Справа №2-3522/09
Провадження № 6/639/33/24
08 лютого 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальової Євгенії Сергіївни про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-3522/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У січні 2024 року Головний державний виконавець Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальова Євгенія Сергіївна звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-3522/09.
В обґрунтування заяви посилається на те, що на примусовому виконанні в Основ'янсько-Слобідському відділі відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 17471919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3522/09, виданого 11.02.2010 Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі частини від усіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття.
27.02.2019 державним виконавцем відділу керуючись ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження по м. Харкову та Харківській області, відповідно до викладених даних за параметрами пошуку встановлено, що наразі на виконанні у відділі виконавчий лист № 2-3522/09 не перебуває.
23.01.2024 державним виконавцем відділу винесена постанова про відновлення виконавчого провадження №17471919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3522/09.
Згідно поданої до відділу стягувачем ОСОБА_1 заяви, виконавчий лист № 2-3522/09 разом з постановою ВП №17471919 від 27.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу вона не отримувала. Таким чином, станом на теперішній час встановлено, що оригінал виконавчого листа № 2-3522/09 втрачено.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання рішень, вчинення виконавчих дій в порядку вимог норм чинного законодавства, та недопущення їх порушення, наявна необхідність в отриманні дублікату виконавчого листа, який було втрачено.
У зв'язки з вищевикладеним, заявник просила видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-3522/09.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року прийнято заяву Головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ковальової Євгенії про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-3522/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в провадження судді Труханович В.В. Призначено до розгляду в судове засідання
Представник заявника в судове засідання не з'явилась, надала заява про розгляд заяви у відсутності Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просила задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд заяви у її відсутності
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторони на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні було встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 2-3522/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти в розмірі частини від всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів проводити з моменту подачі позову до суду з 09.06.09 (а.с.18).
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Так, згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановленихцим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2-3522/09 було видано, що підтверджується розпискою на обкладинці справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2011 року заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено. Видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2009 року у справі за її позовом до ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від всіх видів заробітку, починаючи з 09.06.09 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 23).
Як зазначає заявник, на примусовому виконанні в Основ'янсько-Слобідському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 17471919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3522/09, виданого 11.02.2010 Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі частини від усіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття. 27.02.2019 державним виконавцем відділу керуючись ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
З Довідки про втрату виконавчого документа, складеною Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що Перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження по м. Харкову та Харківській області, відповідно до викладених даних за параметрами пошуку встановлено, що наразі на виконанні у відділі виконавчий лист № 2-3522/09 не перебуває.23.01.2024 державним виконавцем відділу винесена постанова про відновлення виконавчого провадження №17471919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3522/09. Згідно поданої до відділу стягувачем ОСОБА_1 заяви, виконавчий лист № 2-3522/09 разом з постановою ВП №17471919 від 27.02.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу вона не отримувала. Таким чином, станом на теперішній час встановлено, що оригінал виконавчого листа № 2-3522/09 втрачено (а.с.26).
Так, на підставі вищевикладеного, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання рішень, вчинення виконавчих дій в порядку вимог норм чинного законодавства, та недопущення їх порушення, заявник і звернулась до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Згідно ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи підпункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18.
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.
З системного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує суб'єкта звернення наводити причини втрати такого. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача чи ненадання державному виконавцю дубліката виконавчого документа у разі його втрати при здійсненні виконавчого провадження унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), в редакції чинній на момент ухвалення рішення та видачі виконавчого листа, рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Аналогічні положення щодо строку пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення періодичних платежів передбачені і у чинній редакції Закону України «Про виконавче провадження» (ч. 3 ст. 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відтак, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) вказала, що з огляду на зміст ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у ч. 2 ст. 24 Закону № 606-XIV).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у ч. 1 ст. 329 ГПК України).
Отже, приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
У пункті 47 цієї ж постанови зроблено висновок, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Судом встановлено, що станом на дату звернення із заявою - 29.01.2024, дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої стягувались аліменти - досягла повноліття.
Відповідно до заочного рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2009 року аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються до досягнення нею повноліття, тобто період стягнення аліментів становить з 09.06.09 до 03.01.2024, а отже строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 03.01.2024, а тому строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, проте для відкриття виконавчого провадження стягувач має надати виконавчий лист, за яким не пропущено строк пред'явлення його до примусового виконання, або за яким такий строк поновлено судом.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 25.05.2022, № 344/13386/21.
Однак, заявник у своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа не просила суд поновити такий строк.
Враховуючи те, що строк для для пред'явлення виконавчого листа по справі № 2-3522/09 сплив, клопотань про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа по справі № 2-3522/09 не надходило, а отже підстави для видачі дубліката виконавчого листа у даній справі відсутні, а тому у задоволенні заяви державного виконавця слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12,18,76,77,78,81,89,431, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -
У задоволенні заяви Головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальової Євгенії Сергіївни про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-3522/09 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 08.02.2024
Суддя В.В. Труханович