номер провадження справи 33/236/23
08.02.2024 Справа № 908/3568/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №908/3568/23
за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)
до відповідача: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49000, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, ідентифікаційний код 40867332)
про стягнення 21708,37 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» з позовом про стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня по грудень 2020 року в сумі 21708,37 грн. за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Підставою позову позивач зазначає фактичне користування відповідачем нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 згідно з договором оренди нежитлового приміщення №235/05/Г-54 від 30.10.2015 та додатковою угодою до цього договору від 10.04.2017 без укладення договору про закупівлю послуги постачання теплової енергії за період з січня по грудень 2020 року.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 193, 232, 275 - 277 Господарського кодексу України, Законів України «Про публічні закупівлі», «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження судом не встановлено.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 № 908/3568/23 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету сторін 11.12.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
28.12.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив по справі.
Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з'явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.
За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
Концерн «Міські теплові мережі» (далі - позивач) діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».
Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про публічні закупівлі», «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.
Обсяг спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно якого, обсяг теплової енергії визначається за допомогою вузла комерційного обліку та опалюваної площі.
Всупереч вимогам чинного законодавства між позивачем та відповідачем договір з власником (користувачем) будівлі про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти є неукладеним, тому облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно Закону України «Про природні монополії» Концерн «Міські теплові мережі» відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Концерн «Міські теплові мережі» не має права відмовити споживачам теплової енергії у забезпеченні їх тепловою енергією за наявністю технічних можливостей на приєднання споживачів до теплової мережі.
30.10.2015 Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі - орендодавець), Міським комунальним підприємством «ОСНОВАНІЄ» (далі - балансоутримувач) та Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області укладено договір № 235/05/Г-54 оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, балансоутримувач на підставі наказу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 06.08.2015 № 191р передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення №XXVIII підвалу (літ. А - 8) площею 206,70 км, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, яке перебуває на балансі міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 330 524,00 грн станом на 30.09.2015.
Майно використовується на правах орендарем на правах оренди для розміщення персоналу органів пробації Комунарського району м. Запоріжжя (п. 1.2. договору).
Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту підписання сторонами договору та акту прийому-передачі майна (додаток № 2 до договору, п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 5.13. договору орендар зобов'язується укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг, а з балансоутримувачем - договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та своєчасно вносити плату за ці послуги.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 30.10.2015 до 30.09.2018 (п. 11.1 договору).
30.10.2015 сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі до договору.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції», а також з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 48 «Про перейменування деяких територіальних органів Міністерства юстиції», в Державній кримінально-виконавчій службі України функціонують як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань, зокрема: Південно-Східне міжрегіональне управління, повноваження якого поширюються на територію Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей, розташоване за адресою: вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49070.
10.04.2017 сторонами укладено додаткову угоду договору, відповідно до умов якої змінено орендаря з «... управляння Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області…» на «… Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України…». Також, в додатковій угоді зазначено, що Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, як правонаступник прав та зобов'язань управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області бере на себе зобов'язання сплатити існуючу заборгованість з орендної плати, яка виникла за цим договором та станом на 01.04.2017 становить 7 725,62 грн.
01.10.2018 сторонами укладено додаткову угоду до договору.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 05.03.2020 змінилась назва юридичної особи Південно-Східного міжрегіонального управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, ідентифікаційний код 40867332, на Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за адресою орендованого приміщення за період з січня 2020 по грудень 2020 на загальну суму 21 708,37 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками за постачання теплової енергії за вищевказаний спірний період, наданої за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідач не виконав свої обов'язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за відповідачем виникла грошова заборгованість за період з січня 2020 по грудень 2020 на загальну суму 21 708,37 грн.
На підставі вказаних обставин Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня 2020 року по грудень 2020 в сумі 21708,37 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку зі споживанням теплової енергії відповідачем без договору.
За приписами ч. ч. 1 - 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як вбачається зі змісту договору оренди нежитлового приміщення від 30.10.2015 №253/05/Г-54, орендоване нежитлове приміщення №XXVIII підвалу (літ. А - 8) площею 206,70 км знаходиться в будинку АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають, зокрема, у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 даного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила).
У п. 2 цих Правил в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії
Пунктом 14 Правил встановлено, що споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно з п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, договір на постачання теплової енергії сторонами не укладено.
Втім, за умовами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Отже, відповідач зобов'язаний був щомісячно сплачувати за спожиту ним теплову енергію.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наданими позивачем у справу доказами підтверджується факт перебування відповідача в орендованому приміщенні, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 в період з січня 2020 по грудень 2020.
Відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.10.2019 №441 «Про початок опалювального періоду 2019 - 2020 років у м. Запоріжжя», від 06.04.2020 №147 «Про закінчення опалювального періоду 2019 - 2020 років у м. Запоріжжя» визначено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалювальний період з 28 жовтня 2019 року та здійснити відключення теплоносія протягом 07, 08 квітня 2020 року.
Відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2020 3425 «Про початок опалювального періоду 2020 -2021 років у м. Запоріжжя» визначено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалювальний період з 02 листопада 2020 року т закінчити опалювальний сезон у м. Запоріжжя з 19.04.2021. Вказані рішення розміщені на офіційному сайті Запорізької міської ради.
Отже, перебуваючи в орендованому приміщенні по АДРЕСА_1 в період з січня 2020 по грудень 2020, відповідач споживав теплову енергію, що постачалася позивачем до цього будинку у спірному періоді.
У відзиві на позов відповідач просив вирішити спір відповідно до чинного законодавства. Надав довідку про стан розрахунків з позивачем, у якій зазначив, що оскільки між сторонами не було укладено угоду про постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з січня 2020 по грудень 2020, то відповідач не мав можливості зареєструвати та сплатити зобов'язання в органах Казначейства.
За умовами абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Отже, посилання відповідача на відсутність договору про постачання теплової енергії не звільняє його від обов'язку сплати за фактично спожиту ним у спірному періоді теплову енергію.
Заперечень проти фату споживання теплової енергії у спірному періоді відповідач не надав.
Відповідач не надав суду доказів оплати спірної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 21708,37 грн.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7641 від 09.08.2022 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Пунктом 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем, складає 2147,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.
Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сплаченого судового збору в розмірі 333,80 грн. після набрання судовим рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 40867332) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код 32121458) суму 21 708,37 грн. (двадцять одна тисяча сімсот вісім грн. 37 коп.) заборгованості та суму 2 147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 333,80 грн. ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 08.02.2024.
Суддя М.В. Мірошниченко