07 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18533/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/18533/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2023 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №163950025865 від 20.10.2023 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зобов'язавши при цьому ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням вимог п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993 №637.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача під час вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, яка полягає у безпідставному неприйнятті до уваги записів трудової книжки позивача, уточнюючих довідок на підтвердження пільгового характеру роботи, що призвело до неврахування таких періодів роботи до пільгового стажу та порушує право ОСОБА_1 на соціальний захист. Зауважує, що набула право на отримання пільгової пенсії після досягнення 50 років відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на обставини відсутності необхідного пільгового стажу та визначеного законом пенсійного віку. Вказує, що згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 29 років 2 місяці 28 днів, пільговий стаж за Списком №2 - відсутній. Необхідний пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 55 років, тоді як вік заявниці - 51 рік. До страхового стажу за доданими документами зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 згідно з довідкою, якою уточнюється пільговий характер роботи, від 05.10.2023 №1, виданою ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавних металів", та періоди з 19.07.2007 по 08.09.2014, з 02.10.2017 по 31.03.2020 згідно з довідками, що уточнюють пільговий характер роботи від 07.09.2023 №80, №81, виданими АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", оскільки відсутні первинні документи (а.с. 47-51).
Ухвалою суду від 31.01.2024 клопотання відповідача щодо розгляду справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін справи залишено без задоволення.
Іншою ухвалою від 31.01.2024 за клопотанням представника ГУПФ суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (надалі - третя особа, АТ "КСЗ").
31.01.2024 засобами електронного зв'язку до суду від АТ "КСЗ" надійшли письмові пояснення, за змістом яких достовірність виданих підприємством ОСОБА_1 довідок від 07.09.2023 №80 та №81 підтверджена актом ГУПФ в Полтавській області №1600-0903-1/8606 (5313) від 09.11.2023 перевірки довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З огляду на це представник просить суд розглянути справу без його участі та прийняти законне і обґрунтоване рішення (а.с. 119).
Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 (у дівоцтві ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.10.2023 звернулася за місцем свого проживання до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме - до УПФ в м. Кременчуці із заявою (зворот а.с. 87 - а.с. 88) з додатками про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Розгляд цієї заяви за принципом екстериторіальності здійснювався ГУПФ в Хмельницькій області, рішенням якого від 20.10.2023 за №163950025865 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 33).
Мотиви прийнятого рішення зводяться до того, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 55 років, вік заявниці - 51 рік. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 25 років. Страховий стаж особи становить 29 років 2 місяці 28 днів. *Необхідний пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 10 років. *Пільговий стаж особи - відсутній. *Зниження пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 5 років. Результати розгляду документів, доданих до заяви: *за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. *До пільгового стажу не зараховано: періоди з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 згідно довідки уточнюючої пільговий характер роботи від 05.10.2023 №1, виданої ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавних металів" та періоди з 19.07.2007 по 08.09.2014, з 02.10.2017 по 31.03.2020 згідно довідок, уточнюючих пільгових характер роботи від 07.09.2023 №80, №81, виданих АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", оскільки відсутні первинні документи. *Для зарахування періодів з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997, з 19.04.2007 по 08.09.2014, з 02.10.2017 по 31.03.2020 до пільгового стажу необхідно надати первинні документи.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 згаданого Закону).
З 01.01.2004 законами, які впорядковують основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну окремих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-XII).
Оскільки закони №1058-IV та №1788-XII регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неврегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
При цьому існують і виключення з даного загального правила.
Як вже зазначалося вище, згідно з п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції Закону від 02.03.2015 №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали на з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року набували право на пенсію по досягненню 54 роки 6 місяців.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Згідно з п. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувалися пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначалося, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми Закону почали застосовуватися з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватися одночасно двома законами, а саме: пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.
Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього ж Рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам…".
Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно вікового цензу, який складає 50 років за пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50-ти років.
Так, у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Зважаючи на це суд формулює висновок щодо спірних правовідносин у даній справі, відповідно до якого така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, виходячи з принципу правої визначеності, як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Тож позивач на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у віці 51 рік досягла віку необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, а тому відмова ГУПФ у призначенні позивачу пільгової пенсії з підстави недосягнення пенсійного віку є протиправною.
Переходячи до аналізу фактичних обставин, які стосуються пільгового стажу позивача, суд звертає увагу на наступне.
Як видно з оскаржуваного рішення ГУПФ від 20.10.2023 №163950025865, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 згідно з довідкою, якою уточнюється пільговий характер роботи від 05.10.2023 №1, виданою ліквідатором ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" та періоди з 19.07.2007 по 08.09.2014, з 02.10.2017 по 31.03.2020 згідно з довідками , які уточнюють пільговий характер роботи №80, №81, виданими 07.09.2023 АТ "КСЗ", оскільки відсутні первинні документи.
З приводу аргументів відповідача щодо відсутності необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, суд зазначає таке.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій (пункт 20 Порядку №637).
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності/неточності/неправильності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 на ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів".
Суд із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 16.10.1989 (записи №№4-7), з'ясував, що у спірний період позивач:
- з 15.11.1991 у зв'язку з реорганізацією відділу технічного контролю Світловодського комбінату твердих сплавів та туговлавких металів імені В.І. Леніна зарахована контролером продукції кольорової металургії 3 розряду в цех №3,
- з 31.12.1992 звільнена у зв'язку з ліквідацією підприємства Світловодського державного КТС та ТМ за ст. 40 п. 1 КЗпП України,
- з 01.01.1993 прийнята за переведенням до Орендного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" в цех №3 контролером продукції кольорової металургії, зайнятим контролером якості продукції за 3 розрядом,
- з 21.07.1997 звільнена у зв'язку зі скороченням штату за ст. 40 п. 1 КЗпП України.
Враховуючи те, що в трудовій книжці відсутні записи про характер та умови роботи контролера 3-го розряду з прийому і контролю якості продукції кольорової металургії на гарячих роботах та роботах з шкідливими умовами праці, позивач додала до заяви про призначення пенсії довідку за №1 від 05.10.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ліквідатором Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" (зворот а.с. 90).
Згідно з відомостями, зазначеними у цій довідці, ОСОБА_1 працювала повний робочий день з 15.11.1991 по 21.07.1997, виконувала прийом і контроль якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів із твердих сплавів і тугоплавких металів. Металургійне виробництво (кольорові метали), за посадою контролер продукції кольорової металургії, зайнятої на гарячих роботах і роботах із шкідливими умовами праці, що передбачена Списком 2 розділ VIII підрозділ 20-а/2092400а-13041, код КП 8121.1, підстава: постанова КМУ від 11.03.1994 №162, за період з 15.11.1991 по 31.12.1992, з 01.01.1993 по 05.10.1993, з 01.01.1994 по 02.05.1997. Всього 05 років 02 місяці 21 день.
У довідці також зазначено, що у зв'язку з відсутністю обсягів виконуваних робіт, згідно з особистими рахунками на з/плату ОСОБА_1 не врахований час знаходження в простоях: 1993 рік - 00 р. 02 міс. 26 днів, 1997 рік - 00 р. 02 міс. 19 днів.
Питання обґрунтованості видачі цієї довідки було предметом перевірки ГУПФ в Кіровоградській області. Відповідно до акту №1100-1003-1/5723 від 05.12.2023 (зворот а.с. 104 - а.с. 106), відомості, зазначені в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.10.2023 №1, виданої гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка працювала на Світловодському комбінаті твердих сплавів і тугоплавких металів ім. В.І. Леніна, в орендному підприємстві "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" за період з 15.11.1991 по 21.07.1997 перевірені та відповідають первинним документам. Невідповідностей не виявлено.
З аналізу акту перевірки видно, що пенсійним органом фактично підтверджено періоди роботи позивача з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 на ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" контролером продукції кольорової металургії.
Щодо спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 19.04.2007 по 08.09.2014 та з 02.10.2017 по 31.03.2020 на АТ "Кременчуцький сталеливарний завод".
Як видно із записів трудової книжки ОСОБА_1 (записи №№14-21), позивач працювала на АТ "КСЗ", а саме:
- з 19.04.2007 прийнята у відділ технічного контролю дільниці ОЦЛП контролером в ливарному виробництві на гарячих дільницях робіт по 3 розряду за строковим трудовим договором;
- з 17.03.2008 переведена контролером в ливарному виробництві на гарячих дільницях робіт 3 розряду на дільниці обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю за безстроковим трудовим договором;
- з 27.08.2008 переведена контролером в ливарному виробництві на гарячих дільницях робіт 4 розряду в групу непорушних методів контролю управління метрології та випробувань,
- запис №16 вважати недійсним,
- з 27.08.2008 присвоєна та переведена контролером в ливарному виробництві на гарячих дільницях робіт 4 розряду на дільницю обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю,
- з 01.04.2010 переведена контролером в ливарному виробництві, зайнята на дільниці обрубки лиття 4 розряду на дільницю обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю,
- з 08.09.2014 звільнена у зв'язку зі скороченням штату робітників підприємства, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Крім того, відповідно до записів трудової книжки №№26-27, позивач працювала в ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з 02.10.2017 контролером у ливарному виробництві, зайнятим на дільниці обрубки лиття 4 розряду на дільниці обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю за строковим трудовим договором, з 31.03.2020 звільнена за закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України.
На підтвердження факту роботи у спірний період на роботах зі шкідливими умовами праці позивач до заяви про призначення пенсії додала довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані АТ "КСЗ":
- №80 від 07.09.2023 (а.с. 90) про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за період з 19.04.2007 по 08.09.2014 у ливарному виробництві на посаді контролера у ливарному виробництві, зайнятого на ділянках вибиванням та обрубуванням литва обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю, що передбачено Списком 2 розділом ХІV підрозділом 1-14.1а, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, виконувала роботи: контролювала хід технологічного процесу на дільниці термічного та обрубного цеху ливарного виробництва за графіком контрольних карт та картами технічного контролю. За період з 19.04.2007 по 08.09.2014 стаж складає 07 р. 04 м. 19 дн.
- №81 від 07.09.2023 (зворот а.с. 93) про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за період з 02.10.2017 по 31.03.2020 у виробництві ливарному на посаді контролера у ливарному виробництві, зайнятого на ділянках вибиванням та обрубуванням литва обрубного цеху ливарного виробництва відділу технічного контролю, що передбачено Списком 2 розділом XIV підрозділом 1, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, виконувала роботи: контролювала хід технологічного процесу на дільниці термічного та обрубного цеху ливарного виробництва за графіком контрольних карт та картами технічного контролю. За період з 02.10.2017 по 31.03.2020 стаж складає 02 р. 05 м. 29 дн.
Питання обґрунтованості видачі цих довідок було предметом перевірки ГУПФ в Полтавській області. Відповідно до акту №1600-0903-1/8606 (5313) від 09.09.2023 (зворот а.с. 81 - а.с. 82), дані довідок від 07.09.2023 №80 та №81 ОСОБА_1 за періоди з 19.04.2007 по 08.09.2014, з 02.10.2017 по 31.03.2020 відповідають даним первинних документів АТ "КСЗ".
Цим самим фактично підтверджено періоди роботи позивача з 19.04.2007 по 08.09.2014 та з 02.10.2017 по 31.03.2020 контролером у ливарному виробництві у АТ "КСЗ".
З приводу доводів відповідача про відсутність первинних документів суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Тому покладення пенсійним органом на заявника зайвого обов'язку надавати додаткові документи, окрім тих, якими, на переконання суду, вже підтверджено пільговий стаж позивача, суд визнає недоцільним.
Тож періоди роботи ОСОБА_1 з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 у ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" контролером продукції кольорової металургії та періоди роботи з 19.04.2007 по 08.09.2014 та з 02.10.2017 по 31.03.2020 у АТ "КСЗ" контролером в ливарному виробництві відповідно мають бути зараховані до спеціального (пільгового) стажу позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ від 20.10.2023 за №163950025865 є необґрунтованим, оскільки прийнято без належної оцінки обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим таке рішення суд визнає протиправним та скасовує його.
З метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.10.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з урахуванням висновку суду про те, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою досягла віку необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та висновку про необхідність зарахування до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 на посаді контролера продукції кольорової металургії у ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", а з 19.04.2007 по 08.09.2014 та з 02.10.2017 по 31.03.2020 на посаді контролера в ливарному виробництві у АТ "Кременчуцький сталеливарний завод".
Тож позов слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак на користь позивача слід стягнути 100% судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, розмір якого склав 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.10.2023 за №163950025865.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.10.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з урахуванням висновку суду про те, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою досягла віку необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, та висновку про необхідність зарахування до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 15.11.1991 по 05.10.1993, 01.01.1994 по 02.05.1997 на посаді контролера продукції кольорової металургії у ДП "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", а з 19.04.2007 по 08.09.2014 та з 02.10.2017 по 31.03.2020 - на посаді контролера в ливарному виробництві у АТ "Кременчуцький сталеливарний завод".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350; вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29000).
Третя особа: Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. І. Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05756783).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун