05.02.24
Справа № 639/5976/23
Провадження № 1-кп/635/494/2024
05 лютого 2024 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а тому знаходячись на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.Так, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що йому необхідно прибути до СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області для допиту в якості підозрюваного із подальшим обранням останньому запобіжного заходу, до СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області не з'явився, телефон вимкнув, в зв'язку з чим його було оголошено у розшук. 30 серпня 2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 191 КПК України на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 квітня 2023 року. Відтак, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та потерпілих свідчить те, що ОСОБА_4 відомі особи потерпілих, свідків, їх місце проживання, коло спілкування, а тому останній може впливати на свідків та потерпілих, примусити їх змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, достатніми є підстави вважати про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що характер та спосіб вчинення злочину, його тяжкість, дають підстави вважати, що не обмежуючи волю ОСОБА_4 , він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 серпня 2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 18 жовтня 2023 року.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 неодноразово продовжувався Жовтневим районним судом м. Харкова та Харківським районним судом Харківської області, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2023 року на 60 днів - до 11 лютого 2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 11 лютого 2024 року.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, за які санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків, переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений у розшук.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на свідків та потерпілих, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння корисливих злочинів, не працює, законних джерел заробітку не має. Вказані обставини в сукупності об'єктивно свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність зазначених ризиків у їх сукупності виправдовує тримання обвинуваченого під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - в розмірі попередньо визначеному ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 серпня 2023 року - 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Крім того, прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про об'єднання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (справа №639/5976/23, провадження по справі №1-кп/635/494/2024) з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (справа №635/9618/23, провадження по справі №1-кп/635/446/2024), яке вже знаходиться у провадженні Харківського районного суду Харківської області.
Учасники кримінального провадження в судовому засіданні не заперечували проти об'єднання кримінальних проваджень.
Приймаючи до уваги, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 639/5976/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, яке по суті ще не розглянуто, враховуючи, що відповідно до вимог ст. ст. 217, 334 КПК України матеріали кримінальних проваджень можуть об'єднуватись в одне провадження, щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне об'єднати кримінальне провадження № 639/5976/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України з кримінальним провадженням №635/9618/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження №639/5976/23, провадження по справі №1-кп/635/494/2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України об'єднати з кримінальним провадженням №635/9618/23, провадження по справі №1-кп/635/446/2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в одне провадження та присвоїти єдиний № 635/9618/23, провадження по справі №1-кп/635/446/2024.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 04 квітня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Строк дії ухвали встановити до 04 квітня 2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 лютого 2024 року.
Суддя ОСОБА_1