справа № 619/6056/23
провадження № 3/619/41/24
іменем України
08 лютого 2024 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,-
18.12.2023 року о 23 годині 05 хвилини, ОСОБА_1 в смт Мала Данилівка Харківського району Харківської області по вул. Науковій, біля буд. 20, керував транспортним засобом ВАЗ -2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та дату судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові конверти, які направлялися рекомендованими листами з повідомленнями (а.с. 13-14 та 16-17).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому присутність такої особи не є обов'язковою, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, суддя приходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудного відеореєстратора №1113099181/3, на файлах з якого зафіксована відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також в рядку пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні також була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудної камери співробітника патрульної поліції від 18.12.2023, що міститься на СD носії та долучена до матеріалів справи (на диску містяться два файли відеозапису у форматі .MP4), на яких зафіксовано, що співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest0179 та у КЗОЗ ХОНД, оскільки у останнього були виявленні явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння останній відмовився, що зафіксовано на відозаписі: файл VID231218-230348F.МP4 на 00:35 часу фіксації відеозапису з 02:11.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
Відтак матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували докази, зібрані працівниками поліції.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засоби строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 , ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подання апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя В. С. Овсянніков