Справа № 347/3441/23
08 лютого 2024 року м. Косів
Cуддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, які надійшли з Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , зі слів не працює
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14.12.2023 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Кіцулу Ю.С. для розгляду даного судового провадження.
Водночас, 14.12.2023 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали адміністративної про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Кіцулу Ю.С. для розгляду даного судового провадження.
Приписами частини 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з пунктом 55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» (Заява №61406/00, Страсбург 6 вересня 2005 року) «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no. 26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos. 39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).
З огляду на позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у вищевказаному рішенні, суд враховує за аналогією приписи ст. 217 КПК України, згідно з якими у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що правопорушення вчинені однією і тією ж особою та справи про ці правопорушення розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що вищевказані справи слід об'єднати в одне провадження для спільного їх розгляду і вирішення.
Згідно з абз. 1 п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Керуючись ст. 36 КУпАП, суддя -
Об?єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №347/3449/23, провадження №3/347/50/24, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП із справою про адміністративне правопорушення №347/3441/23, провадження №3/347/42/24, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Об'єднаній справі присвоїти №347/3441/23, провадження №3/347/42/24.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. С. Кіцула