Справа № 183/397/24
№ 3/183/885/24
06 лютого 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, що надійшли з Новомосковського районного відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ, громадянки України, працюючої в магазині «Wild Smoke», продавець, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
04.01.2024 року о 12.50 годині ОСОБА_1 знаходячись в магазині «Wild Smoke», розташованого за адресою: вул. Сучкова, 32, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, здійснила торгівлю тютюном та електронних цигарок без марок акцизного збору, чим порушила ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 та адвокат Волок Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , для розгляду справи не з'явились, від адвоката Волок Ю.В. надійшли письмові заперечення в яких зазначила, що з протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується з наступних підстав. ОСОБА_1 є продавцем у торгівельному павільйоні, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Суб'єктом господарської діяльності за вказаною адресою є ОСОБА_2 . Вказані відомості підтверджуються випискою з реєстру, ліцензією та додатком до ліцензії, де зазначено ФОП ОСОБА_2 та адресу здійснення нею господарської діяльності. Тобто, особа відносно якої був складений протокол за ч. 1 ст. 156 КУпАП являється найманим працівником та не є суб'єктом відповідальності. Документи ФОП, ліцензія, додаток до ліцензії долучила до заперечень. Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП, згідно якої передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Однак, фабула правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції статті, а саме, в протоколі зазначено «… без марок акцизного збору», замість вірного «…без марок акцизного податку».
Також сам факт торгівлі повинні бути встановлені, щоб можливо було притягнути особу (яка повинна бути суб'єктом) до відповідальності. Зокрема, у суду відсутні жодні докази придбання будь-якою особою у вказаному магазині тютюнових виробів без марок акцизного податку. Також суду не надано доказів того, що на вилучених товарах відсутні марки акцизного податку, так як відсутня фототаблиця до протоколу.
Так, у протоколі серії ВАД № 349645 від 04.01.2024 не розкрито об'єктивну сторону правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки не зазначено кому сааме ОСОБА_1 продала електронні сигарети без марок акцизного податку; не конкретизовано, які сааме тютюнові вироби (електронні сигарети) було продано (назву); не вказано на яку суму було продано товар; не долучені відеоматеріали, які би підтверджували факт торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами (електронними сигаретами) без марок акцизного податку. Тобто, посадовими особами Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області належним чином не задокументовано факт реалізації тютюновихвиробів (електронних сигарет) без марок акцизного податку ОСОБА_1 у торгівельному павільйоні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи наявний протокол огляду, датований 04.01.2024 року, однак, до протоколу огляду не зроблена фото-таблиця вилученого товару, щоб можливо було переконатися у відсутності на ньому марок акцизного податку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд немає права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП з якого вбачається, що 12.01.2024 року о 10.30 годині ОСОБА_1 , здійснювала продаж електронних пристроїв для куріння на яких відсутні марки акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
Частина 1 статті 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначений Закон, який не існує в Українському законодавстві. Нормативний акт, який регулює такі відносини є ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Однак, працівниками поліції такий закон не прописаний у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, не зазначений нормативний акт, який було порушено при складанні адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі.
Вказані порушення унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ст. 17 вказаного вище закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом - сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частино 1 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені від повідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
З огляду на викладене, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 працює продавцем та не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Таким чином вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Пунктом 1статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного, просить Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, а також надані до нього письмові докази суддя прийшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Аналізуючи вищевикладене, суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи. Так, встановлено, що до протоколу не додані докази того, що ОСОБА_1 скоїла дане правопорушення, оскільки не вказані свідки, які б вказували на скоєння даного правопорушення або за допомогою яких технічних засобів було зафіксовано дане адміністративне правопорушення, що не допустимо для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП відповідальність передбачена за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, однак в фабулі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 здійснила торгівлю тютюном та електронних цигарок без марок акцизного збору , що не відповідає диспозиції статті.
Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушила ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в якій зазначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю, однак до протоколу про адміністративне правопорушення не додані докази того, що ОСОБА_1 являється суб'єктом господарської діяльності
Тому є усі підстави вважати протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не доведено, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.П. Крохмалюк