Справа № 296/8410/23
2/296/102/24
"08" лютого 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Шкирі В. М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчук Тетяни Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
29.08.2023 представник позивача - адвокат Осадчук Т.С. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позивача адвокат обґрунтовує тим, що 27.09.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у Виконавчому комітеті Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис № 12.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, сім'я припинила своє існування у травні 2023 року, її збереження неможливо та суперечить їнтересам позивача.
Ухвалою суду від 08.11.2023 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 08.01.2024 за заявою відповідача ОСОБА_2 сторонам надано термін для примирення строком один місяць до 08.02.2024 провадження у справі зупинено
08.02.2024 Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира провадження в цивільній справі поновлено.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить цого розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 40), однак, 08.02.2024 до суду не з'явився, причина неявки відповідачем суду не повідомлена. Клопотань будь-якого змісту не надано.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.08.2023 (видане повторно), між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), 27.09.2003 року укладено шлюб, який зареєстрований у Виконавчому комітеті Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис № 12 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Наданий сторонам строк на примирення позитивних результатів не дав, позивач наролягає на розірванні шлюбу
Таким чином суд встановив, що між сторонами, які мають неповнолітню дитину, існує спір з приводу розірвання шлюбу, що регулюється нормами Сімейного кодексу України та розірвання шлюбу можливо лише в судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, її рішення є остаточним, а відповідач правом на подачу відзиву та спростування позову не подав, відтак у суду нема підстав сумніватися у доводах позивача, а відмова в розірванні шлюбу буде примушенням позивача до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при подачі позову до суду згідно Закону України "Про судовий збір" понесла судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн., що підтверджено квитанцією від 23.08.2023, отже він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 4000,00 грн за надання правничої допомоги адвокатом Осадчук Т.С.
На підтвердження суми понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано докази:
- договір про надання правничої допомоги ОСОБА_6 ОСОБА_1 від 09.08.2023 (А.С.9-10) згідно якого загальна сума гонорару - 4000,00 грн ;
- ордер серії АМ №1062070 від 23.08.2023 (а.с7) ;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Осадчук Т.С. від 21.05.2019 (а.с.8);
- платіжну інструкцію 0.0.3137254619.1 від 09.08.2023 про сплату на користь ОСОБА_6 згідно договору від 09.08.2023 - 500,00 грн (а.с.11);
- виписку від 22.08.2023 про перерахунок на користь ОСОБА_6 - 1500,00 грн згідно договору від 09.08.2023 (а.с.12);
- прайс лист послуг Адвоката Осадчук Т.С. станом на 09.08.2023 згідно якого усна консультація - 1000,00 грн , складання позовної заяви - 3000,00 грн (а.с.13)
- довідку від 02.05.2023 про відкриття рахунку в ПуАТ "КБ"АКОРДБАНК" ОСОБА_6 (а.с.14)
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідач не скористався своїм правом на подачу заперечень, а суд самостійно позбавлений права, без клопотання сторони зменшувати судові витрати.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої палати Верховного суду у справі №755/9215-ц від 19.02.2020
За таких обставин стягненню з відповідача також підлягає 4000,00 грн витрат, які поніс позивач на правничу допомогу надану адвокатом Осадчук Т.С.
Керуючись ст. ст. 7, 8,12, 81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, ст. ст. 104, 112-115 СК України,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчук Тетяни Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 27 вересня 2003 року у Виконавчому комітеті Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис № 12.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 має право й надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок та 4000 (чотири) тисячі 00 копійок витрат на правничу допомогу..
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Cуддя В. М. Шкиря