номер провадження справи 4/176/23
17.01.2024 Справа № 908/2734/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕГАТБУД», (76495, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, каб. 5)
про стягнення 749481,42 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Балясний Р.Р., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1066083 від 05.10.2023 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - Хоменко О.О., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1474586 від 09.10.2023 (в режимі відеоконференції);
29.08.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 22/08пз від 22.08.2023, (вх. № 2970/08-07/23 від 29.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕГАТБУД», с. Хриплин Івано-Франківського району Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», м. Запоріжжя про стягнення 749481,42 грн. заборгованості за договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 на деповський ремонт вантажних вагонів, в тому числі 547711,83 грн. основного боргу за виконані роботи, 124698,23 грн. пені, 68968,23 грн. інфляційних збитків та 8103,13 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу № 908/2734/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2734/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/176/23, підготовче засідання призначено на 18.10.2023.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2734/23 до 18.12.2023, підготовче засідання відкладено на 20.11.2023.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 підготовче провадження у справі № 908/2734/23 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2023.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.01.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання від 18.12.2023.
В судове засідання 17.01.2024 з'явилися представники сторін, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 17.01.2024 приєдналися представники позивача і відповідача.
В судовому засіданні 17.01.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 22, 230, 509, 530, 549, 599, 610, 62, 837, 854 ЦК України, ст., ст. 174, 193, 198, 217, 218, 24, 225, 283 ГК України. Позов пред'явлений позивачем з наступних підстав: між ТОВ «АГРЕГАТБУД» (Підрядник) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (Замовник) укладено договір на деповський ремонт вантажних вагонів № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався за завданням Замовника виконати деповський ремонт напіввагонів, а Замовник зобов'язався прийняти та оплати виконану роботу. Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним виконаний ремонт напіввагону № 53252664 на суму 184593,25 грн., напіввагону № 53252359 на суму 183468,58 грн., напіввагону № 59084814 на суму 184077,61 грн. і напіввагону № 53187811 на суму 18016,64 грн. Враховуючи умови договору позивачем за результатами виконання робіт направлялися відповідачу відповідні рахунки на оплату та акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Також за кожним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем складалися та реєструвалися в ЄРПН податкові накладні. Відповідач здійснив оплату за ремонт напіввагону № 53187811 в сумі 180165,64 грн. і часткову оплату за ремонт напіввагону № 59084814 в сумі 4427,61 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. У зв'язку з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України в травні 2022 року керівництвом ТОВ «АГРЕГАТБУД» прийнято рішення про релокацію підприємства на підконтрольну територію України, а саме: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 1. У зв'язку із тим, що первісне місце знаходження позивача та місце виконання робіт за договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 опинилося на тимчасово окупованій території, первісні документ за договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 були втрачені, через що позич був змушений звернутися до філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» щодо надання офіційної інформації з бази АБД ПВ щодо проведення ремонтів ТОВ «АГРЕГАТБУД» напіввагонів №, № 53252359, 59084814, 5352664. Відповідно до відповіді АТ «Укрзалізниця» № 46/701 від 19.07.2023 за даними інформаційних баз вантажні вагони №, № 53252359, 59084814, 5352664 відремонтовані в лютому 2022 року деповським видом ремонту на вагоноремонтному підприємстві ТОВ «АГРЕГАТБУД». Таким чином, заборгованість відповідача за деповський ремонт напіввагонів №, № 53252359, 59084814, 5352664 станом на час звернення до суду з даним позовом становить 547711,83 грн. Позивач звертався до відповідача із листами від 10.01.2023 (на електронну пошту відповідача), від 26.07.2023 і від 28.07.2023 вих. № 28/07 (засобами поштового зв'язку) із вимогами щодо належного виконання умов договору № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 та здійснення оплати за ремонт напіввагонів №, № 53252359, 59084814, 5352664. Відповідачем зазначені вимог залишені без відповіді та задоволення. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт з деповського ремонту вагонів, позивачем на підставі п. 6.1 договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня в сумі 124698,23 грн., інфляційні втрати в сумі 68968,23 грн. та 3 % річних в розмірі 8103,13 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 547711,83 грн. основного боргу за виконані роботи, 124698,23 грн. пені, 68968,23 грн. інфляційних збитків та 8103,13 грн. 3 % річних, а всього 749481,42 грн. заборгованості за договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 на деповський ремонт вантажних вагонів. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу адвокат в орієнтовному розмірі 6000,00 грн.
Відповідач надав суду Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 02.10.2023 (вх. № 21497/08-08/23 від 10.10.2023), в якому зазначив, що дійсно між сторонами у справі був укладений договір на деповський ремонт вантажних вагонів № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021, за умовами якого позивач на замовлення відповідача виконував деповський ремонт напіввагонів. Згідно з п. 10.16 договору кожна із сторін має право в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язань за цим Договором/Контрактом або припинити дію цього договору/контракту шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони в разі наявності розумних підстав вважати, що відбулося або відбудеться порушення будь-якого з вищезазначених в цьому розділі договору/контракту запевнень і гарантій. При цьому сторона, яка обґрунтовано скористалася цим правом, звільняється від будь-якої відповідальності або обов'язки по відшкодуванню штрафних санкцій за договором/контрактом в зв'язку з невиконанням нею договірних зобов'язань і будь-якого роду витрат, збитків, понесених іншою Стороною (прямо чи опосередковано), в результаті такого призупинення/припинення дії договору/контракту. В процесі контролю за виконання договору № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 відповідачем виявлено, що кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «АГРЕГАТБУД» є ОСОБА_1 . Зазначена інформація є загальновідомою (данні отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). За інформацією, отриманою з відкритих джерел, вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , колишнього міністра оборони України (2012-2014 р.р.). Указом Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано санкції щодо ОСОБА_2 . Зазначена інформація міститься в п. 2 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022. Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», було застосовано санкції щодо ОСОБА_1 . Зазначена інформація міститься в п. 1 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023. Відповідно до умов п. 10.13 договору сторони цим затверджують та гарантують одна одній, що (як на момент підписання сторонами цього договору/контракту, так і на майбутнє): (а) на сторону не поширюється дія санкцій Ради безпеки ООН, Відділу контролю за іноземними активами Державного казначейства США, Департаменту торгівлі Бюро промисловості та безпеки США. Державного департаменту США, Європейського Союзу, України, Великобританії або іншої країни чи організації, рішення та акти яких є юридично обов'язковими для сторони (далі - «Санкції»); та (б) сторона не співпрацює (напряму або через посередників) і не пов'язана відносинами контролю з особами, на яких поширюється дія Санкцій, (блокування активів) якщо така співпраця/контроль створює ризик порушення стороною/ поширення на Сторону дії застосовуваних обмежень та/або включення сторони до санкційних списків та/або застосування інших заходів. (г) сторона дотримується вимог антикорупційного законодавства, що поширюється на неї, та впровадила відповідні засоби та процедури з метою дотримання антикорупційного законодавства. В п. 10.15 договору встановлено, що у разі накладення Санкцій на одну зі сторін або співпраці сторони з особою, на яке накладено Санкції, така сторона зобов'язується негайно повідомити про це іншу сторону, а також відшкодувати останньої всі збитки, завдані їй через або в зв'язку з накладенням Санкцій або співпрацею з особою, на яке накладено Санкції. Таким чином, відповідачем на виконання вимог пунктів 10.13, 10.15, 10.16 договору законно призупинено виконання своїх зобов'язань в односторонньому порядку попередньо повідомивши про це позивача, у зв'язку з введенням санкцій в тому числі у формі блокування активів щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «АГРЕГАТБУД» ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_2 . Відповідач у встановлений в договорі спосіб двічі повідомляв позивач листами від 17.01.2023 і від 31.08.2023 про призупинення виконання зобов'язань за договором та його дію з посиланням на підсанкційність бенефіціарного власника підприємства позивача та відносно пов'язаних з позивачем осіб. Зазначене листування здійснювалося за допомогою електронної пошти позивача, що прямо передбачено п. 10.6 договору. Будь-якої відповіді щодо спростування цих фактів позивач на адресу відповідача не направляв, так само в порушення умов п. 10.15 договору позивач не повідомляв відповідача про такі обставини. Умови договору № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 прямо дозволяють Замовнику в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язань за цим договором та припинити дію цього договору в цілому, недійсними не визнані. Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що він діяв в межах договору та на законних підставах призупинив виконання зобов'язань за договором та припинив дію цього договору в цілому, отже в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
Позивачем на підставі ст. 166 ГПК України через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надано Відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 17.10.2023, (вх. № 22155/08-08/23 від 18.10.2023), в якій, позивач не заперечив, що корпоративні права ТОВ «Агрегатбуд» належать 2 юридичним особам, корпоративні права яких в свою чергу належать декільком юридичним особам, а ОСОБА_1 являється кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Агрегатбуд». Відповідно до статті 4 Закону України «Про санкції» одним з видом санкцій згідно з цим законом є блокування активів, тобто тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Зважаючи на наведене, санкції накладаються з метою захисту з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави та мають персональний характер, а санкції у вигляді блокування активів накладаються на активи, які безпосередньо належать особі, щодо якої застосовані такі санкції, а також на активи інших юридичних та фізичних осіб, щодо яких така особа має можливість вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто, якщо мова йде про активи інших осіб, то щодо таких активів необхідно встановити факт, що поза розумними сумнівами доводить наявність у підсанкційної особи можливості прямо або опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. В листі Національного банку України вих. № 25-0005/41569 від 15.06.2022 зазначено, що санкції не можуть застосовуватися до осіб, щодо яких РНБО України не прийняло рішення про застосування персональних економічних санкцій (зокрема осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, щодо яких застосовані санкції, або осіб, які мають спільного з санаційною особою кінцевого бенефіціарного власника). Аналіз вищезазначених норм законодавства України свідчить, що санкції носять персональний характер, застосовуються виключно до санкційної особи та повинні застосовуватись саме ті санкції та саме у той спосіб, який передбачений у відповідному рішенні РНБО. Станом на дату звернення до суду безпосередньо до ТОВ «Агрегатбуд» не було застосовано жодних економічних санкцій передбачених нормами національного чи міжнародного законодавства, санкції які були застосовані до кінцевого бенефіціарного власника носять виключно персональний характер та поширюють свою дію тільки на кінцевого бенефіціарного власника. Позивач не несе відповідальності за дії та зобов'язання кінцевого бенефіціарного власника, а останній не несе відповідальності за дії та зобов'язання позивача, сума заборгованості, яка буде сплачена відповідачем у добровільному або примусовому порядку буде належати виключно тільки позивачу. Норми «Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого постановою Правління НБУ від 11.05.2023 № 65, не містять жодних заборон, щодо отримання підконтрольними особами санаційної особи грошових коштів від контрагентів. За таких умов у відповідача відсутні будь-які правові підстави для нездійснення розрахунку за виконані позивачем роботи. Окрім того, відповідач не являється суб'єктом реалізацій санкцій. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідачем на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 25.10.2023, (вх. № 24786/08-08/23 від 20.11.2023), в яких відповідач наполягає на доводах, які наведені ним у відзиві на позовну заяву. Додатково відповідач просить суд врахувати, що двома указами Президента України від 12.10.2022 та від 12.05.2023 відносно кінцевого бенефіціарного власника підприємства-позивача та відносно пов'язаних з позивачем осіб застосовано санкції згідно за Законом України «Про санкції», що згідно з умовами укладеного сторонами договору давало відповідачу право в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язань за договором або припинити його дію шляхом письмового повідомлення про це іншої Сторони. Окрім цього, необхідно врахувати, що за вищевказаних обставин проведення відповідачем платежів на користь позивача може потягнути для відповідача передбачену законодавством відповідальність.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕГАТБУД» (позивач у справі, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (відповідач у справі, Замовник) укладено Договір на деповський ремонт вантажних вагонів № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 (надалі - Договір), відповідно до п., п. 1.1, 1.2 якого Підрядник зобов'язався за завданням Замовника виконати деповський ремонт напіввагонів Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу. Кількість вагонів Замовника, графік їх подачі Підряднику для проведення робіт визначається згідно письмових заявок Замовника з попереднім письмовим погодженням Підрядника.
Послуги надаються на території Підрядника за адресою: м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код станції «Рубіжне» 498708, код Підрядника 4584. (п. .2 Договору)
Згідно з п. 2.11 Договору Підрядник після виконання обумовлених Договором робіт зобов'язується оформити і надати Замовнику: рахунок, податкову накладену, оформлену згідно з вимогами Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 01.11.2011 № 1379 (зі змінами і доповненнями), повідомлення форми ВУ - 36М, що підтверджує проведення робіт, два примірник підписаних щі своєї сторони Акту виконаних робіт, розрахунково-дефектну відомість ВУ-22, повідомлення форми ВУ - 234М, технічний паспорт вагона по формі ВУ - 4М, завірену копію лист обліку комплектації вагону після ремонту ВУ - 35Р, дефектний акт на забраковані деталі.
Умовами п., п. 4.1, 4.6, 4.8, 4.9 Договору сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт за Договором визначається сторонами відповідно до Планової усередненої калькуляції (додаток 5). Загальна вартість робіт а цим Договором визначається сумарною вартістю фактично виконаних робіт, яка зазначається в актах виконаних робіт підписаних сторонами протягом терміну дії Договору. Оплата вартості робіт за кожну партію переданих на деповський ремонт вагонів від Замовника до Підрядника за цим Договором здійснюється Замовником протягом 10 календарних днів з моменту відправки Підрядником (подачу вагонів до залізничної станції Рубіжне Донецької залізниці) Замовнику відповідної партії вагонів згідно умов визначених цим Договором та надання підписаних зі сторони Підрядника актів виконаних робіт. Оплата робіт Підрядника здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. Загальна вартість робіт по Договору визначається як сума всіх платежів здійснених в межах цього Договору та орієнтовно складає 3615300,00 грн., в тому числі ПДВ 602550,00 грн.
Пунктом 10.1 передбачено, що Договір діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору за замовленням відповідача позивачем проведено деповський ремонт напіввагону № 53252664 на суму 184593,25 грн., напіввагону № 53252359 на суму 183468,58 грн., напіввагону № 59084814 на суму 184077,61 грн. і напіввагону № 53187811 на суму 18016,64 грн., підтвердження чого позивачем надано суду Акти здачі приймання робіт (надання послуг) № 19 від 18.02.2022, № 20 від 18.02.2022, № 21 від 18.02.2022 і № 22 від 18.02.2022.
Вказані Акти здачі приймання робіт (надання послуг) підписані з боку Підрядника та скріплені печаткою підприємства. Відповідачем Акти здачі приймання робіт (надання послуг) не пдписані.
Також позивачем відповідачу виставлені рахунки на оплату №, № 28, 29 30, 31 від 18.02.2022.
До матеріалів справи позивачем також надані податкові накладні, складені до кожного вищезазначеного Акту здачі приймання робіт (надання послуг), з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН.
Також у підтвердження факту здійснення ремонту напіввагонів відповідача позивачем до матеріалів справи надано відповідь філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» № 46/701 від 19.07.2023, згідно якої за даними інформаційних баз вантажні вагони №, № 53252359, 59084814, 5352664 відремонтовані в лютому 2022 року деповським видом ремонту на вагоноремонтному підприємстві ТОВ «АГРЕГАТБУД».
Як стверджує позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідач здійснив оплату за ремонт напіввагону № 53187811 в сумі 180165,64 грн. і часткову оплату за ремонт напіввагону № 59084814 в сумі 4427,61 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за деповський ремонт напіввагонів №, № 53252359, 59084814, 5352664 становить 547711,83 грн.
Позивач звертався до відповідача із листами від 10.01.2023 (на електронну пошту відповідача), від 26.07.2023 і від 28.07.2023 вих. № 28/07 (засобами поштового зв'язку) із вимогами щодо належного виконання умов Договору № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 та здійснення оплати за ремонт напіввагонів №, № 53252359, 59084814, 5352664.
Відповідачем зазначені вимог залишені без відповіді та задоволення.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт з деповського ремонту вагонів, позивачем на підставі п. 6.1 Договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня в сумі 124698,23 грн., інфляційні втрати в сумі 68968,23 грн. та 3 % річних в розмірі 8103,13 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за Договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст., ст. 11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів ст., ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України)
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений сторонами у справі Договір № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Статтею 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що умови Договору № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 прямо дозволяють Замовнику в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язань за цим Договором та припинити дію цього Договору в цілому.
Керуючись умовами пунктів 10.13, 10.15, 10.16 Договору ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» призупинено виконання своїх зобов'язань за Договором в односторонньому порядку та припинено дію цього Договору в цілому, попередньо повідомивши про це позивача, у зв'язку з введенням санкцій в тому числі у формі блокування активів щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «АГРЕГАТБУД» ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_2 .
Так, відповідно до умов п. 10.13 Договору Сторони цим затверджують та гарантують одна одній, що (як на момент підписання Сторонами цього Договору/Контракту, так і на майбутнє):
(а) на Сторону не поширюється дія санкцій Ради безпеки ООН, Відділу контролю за іноземними активами Державного казначейства США, Департаменту торгівлі Бюро промисловості та безпеки США. Державного департаменту США, Європейського Союзу, України, Великобританії або іншої країни чи організації, рішення та акти яких є юридично обов'язковими для Сторони (далі - «Санкції»); та
(б) Сторона не співпрацює (напряму або через посередників) і не пов'язана відносинами контролю з особами, на яких поширюється дія Санкцій, (блокування активів) якщо така співпраця/контроль створює ризик порушення Стороною/ поширення на Сторону дії застосовуваних обмежень та/або включення Сторони до санкційних списків та/або застосування інших заходів.
(г) Сторона дотримується вимог антикорупційного законодавства, що поширюється на неї, та впровадила відповідні засоби та процедури з метою дотримання антикорупційного законодавства…
Згідно з п. 10.15 Договору у разі накладення Санкцій на одну зі сторін або співпраці Сторони з особою, на яке накладено Санкції, така Сторона зобов'язується негайно повідомити про це іншу Сторону, а також відшкодувати останньої всі збитки, завдані їй через або в зв'язку з накладенням Санкцій або співпрацею з особою, на яке накладено Санкції.
Пунктом 10.16 Договору сторони погодили, що Кожна із Сторін має право в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язань за цим Договором/Контрактом або припинити дію цього Договору/Контракту шляхом письмового повідомлення про це іншої Сторони в разі наявності розумних підстав вважати, що відбулося або відбудеться порушення будь-якого з вищезазначених в цьому розділі Договору/Контракту запевнень і гарантій. При цьому Сторона, яка обґрунтовано скористалася цим правом, звільняється від будь-якої відповідальності або обов'язки по відшкодуванню штрафних санкцій за Договором/Контрактом в зв'язку з невиконанням нею договірних зобов'язань і будь-якого роду витрат, збитків, понесених іншою Стороною (прямо чи опосередковано), в результаті такого призупинення/припинення дії Договору/Контракту.
Відповідно до умов пункту 10.6 Договору документи, відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені. Офіційною електронною поштою Підрядника є 35753200@ukr.net, офіційною електронною поштою Замовника є ІНФОРМАЦІЯ_1.
З матеріалів справи вбачається що відповідач у встановлений в Договорі спосіб двічі повідомляв позивача листами від 17.01.2023 № 4 (на офіційну електронну пошту позивача) і від 31.08.2023 № 27 (засобами поштового зв'язку) про призупинення виконання зобов'язань за Договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 та його про припинення дії Договору з посиланням на підсанкційність бенефіціарного власника підприємства позивача та відносно пов'язаних з позивачем осіб.
Вирішуючи спір у даній справ суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Матеріалами справи підтверджується та позивачем не заперечується, що кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «АГРЕГАТБУД» є ОСОБА_1 .
Зазначена інформація є загальновідомою, відповідні дані містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З відкритих джерел, в тому числі розміщених в загальному доступі в мережі Інтернет, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , колишнього міністра оборони України (2012-2014 р.р.).
Указом Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано санкції щодо ОСОБА_2 .
Зазначена інформація міститься в п. 2 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022.
Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», було застосовано санкції щодо ОСОБА_1 .
Зазначена інформація міститься в п. 1 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023.
Позивачем зазначені факти належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростовані.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наразі, відповідними указами Президента України строк діє режиму воєнного стану в Україні продовжено до 14.05.2024 включно.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - це всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів (п. 3 ч. 1).
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як зазначалось вище, Указом Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (є чинним) уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1, до якого включено ОСОБА_2 , громадянина України, та застосовано наступні санкції строком на 10 років: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Також Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (є чинним) уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1, до якого включено ОСОБА_1 , громадянку України, та застосовано наступні санкції строком на 10 років: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 9) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; 10) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 11) заборона на набуття у власність земельних ділянок.
Відповідно до норми статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Діюче правове регулювання ґрунтується на єдності державної системи та спрямоване на досягнення належної координації діяльності усіх органів державної влади та управління, зокрема на вирішення завдань, пов'язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.
Форми та способи відповідної участі органів державного управління можуть бути різноманітні.
Суд вважає, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв'язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту слід визнати в цілому допустимим.
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження; акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Згідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 а № 187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в силу приписів Указів Президента України від 12.10.2022 № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» і від 12.05.2023 від № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ст. 1, п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 за № 187, враховуючи встановлений мораторій, наявні правові підстави для обмеження права позивача на отримання коштів від відповідача, зокрема і за Договором № МШ 29-12/21-ДР від 29.12.2021 в заявленому до стягнення розмірі 749481,42 грн. заборгованості, з яких: 547711,83 грн. основний борг за виконані роботи, 124698,23 грн. пеня, 68968,23 грн. інфляційні збитки та 8103,13 грн. 3 % річних, у зв'язку з чим в позові слід відмовити за наведених підстав.
Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що з огляду на приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник позивача здійснює прямий вплив на діяльність позивача, а застосовані до нього спеціальні санкції на підставі Закону України «Про санкції» та постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 встановлюють обмеження щодо здійснення розрахунків, а відповідні правочини визнаються нікчемними силу закону.
Усі інші доводи та посилання учасників справи розглянуті судом, проте є такими, що не спростовують і не впливають на вищенаведені висновки суду.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Згідно з ст. 13 ЦК України визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.
Враховуючи вище наведене, в задоволенні позову відмовляється повністю.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору та витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕГАТБУД», с. Хриплин Івано-Франківського району Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», м. Запоріжжя про стягнення 749481,42 грн. заборгованості за договором № 29-12/21-ДР від 29.12.2021 на деповський ремонт вантажних вагонів відмовити повністю.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 08» лютого 2024 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.