Справа № 420/29169/23
07 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення, зобов'язати зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) та зобов'язати провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 08.09.2023 у розмірі 78% суддівської винагороди, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просила суд:
(1). Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 22.09.2023р. в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді);
(2). Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді) та збільшити відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 8%, а саме з 70% до 78%;
(3). Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 08.09.2023 року у розмірі 78% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Державної судової адміністрації України № 2059/23-вих від 14.09.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивачки
В обґрунтування позовних вимог вказала в позовній заяві та відповіді на відзив, що вважає, що законодавством, яке діяло на момент призначення (обрання) її суддею Закону №2862-ХІІ, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і календарного періоду проходження строкової військової служби. За таких обставин, загальний стаж роботи судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , що дає їй право на відставку становить повних 34 роки (34 роки 3 місяці 25 днів) та відповідно за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір її щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Отже, з вищевикладеного вбачається, що Пенсійним фондом до стажу судці, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання не враховано 3 роки 8 місяців 21 день.
Позивачка вважає, що рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 22,09.2023 р. є протиправним та підлягає скасуванню в частині неврахування до стажу роботи позивачки, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання: стажу (досвіду роботи (професійної діяльності) вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді). Поряд з цим, враховуючи, шо загальний стаж роботи позивачки, шо дає їй право на відставку становить понад 34 роки (20 років +14 років), позивачка вважає, шо щомісячне довічне грошове утримання позивачки має становити 78% (50% + (14*2)) суддівської винагороди судді.
(б) Позиція Відповідача
21.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовної заяви відмовити.
Відповідачем зазначено, що спеціальний закон містить вичерпний перелік посад, які зараховуються до суддівського стажу для обрахування довічного грошового утримання судді у відставці. «Суддівський стаж» та «стаж роботи на посаді судді» не є тотожними поняттями та включають до себе різні складові. «Стаж роботи на посаді судді» має вичерпний перелік посад, який визначено ст. 137 Закону №1402. Натомість до «суддівського стажу» включається «стаж на посадах судді» та стаж (досвід) робота (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (п. 2 ст. 137 Закону № 1402) відповідно до положень п.1 та п. 6 ст. 69 Закону №1402. Статтями 69 та 13 Закону № 1402 не передбачено зарахування стажу роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти та стажу роботи на посаді слідчого ані до суддівського стажу, ані до стажу роботи на посаді судді. Страховий стаж позивача на посаді судді складає 30 років 07 місяців та 04 дні. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до чинних норм законодавства складає 70% суддівської винагороди. Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 78%.
ІІІ Процедура та рух справи
Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.
13.11.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 07.09.2023р. № 878/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судці Малиновського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку» (а.с.14-20), позивачку звільнено з посади судді.
Відповідно до вказаного рішення загальний стаж роботи судді Морозової І,В., який дає право позивачці на відставку, становить 34 роки 3 місяці 25 днів.
Згідно з розрахунком Малиновського районного суду м.Одеси стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці від 07.09.2023р., до вказаного стажу зараховано посади: старший юрисконсульт Сніжнянського виноробного заводу РПО Азервиноградпром (07.09.1987р. - 08.06.1990 р.) - 01 рік 01 міс. 02 дні; слідчий слідчого відділення Сніжнянського МВ ВС УВС Донецької області (01.06.1990р. - 21.01.1993р.) - 01 рік 10 міс. 28 дні; слідчий слідчого відділення Сніжнянського МВ ВС УВС Донецької області - 08 міс. 22 дні; помічник прокурора, старший помічник прокурора, заступник прокурора, помічник прокурора м. Сніжного Донецької області (03.02.1993 р.-18.09.2008 р.) - 15 років 07 міс. 15 днів; суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області (19.09.2008р.); суддя Шахтарського міськрайонного суду (10.07.2009 р.); суддя Малиновського районного суду м. Одеси 14.02.2015 р.-07.09.2023 р. (а.с.36-37)
Відповідно до довідки Державної судової адміністрації України № 2059/23-вих від 14.09.2023 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум станом на 01.09.2023 р. суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 134 002,5 грн. (а.с.38)
Відповідно до Перерахунку пенсії. Версії: 1.6.78.1 Дата-час розрахунку 20.09.2023 15:59 позивачці проведено перерахунок пенсії на підставі рішення № 951050835611 від 22.09.2023 року, згідно з яким заг. процент. розрах. пенсії від заробітку - 70,00. (а.с.13)
Згідно з Формою РС-право позивачу зараховано до стажу (а.с.13):
26.06.1984-01.09.1987 - 3 роки 2 місяці 6 днів;
07.09.1987-31.05.1990 - 2 роки 8 місяці 25 днів;
01.06.1990-21.01.1993 - Прокурори/слідчий склад - 2 рік місяців 21 днів;
03.02.1993-31.12.2003 - Судді - 10 роки 10 місяців 29 днів;
01.01.2004-17.10.2008 - Судді - 4 роки 9 місяців 17 днів;
20.10.2008-09.07.2009 - Судді - 8 місяців 20 днів;
10.07.2009-07.09.2023 - Судді - 14 роки 1 місяць 28 днів;.
Страховий стаж з урахуванням перетину кордонів всього: 39 роки 1 місяців 26 дні, всього для розрахунку: 39 роки 1 місяців 26 дні.
Вважаючи рішення відповідача рішення в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді), протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
IV. Джерела права та висновки суду
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На момент призначення позивачці щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).
За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачкою заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 14 років (при достатніх 10), до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період роботи на посаді слідчого.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 24 березня 2020 року у справі № 227/766/17.
Частиною другою статті 137 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми, у її взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судці, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ (чинного на час призначення позивачку на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Водночас, частиною третьою статті 127 Конституції України (у редакції, чинній на час призначення позивачки на посаду судді) визначалось, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.
У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим самим органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України, колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
Таким чином, до стажу роботи на посаді судді, що дає позивачці право на відставку, підлягають зарахуванню стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні (із трьох років) стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді.
Решта стажу роботи за юридичною спеціальністю (робота на посаді слідчого) вже зарахована до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, на підставі абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ.
Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (14 років 11 місяців 18 днів) та врахованого періоду на посаді прокурора, також календарний періоди роботи на посаді слідчого (01 рік 10 міс. 28 днів + 08 міс. 22 дні) та стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, загалом 34 років 4 місяців 24.
Суд вважає, що враховуючи принцип застосування однакових підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, здійснюючи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивачці, з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, необхідно обчислювати розмір такого грошового утримання виходячи з норм, чинних станом на момент здійснення такого перерахунку.
Застосування іншого підходу щодо обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці буде порушенням принципу незалежності суддів, гарантованого ст.126 Конституції України.
З урахуванням вищенаведених висновків, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачки, вислуга років якої на посаді судді складає 34 роки 4 місяці 24 дні має становить 78%, з яких:
• 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років;
• 28% (14*2) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.
Оскільки під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 № 951050835611 від 22.09.2023 року відповідачем неправомірно визначені 80 % щомісячного грошового утримання та розмір призначеного щомісячного довічного грошового утримання внаслідок не врахування до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоди роботи на посаді слідчого (01 рік 10 міс. 28 днів + 08 міс. 22 дні) та стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти (1 рік 1 місяць 2 дні), суд дійшов висновку про визнання даного рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За положеннями частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на встановлені обставини під час розгляду даної справи та з метою належного захисту порушеного права позивачки суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до квитанції від 25.10.2023 позивачка сплатила судовий збір у сумі 1073,60 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ (правонаступник - Головне управління ПФУ в Одеській області) № 951050835611 від 22.09.2023 в частині неврахування до стажу роботи судді у відставці ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді).
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді додатково стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки (стаж роботи на посаді старшого юрисконсульта після здобуття вищої юридичної освіти, що становить 1 рік 1 місяць 2 дні, та частково стаж роботи на посаді слідчого); стажу роботи на посаді слідчого - 8 місяців 22 дні (за винятком врахованого вище стажу роботи в галузі права, необхідного для призначення на посаду судді) та збільшити відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 8%, а саме з 70% до 78%.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 08.09.2023 у розмірі 78% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Державної судової адміністрації України № 2059/23-вих від 14.09.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три),60 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО