Справа № 761/467/24
Провадження № 1-кс/761/1073/2024
25 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 06.06.2023 за №42022000000000463,-
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про часткове скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, в межах кримінального провадження № 42022000000000463 від 14.04.2022 року, а саме: на житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м, житловою площею 43,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 06.06.2023 ухвалою слідчого судді накладено арешт в рамках кримінального провадження № 42022000000000463, шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам АТ «Сенс Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження, крім іншого, житлового будинку, загальною площею 66,9 кв.м, житловою площею 43,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без заборони використання житлових приміщень особами, які на законних підставах у них проживають. ОСОБА_4 на праві власності з 2005 року належить житловий будинок, загальною площею 66,9 кв.м, житловою площею 43,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок є єдиним житлом ОСОБА_4 , де остання і проживає на даний час. Право власності на житловий будинок площею 66,9 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 , а не АТ «Альфа-Банк», АТ «Сенс банк». При цьому власниця житлового будинку не має жодного відношення до зазначених банків. Тому необхідність у подальшому застосуванні заходу забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладеного на житловий будинок площею 66,9 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відпала. А арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, в рамках кримінального провадження № №42022000000000463 від 14.04.2022, має бути частково скасовано.
Заявник та представник заявника у судове засідання не з'явилися. Надано заяву від заявника в якій просить клопотання розглянути без участі заявника.
Прокурор у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Особа, яка звернулась із клопотанням, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/19170/23 від 06.06.2023, однак, до матеріалів клопотання не долучено ухвали про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022000000000463, що позбавляє слідчого судді можливості перевірити, чи накладався арешт у вказаному кримінальному провадженні, як і підстави його накладення, оскільки слідчий суддя, не оцінивши ухвалу про накладення арешту, не може зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим прокурор та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність, та з яких даних виходили.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчим суддею вживалися усі розумні заходи з метою перевірки тверджень представника заявника.
Для вставлення обставин зазначених у клопотання слідчим суддею здійснено виклики представника заявника, заявника та прокурора, однак останні в судове засідання не з'явилися, та слідчим суддею не отримано жодних відомостей.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 170, 173, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 06.06.2023 за №42022000000000463, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1