Справа № 295/9962/23
2/296/107/24
"16" січня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Шкирі В.М.,
за участі секретаря судового засідання Бабич А.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін у залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - адвоката Стеценка Максима Владленовича до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат від суми простроченого грошового зобов'язання, -
07.09.2023 до Корольовського районного суду за підсудністю з Богунського районного суду м.Житомира надійшли матеріали цивільної справи №295/9962/23 за позовом позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - адвоката Стеценка Максима Владленовича до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних від суми простроченого грошового зобов'язання.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 03.11.2014 Богунським районним судом м.Житомира за результатами розгляду цивільної справи №295/9243/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 590809,63 грн. та судові витрати в сумі 3654,00 грн.
Дане рішення набрало законної сили 13.11.2014 року. Проте станом на липень 2023 рішення суду не виконано, а грошове зобов'язання вважається простроченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи вище викладене позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:
- заборгованість за ставкою 3% річних в сумі за період з 03.11.2014 по 06.02.2023 у розмірі 53177,78 грн.
- заборгованість за інфляційними витратами за період з 03.11.2014 по 06.02.2023 у розмірі 282750,58 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2023 позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 26).
Відповідачем ОСОБА_1 28.09.2023 подано до суду відзив на позовну заяву зі змісту якого ОСОБА_1 зазначає, що на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» рішенням по справі 295/9243/14-ц з нею було стягнуто 590809,63 грн., у які ввійшли 3% річних та інфляційні. 20.02.2015 вона отримала лист від ТОВ «Кредитні ініціативи» в якому повідомлялось про те, що «станом на 20.02.2014 року прострочене до виконання зобов'язання перед ТОВ «Кредитні ініціативи» складає 49955,24 дол США, в тому числі штрафні нарахування 2493,52 дол. США. За умови повернення нею заборгованості шляхом викупу або продажу за ринковою вартістю третій особі заставного майна за кредитним договором №ф-382, але не менше ніж 50% від суми заборгованості, ТОВ «Кредитні ініціативи» звільнять її від подальшого виконання обов'язків за кредитним договором щодо сплати решти залишку заборгованості та пені, нарахованої Товариством за порушення нею своїх грошових зобов'язань. В разі виконання вказаних умов ТОВ «Кредитні ініціативи» гарантувало припинити дії кредитного договору із всіма змінами та доповненнями, а відповідно і всіх зобов'язань, які покладені на неї відповідно до умов договору. В кінці лютого 2015 відповідачка отримала Акт опису та арешту майна кафе-магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі змісту якого остання дізналась, що на предмет іпотек, кафе-магазин, звернено стягнення і його передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Вважає що вона з ТОВ «Кредитні ініціативи» розрахувалася повністю своїм майном, яке знаходиться під іпотекою.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а.с.72,73).
Представник позивача до суду не з'явився, клопотань будь-якого змісту не надавав.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без її участі, просить відмовити в позові (а.с..74)
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
06.07.2007 року ОСОБА_1 передала в іпотеку магазин-кафе цегляний, площею 38,0 кв.м. по АДРЕСА_1 за забезпечення зобов'язання за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року(а.с.53)
ОСОБА_1 надійшло повідомлення, що станом на 20.02.2014 року заборгованність за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року складає 49955,24 дол.США в тому числі 2493,52 дол.США штрафних санкцій та запропоновано звільнити її від подальших зобов'язань за умови, повернення заборгованості шляхом викупу нею або продажу за ринковою віртістю третій особі заставного майна за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року але не менше 50% від суми заборгованості (а.с.42)
03.11.2014 рішенням Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/9243/14-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року в сумі 590809,63 грн. та судові витрати в сумі 3654,00 грн. (а.с.8-9) Так в рішенні суду вказано, що заборгованність складається з заборгованності за кредитом в сумі 37295,26 дол.США, що еквівалентно 425224,93 грн, заборгованності по відсоткам, що складає 11524,96 дол.США, що еквівалентно 131402,76 грн, пені 2998,00 дол.США, що еквівалентно 34181,94 грн
03.11.2023 ТОВ "Кредитні ініціативи" направили відповідачу досудову вимогу сплатити протягом 30 календарних днів з дня отримання досудової вимоги суму нарахованих 3% річних та інфляційних втрат від суми визначеної в рішенні суду 335928,36 грн (а.с.10)
Згідно розрахунку відповідач має заборгованність в сумі; 3% річних -53177,78 грн за період з 07.02.2020 по 06.02.2023 та 282750,58 грн інфляційних втрат з лютого 2020 по грудень 2022 року (а.с.7)
24.02.2015 було описано майно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису виданого 06.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на магазин- кафе площею 38,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона мала заборгованність в сумі 481725,93 грн (а.с.43-44)
Згідно інформації Корольовського ВДВС у м.Житомирі від 02.10.2023 №110945/23.25-23/12 за рахунок коштів отриманих від реалізації магазину-кафе, загальною площею 38,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 задоволено вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" у розмірі заборгованості,що виникла внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору з 17 грудня 2012 по 01 березня 2014 року, а саме 481725,93 грн :
-заборгованність за кредитом в сумі 372441,65 грн;
- заборгованність за відсотками в сумі - 105784,28 грн;
- за вчинення виконавчого напису - 3500,00 грн
Згідно протоколу проведення електронних торгів №112378 від 28.08.2015 по лоту №90917 від переможця ОСОБА_3 на депозитний рахунок Корольовського ВДВС надійшло 285855,00 грн. від реалізації магазину-кафе, з яких: - 258090,91 грн перераховано стягувачу ТОВ "Крединні ініціативи", а 25809,00 грн в рахунок сплати виконавчого збору та 1955,00 грн витрат на проведення виконавчих дій. Залишок нестягнутого боргу склав 223635,02 грн (а.с.52)
Таким чином між сторонами виникли зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
03.11.2014 рішенням Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/9243/14-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року в сумі 590809,63 грн. та судові витрати в сумі 3654,00 грн. (а.с.8-9) Так в рішенні суду вказано, що заборгованність складається з заборгованності за кредитом в сумі 37295,26 дол.США, що еквівалентно 425224,93 грн, заборгованності по відсоткам, що складає 11524,96 дол.США, що еквівалентно 131402,76 грн, пені 2998,00 дол.США, що еквівалентно 34181,94 грн
Ці обставини не підлягають доказуванню, вони є приюдиційними.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його невиконання (договір чи діалект)
24.02.2015 було описано майно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису виданого 06.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на магазин- кафе площею 38,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона мала заборгованність в сумі 481725,93 грн (а.с.43-44) що на на 109083,70 грн менше ніж вказано в рішенні суду від 03.11.2014.
Згідно інформації Корольовського ВДВС у м.Житомирі від 02.10.2023 №110945/23.25-23/12 за рахунок коштів отриманих від реалізації магазину-кафе, загальною площею 38,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 задоволено вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" у розмірі заборгованості,що виникла внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору з 17 грудня 2012 по 01 березня 2014 року, а саме 478225,93 грн (без 3500,00 грн витрат за вчинення виконавчого напису) 478225,93 грн , з яких:
-заборгованність за кредитом в сумі 372441,65 грн ( менше на 52783,31 грн ніж в рішенні суду від 03.11.2014);
- заборгованність за відсотками в сумі - 105784,28 грн( менше на 25618,48) грн ніж в рішенні суду від 03.11.2014);
Тобто на момент ухвалення рішення Богунським районним судом м.Житомира у справі №295/9243/14-ц- 03.11.2014 заборгованність ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року складала - 590809,63 грн, а за виконавчим написом від 06.05.2014 невідомо на яку дату 481725,93 грн(з урахуванням 3500,00 грн витрат за вчинення виконавчого напису)
Згідно протоколу проведення електронних торгів №112378 від 28.08.2015 по лоту №90917 від переможця ОСОБА_3 на депозитний рахунок Корольовського ВДВС надійшло 285855,00 грн. від реалізації магазину-кафе, з яких: - 258090,91 грн перераховано стягувачу ТОВ "Крединні ініціативи". Залишок нестягнутого боргу склав 223635,02 грн (а.с.52) цього не заперечує ї відповідач.
Щодо позиції відповідача, що відбулося прощення боргу за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року .
ОСОБА_1 надійшло повідомлення, що станом на 20.02.2014 року заборгованність за кредитним договором Ф-382 від 06 липня 2007 року складає 49955,24 дол.США в тому числі 2493,52 дол.США штрафних санкцій та запропоновано звільнити її від подальших зобов'язань за умови, повернення заборгованості шляхом викупу нею або продажу за ринковою віртістю третій особі заставного майна за кредитним договором № Ф-382 від 06 липня 2007 року але не менше 50% від суми заборгованості (а.с.42)
Обов'язковою ознакою анулювання (прощення) кредитором заборгованості є повне припинення зобов'язання боржника перед кредитором, яке до цього існувало та не було виконано.
Реалізація предмета іпотеки відбулася у серпні 2015 року про що вказано в листі ДВС (а.с.52)
Так, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015 р.) до загального місячного (річного) визначено, що оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Отже, якщо б відбулося прощення боргу банк повинен повідомити про таке прощення клієнта-боржника ( ОСОБА_1 ) одним зі способів:
- надіслати повідомлення про прощення рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- надати повідомлення про прощення боржнику під підпис особисто;
- укласти відповідний договір про прощення.
Матеріали цивільної справи не містять доказів, що ОСОБА_1 було прощено (списано ) заборгованість за кредитним договором № Ф-382 від 06 липня 2007 року на суму 223635,02 грн. є лише така пропозиція, а тому вважати, що відбулося прощення боргу у суду нема підстав, відтак суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те що відбулося прощення боргу є хибном.
Щодо наявності підстав для нарахування 3% річних та інфляціфних втрат.
Суд встановив, що залишок нестягнутого боргу за кредитним догором склає 223635,02 грн (а.с.52) цього не заперечує ї відповідач.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку відповідач розрахував заборгованність в сумі; 3% річних -53177,78 грн за період з 07.02.2020 по 06.02.2023 та 282750,58 грн інфляційних втрат з лютого 2020 по грудень 2022 року виходячи з розміру заборгованості 590809,63 грн тоді як її залишок є 223635,02 грн (а.с.7)
11 березня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 від 11 березня 2020 року (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, в подальшому такий неодноразово продовжувався, та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року
Відповідно до п.6 розділу IV Закону України “Про споживче кредитування” у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Беручи до уваги те, що 3 % річних та інфляційні втрати, згідно наявних в позовній заяві розрахунків, нараховані відповідачу в період дії карантину, натомість у відповідності до п.6 розділу IV Закону України “Про споживче кредитування” споживач був звільнений від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язання у цей період, відтак відсутні підстави для їх стягнення.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
На підставі вище наведеного, суд вважає, що заявлені у справі вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних вктрат за період з 01.03.2020 по 06.02.2023 задоволенню не підлягають в зв'язку з необгрунтованістю.
Щодо нарахувань 3% річних з 07.02.2020 по 28.02.2020 року включно
Суд вважає, що вимоги про стягнення 3% річних за цей період підлягають частковому задоволенню, при цьому суд вважає розрахунок наданий позивачем виходячи з суми 590809,63 хибним, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що залишок боргу за кредитним договором № Ф-382 від 06 липня 2007 року після реалізації в 2015 році предмету іпотеки - магазину кафе складає 223635,02 грн. Інших доказів боргу за кредитним договором не має.
Таким чином стягненню з відповідача підлягає 421,61 грн, та розрахунок здійснюється судом за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
223 635,00 грн x 3 % річних x 23 дні : 366 днів : 100 днів= 421,61 грн
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 02.03.2023 № 44301 про сплату позивачем при зверненні до суду 5038,94 грн, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6,33 грн судового збору (421,61 грн : 335928,36 грн х 5038,94 грн=6,33 грн).
Керуючись Законом України “Про споживче кредитування”, ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - адвоката Стеценка Максима Владленовича до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат від суми простроченого грошового зобов'язання - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Вікентія Хвойки,21 ЄДРПОУ: 35326253) 2421 (чтоириста двадцять одну) гривню 61 копійку - 3% річних від простроченої заборгованості за кредитним договором № Ф-382 від 06 липня 2007 року за період з 07.02.2020 по 29.02.2020 включно.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Вікентія Хвойки,21 ЄДРПОУ: 35326253) - 6 (шість) гривень 33 копійки судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст судового рішення складено 08.02.2024 року
Cуддя В. М. Шкиря