОБА_9 та його представник, які йому говорили, що саме він повинен розказувати в суді. При цьому ОСОБА_9 погрожував йому, зокрема говорив, що якщо він в суді не розповість так як треба, то вивезе його в ліс.
Надаючи оцінку показам свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_22 суд враховує, що частина цих показів щодо обставин події є суперечливими між собою. Разом з тим, як свідок ОСОБА_14 , так і ОСОБА_22 підтвердили, що перед тим, як ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження, останній висловлювався нецензурними словами в адресу ОСОБА_34 та інших, що їхали в автомобілі. Саме після такої поведінки потерпілого автомобіль зупинився, з нього вийшли кілька осіб, які спричинили йому тілесні ушкодження. Також обоє цих свідків показали, що ОСОБА_25 , вийшовши з автомобіля, підібрав з землі дерев'яну палицю, якою в подальшому наносив удари потерпілому. Такі покази свідків повністю узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами, а саме показами обвинуваченого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_36 , а тому суд не може не приймати їх до уваги.
Стороною обвинувачення надано суду витяги з ЄРДР від 08.12.2023 року, відповідно до яких внесено відомості до ЄРДР за № 42023072040000100 за ч.1 ст. 384 КК України щодо неправдивих показів свідка ОСОБА_22 в судовому засіданні, та до ЄРДР за № 42023072040000099 за ч.1 ст. 384 КК України щодо неправдивих показів свідка ОСОБА_14 . Дослідивши вказані витяги та надаючи їм оцінку суд вважає, що факт внесення вказаних відомостей до ЄРДР не є доказом того, що свідки надавали неправдиві покази в судовому засіданні, а тому це не є підставою для неприйняття їх до уваги.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 , яка являється мамою обвинуваченого ОСОБА_4 , показала, що все почалося ще 08.07.2023 року. Зокрема, в неї на АДРЕСА_3 є житловий будинок, в якому на той час проживали внутрішньо переміщені особи. Біля 22.30 год. 08.07.2023 року їй зателефонували особи, що там проживали, і повідомили, що до них прийшов сусід, який поводить себе неадекватно, все там розкидає, вдарив їх сина, тому вона вирішила поїхати туди. На місці вона побачила ОСОБА_9 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе грубо, кричав. Там знаходився також її син ОСОБА_25 зі своєю дівчиною. Вона намагалася його заспокоїти і просила піти додому, однак той не реагував, продовжував всіх ображати, поки за ним не прийшли баба з дідом. В поліцію вони за це не зверталися. Наступного дня потерпілий не вибачився перед тими особами, яких ображав, а знову вдарив їх сина, після чого ті особи переїхали до іншого місця проживання.
В ніч з 12 на 13.07.2023 року до неї підійшов син ОСОБА_25 і попросив її підвести його до знайомої. Вона одягнулася, сіла за кермо автомобіля і поїхала на вул. Куруців. В автомобілі, крім неї, перебував ОСОБА_25 та ще один хлопець, анкетних даних якого не знає, віком до 30 років, який хотів зняти житло для тимчасового проживання. Коли вони вже їхали по вул. Куруців, на автомобілі було відкрите вікно, вони побачили, що біля магазину Фемелі стоїть ОСОБА_9 , а біля нього ще якийсь хлопець та дівчина. В той момент ОСОБА_26 почав викрикувати на їх адресу нецензурні слова, які вона сприйняла на свою адресу, оскільки тільки вона їздить на цьому автомобілі. Почувши це, вона зупинилася, хотіла поговорити з потерпілим, але поки вийшла з автомобіля, ОСОБА_25 та інший хлопець вийшли скоріше. Бачила, що вони підійшли до ОСОБА_37 , який присів. Коли вона підходила ближче, син вже повертався, ОСОБА_26 , який, перебував в стані алкогольного сп'яніння, попросив в неї вибачення. Яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_37 вона в той момент не бачила. Все це відбулося швидко, до одної хвилини, однак, що саме там відбувалося, вона не бачила. На місці перебували її син ОСОБА_25 , хлопець, який їхав з ними в автомобілі, потерпілий ОСОБА_9 та ще якісь хлопець з дівчиною. Також в той час звідкись там з'явився ОСОБА_32 . Після цього вони всі, в тому числі і ОСОБА_29 , сіли в автомобіль і поїхали звідти.
Під час вказаних подій у ОСОБА_34 вона ніякої бити не бачила. В автомобілі також бити не могло бути, оскільки цим автомобілем користується саме вона і такі речі в ньому не зберігає.
Таким чином, свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні підтвердила, що до події, яка мала місце в ніч з 12 на 13.07.2023 року, а саме ввечері 08.07.2023 року, мав місце конфлікт між нею, її сином ОСОБА_30 , та потерпілим ОСОБА_9 , який ображав їх та осіб, що проживали в їх будинку. Також свідок підтвердила, що безпосередньо перед спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень останній висловлювався в її адресу нецензурними словами, що фактично і стало причиною повторного конфлікту.
Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його показів, показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.07.2023 року, потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що 12.07.2023 року, близько 24 год. 00 хв. за адресою м. Мукачево, площа Паланок, біля магазину «Фемелі», невідомі особи в кількості 4-ох осіб безпідставно спричинили йому тілесні ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця події від 14.07.2023 року з ілюстрованою таблицею до нього, дізнавачем сектору дізнання Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_38 , в присутності понятих, потерпілого ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_39 проведено огляд тераси продуктового магазину «Фемілі», що знаходиться за адресою м. Мукачево, площа Паланок, 60/3. В процесі проведення даної слідчої дії нічого не виявлено та не вилучено, ним зафіксоване місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку експерта № 210/2023 від 26.07.2023 року, у громадянина ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на правій нижній кінцівці в середній третині гомілки по зовнішній поверхні, синців на внутрішньо-боковій поверхні правої гомілки в середній третині, на лівій нижній кінцівці в середній третині стегна по внутрішній поверхні з переходом на задню поверхню, садна в ділянці лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні. Згідно консультації невролога від 13.07.2023 року у нього встановлено струс головного мозку, що проявилось горизонтальним ністагмом, позитивним симптомом Марінеску-Родовичі, похитуванням у позі Ромберга, промахуванням при пальценосовій проб. Тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 6, але не більше як 21 день. Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, синців та садна відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності.
Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, чим могли бути руки та ноги сторонньої людини, а також дерев'яна палиця, і не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 12.07.23 року.
Згідно протоколу прийняття особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2023 року з ілюстрованою таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 12.07.2023 року в м. Мукачево по площі Паланок, 60/3, біля продуктового магазину «Фемілі» спричинила йому тілесні ушкодження.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2023 року з ілюстрованою таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка 12.07.2023 року в м. Мукачево по площі Паланок, 60/3, біля продуктового магазину «Фемілі» спричинила йому тілесні ушкодження.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2023 року, з ілюстрованою таблицею до нього, свідок ОСОБА_40 впізнав ОСОБА_4 за рисами обличчя, як особу, яка 12.07.2023 року спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
Згідно протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 17.07.2023 року, старшим дізнавачем СД Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_41 , у приміщенні буд. АДРЕСА_4 , в присутності ОСОБА_42 , шляхом копіювання на магнітний/ цифровий носій DVD-диск здійснено зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису в період часу з 00 год. 14 хв. 30 сек. 13.07.2023 року по 00 год. 17 хв. 47 сек. 13.07.2023 року, наданих власником.
Відповідно до протоколу огляду та перегляду відеозапису від 25.07.2023 року з додатком до нього, старшим дізнавачем сектору дізнання Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_41 , в приміщенні кабінету № 5 адміністративної будівлі Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, проведено огляд 3 відео-файлів, які знаходяться на «ДВД» диску з надписом «13.07.2023» м. Мукачево, вул. Підгорянська, 111.
Даний відеозапис оглянуто судом в судовому засіданні. На ньому зафіксовано, як неподалік місця вчинення правопорушення зупиняється автомобіль темного кольору, з якого вийшло кілька осіб, які направилися до потерпілого ОСОБА_9 і почали наносити йому удари. При цьому, оскільки автомобіль після зупинки знаходився за кущами, тому момент виходу особи з переднього пасажирського сидіння чітко не зафіксовано. Відповідно, на відеозаписі не зафіксовано факт того, що обвинувачений ОСОБА_4 , виходячи з автомобіля, вже мав при собі биту чи інший дерев'яний предмет, яким в подальшому наносив удари потерпілому. З показів обвинуваченого та допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що дерев'яну палку ОСОБА_4 підібрав з землі після того, як вийшов з автомобіля, а відеозаписом цей факт не спростовується.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2023 року, з ілюстрованою таблицею до нього, свідок ОСОБА_40 впізнав ОСОБА_5 за рисами обличчя, як особу, яка 12.07.2023 року спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023 року, з ілюстрованою таблицею до нього, свідок ОСОБА_22 в присутності матері ОСОБА_43 , впізнала особу під № 4 за формою обличчя, співвідношення розташування очей, носу, підборіддя, вух, як особу, яка 13.07.2023 року о 00:14 год. спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження (на фото № 4 зображений ОСОБА_4 ).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.08.2023 року, з ілюстрованою таблицею до нього, свідок ОСОБА_22 в присутності матері ОСОБА_43 , впізнала особу під № 3 за широким підборіддям, формою обличчя, носу, брів, як особу, яка 13.07.2023 року спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження (на фото № 3 зображений ОСОБА_5 ).
Надаючи оцінку вказаним протоколам пред'явлення особи для впізнання суд враховує, що під час судового розгляду свідок ОСОБА_40 показав, що в ході проведення слідчої дії працівники поліції говорили йому, на кого саме потрібно вказувати, і саме так він нібито впізнавав ОСОБА_5 . Також свідок ОСОБА_22 показала, що впізнання проводилося без участі її законного представника - матері, якій протоколи надали підписати пізніше. Натомість, під час її допиту та проведення впізнання був присутній потерпілий, який погрожував їй, всі покази вона надавала під тиском.
За таких обставин суд вважає, що проведення впізнання із свідком ОСОБА_40 , в ході якого він впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка наносила удари потерпілому ОСОБА_9 , а також впізнання із свідком ОСОБА_22 відбувалося з грубим порушенням вимог КПК, відповідно вказані протоколи не можуть прийматися судом як допустимі докази у справі.
З врахуванням наведених обставин та досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що є повністю доведеним факт спричинення обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а також факт спричинення ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень. При цьому суд виходить з обсягу висунутого вказаним особам обвинувачення. Зокрема, у висунутому ОСОБА_4 обвинуваченні останньому інкримінується те, що він наніс потерпілому удари дерев'яним предметом і спричинив йому тілесні ушкодження, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. В свою чергу, в обвинуваченні, яке висунуте ОСОБА_5 зазначено, що діями останнього потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачений, суд враховує наступне.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров'я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об'єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб'єктивної сторони злочину.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти.
Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлених особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у вигляді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 683/37/19.
В судовому засіданні встановлено, що дії обвинувачених були спрямовані конкретно на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , відповідно вони були зумовлені особистим мотивом і конкретною метою, а не бажанням показати свою зверхність. Між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_4 мали місце неприязні відносини, тобто обвинувачений мав особисту неприязнь до потерпілого і саме на підставі цього спричинив йому тілесні ушкодження.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати, що дії обвинувачених носили безпричинний характер, що саме обвинувачені були провокаторами конфлікту, а до протиправних дій стосовно потерпілого їх спонукало виключно прагнення протиставити себе суспільству, продемонструвавши зневагу до загальноприйнятних норм і правил поведінки.
Як наголосив Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2019 року (справа № 556/1576/17), надавати правильну кримінально-правову оцінку хуліганству та відмежовувати його від інших кримінально караних діянь належить, зокрема, за об'єктом злочину і такою ознакою суб'єктивної сторони злочину, як його мотив.
У контексті зазначеного слід послатися й на роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Події, що є предметом розгляду, сталися біля приміщенні магазину «Фемелі», після закінчення робочого часу магазину, який вже був зачинений.
Обвинувачені заподіяли тілесні ушкодження потерпілому через особисту образу на нього, безпосередньо перед завданням тілесних ушкоджень між ними стався конфлікт, викликаний висловлюванням потерпілого. Вказані обставини узгоджуються з показаннями всіх допитаних у судовому засіданні осіб.
За таких обставин, ґрунтовно проаналізувавши усі докази у справі, суд приходить до висновку про те, що подані стороною обвинувачення докази не доводять винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Натомість з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на ґрунті особистої образи, прагнув завдати шкоди потерпілому, спричинив йому тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України.
Також суд приходить до висновку, що не доведеною є вина обвинуваченого ОСОБА_5 в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб. Оскільки згідно висунутого йому обвинувачення внаслідок нанесення ударів потерпілому він спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, такі його дії слід кваліфікувати вірно за ч.1 ст. 125 КК України.
При цьому, суд враховує, що потерпілий особисто подавав заяву щодо спричинення йому тілесних ушкоджень, незважаючи на примирення з обвинуваченими від підтримання обвинувачення не відмовлявся, тому обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають притягненню до відповідальності.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, зокрема про те, що вчинене ним правопорушення відносяться до категорії кримінального проступку, він характеризуються посередньо, на обліку в психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, з потерпілим примирився, відшкодував завдану йому шкоду і останній не має до нього жодних претензій.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, зокрема про те, що вчинене ним правопорушення відносяться до категорії кримінального проступку, він характеризуються негативно, з потерпілим примирився, відшкодував завдану йому шкоду і останній не має до нього жодних претензій.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає добровільне відшкодування потерпілому завданої йому матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає добровільне відшкодування потерпілому завданої йому матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відповідно до досудових доповідей, складених Мукачівським районним відділом № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, виправлення обвинувачених без позбавлення волі або обмеження воді на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), але до них пропонується покласти обов'язки, які передбачено чинним законодавством.
Відповідно до статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, а також конкретних обставин справи суд дійшов висновку, що покарання у виді штрафу в межах санкції відповідної частини ст. 125 КК України є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових злочинів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосуванням електронного засобу контролю, а до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту в нічний час, без застосування електронного засобу контролю. Враховуючи, що дії обвинувачених судом перекваліфіковані з ст. 296 КК України на ст. 125 КК України, яка відноситься до кримінальних проступків, останні примирилися з потерпілим, суд вважає, що до набрання вироком законної сили застосування до обвинувачених раніше обраних запобіжних заходів не є необхідним, а тому приходить до висновку, що їх слід змінити на запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на них відповідних обов'язків, і такі заходи будуть достатніми для виконання ним процесуальних обов'язків.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст. 84-86, 94, 95, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - цілодобовий домашній арешт без застосуванням електронного засобу контролю змінити, застосувати відносно нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - домашній арешт в нічний час, без застосування електронного засобу змінити, застосувати відносно нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Речові докази по справі - 1 електронний носій - DVD диск з матеріалами відеозапису з камери відео-спостереження, яка розташована на будинку АДРЕСА_4 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Іван КОТУБЕЙ