Справа № 420/15536/23
08 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності відповідача - відмови внести належне виправлення помилки у написанні прізвища « ОСОБА_2 » у військовому квитку, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме виправити помилку, допущену у військовому квитку у написанні прізвища, записавши його так само, як у паспорті громадянина України « ОСОБА_2 ».
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що у військовому квитку позивача помилково записано його прізвище « ОСОБА_3 », однак вірним є « ОСОБА_2 ». Позивач особисто звернувся до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси із проханням щодо приведення його військового квитка у відповідність з паспортом громадянина України, однак службовими особами Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси позивачу було відмовлено у внесенні виправлень та рекомендовано звернутися до суду. 02.06.2023 року з метою приведення запису у військовому квитку його прізвища у відповідність с паспортом громадянина України позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, однак відповіді не отримав.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що з наданих позивачем копій документів, а саме військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.05.2001 року вбачається, що військовий квиток позивачу був виданий Приморським військовим комісаріатом м. Одеса 14.05.2001 року, а не Малиновським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Одеси, як стверджує позивач та його представник. Крім того, на першій сторінці військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 14.05.2001 року в графі «Особистий підпис» проставлений його особистий підпис, який свідчить про отримання ним зазначеного військового квитка. На протязі часу з 14.05.2001 року по 04.06.2008 рік (час постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та впродовж часу - з 2008 року громадянин України ОСОБА_1 не звертав увагу на помилку у його військовому квитку. Також, з інформації, яка міститься у його військовому квитку вбачається, що позивач 25.05.2001 року Приморським військовим комісаріатом (на т.ч. Приморським РТЦК та СП) був призваний на строкову військову службу. Про зазначену помилку у записі прізвища у військовому квитку позивачем на той час зауважено не було, та відповідних звернень до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси (військкомату), теж не було. З наявних копій документів, які надані позивачам, а саме, військового квитка НОМЕР_1 від 14.05.2001 року вбачається, що позивач умисно, не дотримуючись правил військового обліку, які визначені законом та, на думку відповідача, в порушення вимог Положення №263/94, будучи необачним та неуважним при отриманні військового квитку ІНФОРМАЦІЯ_2 у Приморському військкоматі (РТЦК та СП) з особистої недисциплінованості допустив помилку у військовому квитку, про що є його особистий підпис. Крім того, оскільки військовий квиток серії НОМЕР_1 від 14.05.2001 року позивачу було видано Приморським військкоматом (РТЦК та СП), то первинні документи, які були підставою для його видачі, а саме, письмова заява позивача та інші документи, знаходяться у Приморському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 14.05.2001 року поставлений на облік до Приморського військового комісаріату м. Одеси.
Приморським військовим комісаріатом м. Одеси видано позивачу військовий квиток серії НОМЕР_1 , в якому зазначено прізвище позивача ОСОБА_3 .
Згідно відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 з 22.04.2005 року позивач знятий з обліку військовозобов'язаних в Приморському РВК м. Одеси у Малиновський.
02 червня 2023 року позивач звернувся до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси із заявою щодо виправлення помилки у написанні його прізвища у військовому квитку, а саме записати у військовому квитку його прізвище так само як і у паспорті громадянина України ОСОБА_2 .
Крім того, 02.06.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом щодо повідомлення про те, на підставі яких документів було внесено запис прізвища ОСОБА_1 у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 14.05.2003 року та зазначити причину відмови виправлення помилки у військовому квитку запису його прізвища « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 », як зазначено в паспорті громадянина України НОМЕР_2 , виданому Приморським РВ УМВС України в Одеській області 12.12.1997 року.
Позивач не отримав відповіді на заяву та запит, у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з п. 1, п. п. 1 п. 3, п. 6 «Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу», затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 2016 року №582/2016, військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Військові квитки видаються: районними (об'єднаними районними), міськими (районними у містах, об'єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у таких випадках: призову або прийняття на військову службу; зарахування до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; прийняття на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань; припинення альтернативної (невійськової) служби у разі закінчення строку її проходження; зняття з військового обліку за станом здоров'я у випадках, визначених Міністерством оборони України (якщо раніше військовий квиток не видавався); виключення з військового обліку за станом здоров'я (якщо раніше військовий квиток не видавався); позбавлення військового звання офіцерського складу.
Військовослужбовці (військовозобов'язані, резервісти) зобов'язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 5, 7, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси із заявою щодо виправлення помилки у написанні його прізвища у військовому квитку, а саме записати у військовому квитку його прізвище так само як у паспорті громадянина України ОСОБА_2 .
Проте, в межах передбаченого Законом України «Про звернення громадян» місячного строку відповідачем не розглянуто звернення ОСОБА_1 від 02.06.2023 року та не надано відповідної відповіді, у зв'язку із чим допущено протиправну бездіяльність.
Відповідач жодного доказу на спростування тверджень позивача не надав, а також не надав доказів розгляду звернення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, яка передбачає вихід за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 02.06.2023 року та зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.06.2023 року.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на необхідність заміни Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси на належного відповідача - Приморський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Одеси, оскільки в межах даної справи розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 саме щодо не розгляду звернення позивача Малиновським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 02.06.2023 року та зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.06.2023 року, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси (вул. Заньковецької, буд. 7/7, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 09935548) про визнання протиправною бездіяльності відповідача - відмову внести належне виправлення помилки у написанні прізвища « ОСОБА_2 » у військовому квитку, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме виправити помилку, допущену у військовому квитку у написанні прізвища, записавши його так само, як у паспорті громадянина України « ОСОБА_2 »- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2023 року.
Зобов'язати Малиновський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Одеси розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.06.2023 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси (вул. Заньковецької, буд. 7/7, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 09935548) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА