Справа № 358/616/23 Провадження № 3/358/77/24
30 січня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2021, орган, що видав 8027, РНОКПП НОМЕР_3 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 04 травня 2023 року о 20 годині 40 хвилин по вул. Марка Вовчка в м. Богуславі Обухівського району Київської області керував моторолером марки «Viper Active», без реєстраційного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіри). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 31.05.2023, 23.06.2023, 08.08.2023, 19.09.2023, 16.10.2023, 30.11.2023, 30.01.2024 не з'явився, з невідомої причини, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно положень ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Так, згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини шостої статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі Порядок) та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
При складанні вищевказаного протоколу поліцейським дотримано вимоги Порядку, а саме пункту другого Порядку, згідно якого огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 вищевказаного Порядку).
Згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 в даному протоколі про адміністративне правопорушення зазначені ознаки сп'яніння: «запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя», які є в переліку ознак алкогольного сп'яніння, установлених МОЗ і МВС та зазначені дії водія по ухиленню від огляду на стан сп'яніння, протокол складено в присутності двох свідків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130764 від 04.05.2023; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 04.05.2023, які в своїх показах підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запаху алкоголю з порожнини рота, відеозаписом з цифрової нагрудної відеокамери поліцейського Tecsar BDC-43-GWCP інв. № 18150169016/92 та відеозаписом із відеореєстратора службового автомобіля ASPIRING AT 260, інв. № 111340204, на яких зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, що керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Відповідно до довідки СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Костюк В.М., згідно бази даних ІПНП "Цунамі" не отримував посвідчення водія жодної категорії. Таким чином до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2021, орган, що видав 8027, РНОКПП НОМЕР_3 , штраф у подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2021, орган, що видав 8027, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов