08 лютого 2024 року
м. Київ
провадження № 51 - 5341 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 ч. 5 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; вимоги особи, яка подала касаційну скаргу; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; думка особи щодо участі у касаційному розгляді, а також долучається копія судового рішення, яке оскаржується.
Проте вказаних приписів закону скаржник належним чином не виконав.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.В той же час касаційна скарга не містить відомостей про судові рішення, які оскаржуються, дату їх винесення, назву суду який виніс рішення, номер справи.
Так, зі змісту скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_4 згадує вирок Очаківського міськрайонного суду з яким не погоджується, при цьому скаржник не вказує дату вказаного вироку та в порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК не долучає до касаційної скарги його копію. Це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та розглянути її касаційну скаргу по суті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як видно з поданої касаційної скарги, засуджений, зазначаючи про незаконність вироку місцевого суду вказаного судового рішення, по суті скарги зокрема заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження (ст. 411 КПК), що в силу статей 433, 438 КПК не може бути предметом касаційного розгляду та виходить за межі перегляду суду касаційної інстанції.
Водночас засуджений не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції в силу ст. 419 КПК, переглядаючи вирок місцевого суду.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак прохання скаржника до суду касаційної інстанції про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на досудове розслідування є не коректним та не відповідає вимогам ст. 436 КПК, з огляду на те, які рішення може приймати суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржнику строк для усунення недоліків.
Водночас, Суд роз'яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів скаржник може скористатися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3