07 лютого 2024 року 320/16848/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» (далі також - ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ», позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці (далі також - митниця, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2023 №UA100180/2023/000010/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000101;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2023 №UA100180/2023/000011/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000102;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100180/2023/000013/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000146;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100180/2023/000014/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000147.
Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2022 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та UAB «НЕМІ LOGISTICS» укладено контракт №1.
Предметом зазначеного контракту обумовлено постачання в адресу ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» скла (п. 1.1) на умовах 100 % передоплати (п. 2.3), умовами поставки визначено FCA Вієвіс (Литва).
Відповідно до умов контракту компанія UAB «НЕМІ LOGISTICS» поставляє товар на протязі 90 днів з дня отримання передоплати (п.3.2) та після відвантаження товару має надати на електронну пошту компанії ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» копії CMR, інвойсу та експортної митної декларації.
Також, відповідно до доповнення від 14.07.2022 № 1, введено додаткову умову щодо упаковки, а саме узгоджено те, що скло має поставлятись в дерев'яних ящиках.
14.07.2022 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та UAB «НЕМІ LOGISTICS» підписано доповнення № 1 до контракту, відповідно до якого узгоджено поставку скла виробництва Польща «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2 «Low-е glass ClimaGuard 4 mm, 3210x2250» за ціною 6,00 Євро/м2.
UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено проформу від 18.07.2022 № 1- №> 4 на загальну суму 58 656,10 Євро та від 25.07.2022 № 5 на суму 13 275,7 Євро.
21.07.2022 та 25.07.2022 ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» на користь UAB «НЕМІ LOGISTICS» внесено передоплату за поставку 5 партій товарів, подальша доставка яких здійснювалась власним автотранспортом.
26.07.2022 UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено рахунок-фактуру № НЕМІ22 № 495 (проформа № 005) на партію товару - скло «Low-е Glass ClimaGuard 4.0 mm 3210x2250 2 145,11 м2 та Float ExtraClear 4.0 mm 3210x2250, 79,42 м2а» за ціною 6,00 та 5,10 Євро/м2, відповідно, загальною вартістю 13 275,70 Євро, країна походження Польща, та оформлено за експортною декларацією MRN 22LTVC0100EK1B0411
27.07.2022 товари заявлено до митного оформлення в Київську митницю за МД ІМ/40/ЕА № UA100180/2022/022758.
26.07.2022 UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено рахунок-фактуру № НЕМІ22 № 496 (проформа № 001) на скло «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, вартістю 11 345,10 Євро, країна походження Польща, та оформлено за експортною декларацією MRN 22LTLC0100EK1BBFF9.
27.07.2022 товари заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ЕА № UA100180/2022/022759.
26.07.2022 UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено рахунок-фактуру № НЕМІ22 № 497 (проформа № 002) на скло «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, вартістю 11 345,10 Євро, країна походження Польща, та оформлено за експортною декларацією MRN 22LTVC0100EK1B0786.
27.07.2022 товари заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ЕА № UA100180/2022/022760.
26.07.2022 UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено рахунок-фактуру № НЕМІ22 № 498 (проформа № 003) на скло «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, вартістю 11 345,10 Євро, країна походження Польща, та оформлено за експортною декларацією MRN 22LTVC0100EK1B07E3.
27.07.2022 товари заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ЕА № UA100180/2022/022757.
04.08.2022 у зв'язку з підозрою в заявленні неправдивих відомостей щодо країни походження товарів, Київською митницею відносно керівника UAB «НЕМІ LOGISTICS» Міндаугаса Вайділа складено протоколи про порушення митних правил № 1643-1646/10000/22, а товари, заявлені за МД № UA100180/2022/022758, № UA100180/2022/022759, №UA100180/2022/022760, № UA100180/2022/022757, тимчасово вилучено.
Під час провадження в справах про порушення митних правил № 1643-1646/10000/22 на відповідний запит Київською митницею отримано відповідь митних органів Литовської Республіки, якою підтверджено поставки в адресу ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» чотирьох партій скла польського виробництва за експортними деклараціями MRN 22LTVC0100EK1B07E3, MRN 2LTVC0100EK1B0411, MRN 22LTLC0100EK18BFF9, MRN 2LTVC0100EK1B0786, а також достовірність даних, зазначених в товаросупровідних документах, що супроводжували товари.
02.12.2022 за результатами розгляду справ № 760/17836/22, № 760/17846/22, №760/17861/22, № 760/17884/22 Солом'янським районним судом міста Києва винесено постанови, якими закрито провадження в справах про притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 483 МК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а товари, тимчасово вилучені протоколами про порушення митних правил № 1643- 1646/10000/22, повернуто.
За результатами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції залишені без змін, у зв'язку з чим товари, вилучені вищевказаними протоколами про порушення митних правил, заявлено до митного оформлення 24.02.2023 та 23.03.2023, а саме:
24.02.2023 товари скло «Float ExtraClear 4.0 mm 3210x2250, 79,42 м2а» та «Low-е Glass ClimaGuard 4.0 mm 3210x2250 2 145,11 м2 за ціною 5,10 та 6,00 Євро/м2, відповідно, країна походження Польща, загальною вартістю 13 275,70 Євро, на підставі супровідних документів, в тому числі рахунку-фактури № НЕМІ22 № 495 від 26.07.2022, проформи № 005, CMR № 495 від 26.07.2022 та експортної декларації MRN 22LTVC0100EK1B0411, заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ДЕ №23UA100180502776U0.
24.02.2023 товари «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, країна походження Польща, загальною вартістю 11 345,10 Євро, на підставі супровідних документів, в тому числі рахунку-фактури F НЕМІ22 № 496 від 26.07.2022, проформи № 001, CMR № 496 від 26.07.2022 та експортної декларації MRN 22LTLC0100EK1BBFF9, заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ДЕ №23UA100180502777U0.
15.03.2023 товари скло «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, країна походження Польща, загальною вартістю 11 345,10 Євро, на підставі супровідних документів, в тому числі рахунку-фактури № НЕМІ22 № 498 від 26.07.2022, проформи № 003, CMR № 498 від 26.07.2022 та експортної декларації MRN 22LTVC0100EK1B07E3, заявлено до митного оформлення в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ДЕ № 23UA100180503744U2.
15.03.2023 товари скло «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, загальною кількістю 2224.53 м2, країна походження Польща, загальною вартістю 11 345,10 Євро, на підставі супровідних документів, в тому числі рахунку-фактури № НЕМІ22 № 497 від 26.07.2022, проформи № 002, CMR № 497 від 26.07.2022 та експортної декларації MRN 22LTVC0100EK1B0786, заявлено до митного оформлений в Київську митницю за ЕМД ІМ/40/ДЕ № 23UA100180503745U1.
Разом із МД № 23UA100180502 776U0, № 23UA100180502777U0, №23UA100180503744U2, № 23UA100180503745U1, в тому числі для підтвердження заявленої митної вартості та транспортних витрат надано:
1. рахунки - фактури від 26.07.2022 № НЕМІ22 № 495, № 496, № 497, № 498;
2. CMR від 26.07.2022 № 495, № 496, № 497, № 498;
3. експортної декларації № 22LTVC0100EK1B07E3, N° 22LTVC0100EK1B0786, Ns 22LTVC0100EK1B0411, № 22LTLC0100EK1BBFF9
4. декларації якості виробника (DECLARATION OF PERFORMANCE) компанії «Guardian Czestochowa Sp.zo.o.» (Польща).
5. контракт № 1 від 14.07.2022, доповнення до нього від 14.07.2022 № 1
6. проформи від 18.07.2022 № 001- № 003, та від 25.07.2022 № 005;
7. квитанції SWIFT від 21.07.2022 на суму 45 380,40 Євро та від 25.07.2022 на суму 13 275,70 Євро.
8. довідки про транспортні витрати та калькуляцію транспортних витрат № 1 від 27.02.2022, оскільки здійснювалось автотранспортом ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ»;
9. декларації митної вартості № 23UA100180502776U0, № 23UA100180502777U0, № 23UA100180503744U2, N° 23UA100180503745U1
10. відповідь митних органів Литовської Республіки
24.02.2023 щодо товару, заявленого за МД № 23UA100180502776U0 Київською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості (далі за текстом Рішення) №UA100180/2023/000010/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі за текстом картка відмови) № UA100180/202 3/000101.
24.02.2023 щодо товару, заявленого за МД № 23UA100180502777U0 Київською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості (далі за текстом Рішення) №UA100180/2023/000011/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі за текстом картка відмови) № UA100180/2023/000102.
23.03.2023 щодо товару, заявленого за МД № 23UA100180503744U2 Київською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості (далі за текстом Рішення) №UA100180/2023/000013/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі за текстом картка відмови) № UA100180/2023/000146.
23.03.2023 щодо товару, заявленого за МД № 23UA1001805G3745U1 Київською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості (далі за текстом Рішення) №UA100180/2023/000014/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі за текстом картка відмови) № UA100180/2023/000147.
Митне оформлення товарів та випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, а саме: 27.02.2023 за МД № 23UA100180502856U9 та №23UA100180502857U8, 23.03.2023 за МД № 23UA100180504172U8 та № 23UA100180504173U7.
Не погоджуючись з наведеними вище рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 49 МК України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як вже зазначалось, 14.07.2022 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та UAB «НЕМІ LOGISTICS» укладе контракт № 1.
Відповідно до п. 2.3 та 3.1 Контракту оплата товару здійснюється в Євро на умовах 100% передоплати.
Відповідно до умов контракту компанія UAB «НЕМІ LOGISTICS» поставляє товар на протязі 90 днів з дня отримання передоплати (п.3.2).
UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» виставлено:
1. проформи (PROFORMA) від 18.07.2022 № 001- № 004 на 4 партії скла «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, 2224,53 м2, вартістю 11 345,10 Євро кожна, на загальну суму 58 656,10 Євро
2. проформа (PROFORMA) від 25.07.2022 № 005 на партію, яка складалась зі скла «Float ExtraClear 4.00 mm 3210x2250» за ціною 5,10 Євро/м2, 79,42 м2, вартістю 405,04 Євро та скла «Low-е glass ClimaGuard 4 mm, 3210x2250» за ціною 6,00 Євро/ м2, об'ємом 2145,11 м2, вартістю 12 870,66 Євро, загальною вартістю 13 275,70 Євро.
Дані проформи виставлені UAB «НЕМІ LOGISTICS» для ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» з метою внесення передоплати на виконання п. 2.3 та 3.1 Контракту.
21.07.2022 та 25.07.2022 ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» на користь UAB «НЕМІ LOGISTICS» на підставі проформ (PROFORMA) від 18.07.2022 № 001- № 004 та проформи (PROFORMA) від 25.07.2022 № 5 внесено передоплату за поставку 5 партій товарів.
Про проведення оплати за товари свідчать відповідні квитанції SWIFT
Зазначені документи надавались до митного оформлення та містять інформацію для ідентифікації товару, зокрема за номером контракту, вартістю, назвою та кількістю фактично поставленого товару, заявленого зрештою за МД № 23UA100180502776U0, №23UA100180502777U0, № 23UA100180503744U2 та № 23UA100180503745U1.
Про факт проведення передоплати також свідчать заявки на купівлю валюти від 19.07.2022 № 57 на суму на суму 45 380,40 Євро, де в якості підстави для купівлі іноземної валюти на МВРУ зазначено: «контракт № 1 від 14 липня 2022р. UAB НЕМІ LOGISnCS Литва, інвойси №№ 001, 002, 003, 004 від 18.07.2022р.» та від 25.07.2022 № 58 на суму 13 275,70 Євро, де в якості підстави для купівлі іноземної валюти на МВРУ зазначено: «контракт № 1 від 14 липня 2022р. UAB НЕМІ LOGISnCS Литва, інвойси №№ 005 від 25.07.2022р.», платіжні доручення від 20.07.2022 № 26905041, від 25.07.2022 № 33123661, та виписка з особового рахунку ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ».
Слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено вимоги співпадіння номерів документів, що видані продавцем для проведення передоплати з номерами документів, на підставі яких, товар оформлено для експорту.
Інвойси від 26.07.2022 № НЕМІ22 № 495, № 496, № 497, № 498 та від 08.09.2022 № НЕМІ22 № 645 сформовано продавцем після отримання передоплати за товари - безпосередньо в день фактичного відвантаження товару.
До митного оформлення, в тому числі і на підтвердження заявленої митної вартості, декларантом додатково подано експортної декларації № 22LTVC0100EK1B07E3, №22LTVC0100EK1B0786, № 22LTVC0100EK1B0411, № 22LTLC0100EK1BBFF9, які містять найменування, вагу та вартість товару, а також посилання на рахунки від 26.07.2022 № НЕМІ22 № 495, № 496, № 497, № 498.
Крім того, достовірність експортних декларацій № 22LTVC0100EK1B07E3, №22LTVC0100EK1B0786, N° 22LTVC0100EK1B0411, № 22LTLC0100EK1BBFF9 та рахунків від 26.07.2022 № НЕМІ22 № 495, № 496, № 497, № 498, підтверджено відповіддю митних органів Литовської Республіки.
З огляду на викладене, квитанції SWIFT від 21.07.2022 на суму 45 380,40 Євро та від 25.07.2022 на суму 13 275,70 Євро, а також проформи (PROFORMA) від 18.07.2022 № 001- № 004 та від 25.07.2022 № 5 є доказом виконання покупцем умов контракту, містять всю необхідну для ідентифікації інформацію та жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.
З метою підтвердження транспортних витрат декларантом до митного оформлення товарів за МД № 23UA100180502776U0, № 23UA100180502777U0, № 23UA100180503744U2, № 23UA100180503745U1, в тому числі для підтвердження заявленої митної вартості та транспортних витрат надано:
- довідки про транспортні витрати - листи ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» від 27.07.2022 № 1/27, № 2/27, № 3/27, № 4/27 по кожній поставці з зазначенням номеру транспортного засобу та маршруту Вієвіс (Vievis) Литва - державний кордон України п/п Ягоди - Дорохуськ.
- загальну калькуляцію транспортних витрат на 4 транспортні засоби відповідно до якої за Вієвіс (Vievis) Литва - (Ягодин ) Україна транспорті витрати становлять 11 000,00 грн. та включають: заробітну плату водія - 625,00 грн., податки на заробітну плату - 137,50 грн., амортизацію автомобіля - 612,00 грн. та витрати на дизпаливо - 178,25 літри *54 = 9625,5 (100 км - 31 літр) - 9625,50 грн.
Також, в калькуляції зазначено, що автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , KA2859HI/AA6178XF, НОМЕР_5 /СЕ0059Х є власністю компанії згідно Договорів купівлі-продажу N°UKR25/0522UT від 27.05.2022, №UKR26/0522UT від 30.05.2022, Договору лізингу Договір фінансового лізингу № UKR40-0821F від 09.08.2021.
В оскаржуваних рішеннях зазначено, що декларантом для підтвердження транспортних витрат надано довідку-калькуляцію транспортних витрат, яка не містить відомостей про протяжність маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, як передбачено правилами заповнення графи 20 ДМВ відповідно до Розділу III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою» наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Однак суд звертає увагу на те, що чинними нормативними актами не встановлено форми калькуляції, а також обов'язкових її реквізитів. У кожній галузі промисловості є свої особливості визначення статей калькуляції собівартості виробленої продукції.
Перелік статей калькуляцій і склад витрат, що входять у калькуляційні статті, кожне підприємство встановлює самостійно.
Основою для складання калькуляції на підприємстві є технічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, стандарти й технічні умови, установлені для відповідної продукції, що затверджуються на підприємствах керівником або зазначені в нормативних документах.
Це ж стосується і визначення окремих тарифів на перевезення (транспортних, вантажних тарифів), в тому числі щодо їх обрахунку.
В основу вантажних тарифів покладено необхідні витрати по доставці вантажу, що визначає вартість перевезення, грошовим вираженням якої є транспортний тариф
Для обрахунку базою транспортних тарифів є собівартість перевезення вантажів або пасажирів, до складу якої входить вартість засобів виробництва, які використовуються у процесі перевезення, заробітна плата працівників та інші витрати.
Під час надання послуг із перевезення зважають на Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, які затверджені наказом Мінтрансу від 05.02.2001 № 65.
Так, зокрема, відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій - рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.
Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.
Собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення (п. З Методичних рекомендацій).
ТОВ «ІНТЕРСТЕЙ ТРЙДІНГ» не є транспортним підприємством та не надає послуг з перевезення вантажів, відповідно, окремих транспортних тарифів за перевезення вантажів, на підприємстві не встановлено.
Як зазначив позивач, калькуляція транспортних витрат, надана митному органу, складена за витратним принципом (собівартість перевезення), відповідно до якого собівартість перевезення фактично і є вартістю тарифу, оскільки не залежить від найменування й вартості вантажу.
Не зазначення в цифровому виразі інформації про протяжність маршруту, не свідчить про заявлення не повних або не достовірних відомостей щодо загальної вартості перевезення, оскільки калькуляція, надана до митного оформлення містить відомості про витрати палива 178,25 літри (100 км - 31 літр), які свідчать, про те, що фактична протяжність маршруту склала близько 575 км. (178,25:0,31)
В рішеннях зазначено, що в довідці-калькуляції транспортних витрат від 27.07.2022 № 1 вказано, що «навантаження входить до вартості перевезення», тоді як в самій довідці відсутня інформація щодо навантаження та вартості (суми) витрат на навантаження».
Однак, як вказав позивач, водій під час завантаження товару контролює розміщенням товару, його кріплення, перевіряє цілісність пакування, тобто виконує певні дії з навантаження, віднесені до його обов'язків та, відповідно, оплата за їх виконання включається до його заробітної плати, саме тому про це зазначено в калькуляції але не винесено в окремі витрати.
Витрати на завантаження, в розумінні статті 58 МК України, не понесені покупцем, оскільки відповідно до контракту № 1 від 14.07.2022 між ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» та UAB «НЕМІ LOGISTICS» поставка товарів в адресу ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» здійснюється на умовах FCA Вієвіс (Литва) Інкотермс 2020.
Відповідно до умов FCA (FREE CARRIER (…назва місця)/ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці.
Так, якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження, якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Відповідно до статті А.6. Розділу «FCA» Інкотермс 2020 Продавець з урахуванням положень статті Б.6 несе всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, у відповідності з статтею А.4.
Покупець, відповідно статті Б.6 несе всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.
Статтею А.4 Розділу «FCA» Інкотермс 2020 визначено, що надання товару перевізнику або інший особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою,
а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;
б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 «а», нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.
Відповідно до статті А. 6. Розділу «FCA» Інкотермс 2020 Продавець з урахуванням положень статті Б.6 несе всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, у відповідності з статтею А. 4.
Покупець, відповідно статті Б.6 несе всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.
Отже, базисними умовами поставки FCA Інкотермс 2020, визначено, що продавець несе всі витрати, в тому числі і щодо завантаження товару, за умови, що поставка відбувається зі складу продавця.
Завантаження чотирьох партій скла, поставлених в адресу ТОВ «ІТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДІНГ» за експортними деклараціями № 22LTVC0100EK1B07E3, № 22LTVC0100EK1B0786, №22LTVC0100EK1B0411, № 22LTLC0100EK1BBFF9 відбувалось зі складів продавця, що обумовлено п. 7.5 Контракту № 1 від 14.07.2022, відповідно, витрати на його навантаження понесено продавцем товарів та включено у їх вартість.
Як зазначено в оскаржуваних рішеннях, декларант відмовився від надання всіх запрошених митним органом документів відповідно до частини 3 статті 53, про що зазначено у листі ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» надісланому до митниці 24.02.2023 (листи ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» від 24.02.2023 № 2402-1, № 2402-2 та від 23.03.2023 № 2303, № 2303-1).
Декларантом не подано достовірних відомостей, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не відмовлявся від надання додаткових документів, а в листі повідомив про те, що для підтвердження митної вартості надано SWIFT-оплата, калькуляція по транспортним витратам власними автомобілями до кордону України (Ягодин-Дорохуськ), додаток до Контракту №1 з цінами на поставку від 14/07/2022, експортні декларації відправника, а також лист від Литовської митниці з підтвердженням оформлення вантажу № (20.3/05)3BE-5742 від 05/10/2022 та зазначив, що інших документів надано не буде.
В запитах митниці зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів необхідно надати додаткові документи відповідно до ч. 3 статті 53 Кодексу:
1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою,
контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом);
3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4. виписку з бухгалтерської документації;
5. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 3 статті 58 МК України витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов'язаний надати такі документи в разі їх наявності.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, розбіжності, виявлені митним органом, пов'язані з неможливістю однозначно ідентифікувати банківські платіжні документи (SWIFT) з поставками оцінюваного товару, оскільки номери проформ не відповідають номерам інвойсів, поданими до митного оформлення, відсутністю у калькуляції протяжності маршруту та зазначенням про те, що витрати на завантаження входять до вартості перевезення.
Метою витребування документів є уточнення заявлених відомостей та усунення виявлених розбіжностей, однак жоден з витребуваних документів не має відношення ані до сплати за поставлені товари, ані до встановлення обставин їх перевезення (навантаження).
Так, договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не надавались та не міг бути наданий, оскільки такі договори не укладались та жодні треті особи не мають відношення до поставок, відповідно, жодних платежів, проведених третім особам на користь продавця, не здійснювалось.
До виконання контракту № 1 від 14.07.2022 посередники не залучались, відповідні рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) не могли бути надані на запит митниці.
З метою митного оформлення товарів ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» не замовляло експертних висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.
Щодо виписки з бухгалтерської документації необхідно зазначити, що законодавством не встановлено вичерпний перелік бухгалтерських документів та їх форму, які декларант може подавати для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки він залежить від умов конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податків, форми ведення бухгалтерського обліку.
При цьому враховуючи різноманітність складових митної вартості, які відповідно до положень митного законодавства повинні включатись при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також методів її визначення, бухгалтерською документацією можуть бути підтверджені наступні витрати: комісійні та брокерська винагорода; вартість упаковки; роялті; витрати на страхування; витрати на транспортування; витрати на навантаження, вивантаження, обробку товарів, пов'язану з їх транспортуванням; частина виручки від подальшого перепродажу товарів, що оцінюються тощо.
ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» до митного оформлення товарів надавались платіжні квитанції SWIFT, які підтверджували внесену передоплату за поставлені товари, а також калькуляція транспортних витрат, що, з огляду на вищезазначене, є бухгалтерською документацією, крім того, товари на час митного оформлення не були оприбутковані підприємством.
Водночас, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару до митного оформлення не надавались, оскільки продавець - UAB «НЕМІ LOGISTICS» не є виробником товарів, однак до митного оформлення надавалось доповнення № 1 до контракту, яким визначено ціни на товари, що будуть поставлятись.
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішеннях про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; код ЄДРПОУ 41859998) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.02.2023 №UA100180/2023/000010/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000101.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.02.2023 №UA100180/2023/000011/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000102.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100180/2023/000013/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000146.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 №UA100180/2023/000014/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000147.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.