Справа № 761/45/24
Провадження № 1-кс/761/765/2024
05 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022100100001857 від 22.07.2022 року та повернення застави,
05.01.2024 року захисник ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001857 від 22.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про зміну запобіжного заходу та повернення застави.
Клопотання мотивовано тим, що Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100100001857 від 22.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2023 року до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави 671 000 грн, яка була внесена за ОСОБА_3 29 травня 2023 року.
Як зазначає ОСОБА_4 , на даний час відпала потреба у застосуванні саме таких запобіжних заходів, а тому запобіжний захід у вигляді застави повинен бути змінений іншим запобіжним заходом, зокрема особистим зобов'язанням, оскільки, більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього обов'язків. Також враховуючи той факт, що з часу застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як застава (26 травня 2023 року), ОСОБА_3 жодного разу не було допущено порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, що свідчить про фактичну мінімізацію ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які в сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень стали підставою для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Підозрюваний, його захисник та прокурор в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 травня 2023 року до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави 671 000 грн, яка була внесена за ОСОБА_3 29 травня 2023 року.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 цієї статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисник мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.
Виходячи із змісту зазначених процесуальних норм, на сторону кримінального провадження - ініціатора клопотання покладається обов'язок доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та підстав для їх задоволення.
Згідно зі ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки, на думку заявника, потреба для застосування запобіжного заходу у вигляді застави відпала, то слідчому судді мали б бути надані докази на підтвердження наведених у клопотанні доводів.
Разом із тим, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри та існування, передбачених ст. 177 КПК України, ризиків були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 також враховувались слідчим суддею при застосуванні до нього вказаного запобіжного заходу, а тому не можуть самі по собі слугувати підставами для зміни запобіжного заходу.
При цьому, з клопотання та долучених до нього документів, якими воно обґрунтовується, не вбачається наявність таких суттєвих обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, що дають підстави вважати, що відпали ризики, які слугували для застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником не наведено виключних та переконливих обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою з правом внесення застави на особисте зобов'язання, як і не наведено нових обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 176-178, 194, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Відмовити захиснику підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022100100001857 від 22.07.2022 року та повернення застави.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1