Справа180/1244/23
1-кп/180/63/24
08 лютого 2024 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2023 року за № 12023041330000197, за яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Марганець Дніпропетровської області, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 18.06.20212 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 22.08.2012 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
- 06.11.2013 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 1 місяць за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.08.2012 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 31.05.2017 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 15.10.2020 року з Солонянської виправної колонії по відбуттю покарання,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
18.04.2023 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_3 знаходився на території кладовища, розташованого по вул.Щербини в м.Марганець Дніпропетровської області, де побачив ОСОБА_5 , яка прийшла на територію цього ж кладовища для прибирання могили свого покійного чоловіка. Далі ОСОБА_3 побачив, як ОСОБА_5 залишила на столі біля могили кофту та відійшла від вказаної могили, щоб викинути сміття, у зв'язку з чим у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаної кофти, а також майна, що знаходиться в кишенях кофти.
На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3 18.04.2023 року близько 17 години 30 хвилин перебуваючи на території кладовища по вул.Щербини в м.Марганець Дніпропетровської області, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, що регламентовано Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого продовжено на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 року № 2915-IX, підійшов до могили ОСОБА_6 , що розташована на ділянці місцевості з географічними координатами 47,6377520, 34,6466856, та забрав зі столика, встановленого біля могили, кофту «The North Face», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, в кишенях якої виявив зв'язку ключів, які для потерпілої також не представляють матеріальної цінності, та мобільний телефон, марки NOKIA, моделі RM-1133, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2419/23 від 09.05.2023 року становить 360 грн. Після цього ОСОБА_3 , утримуючи при собі мобільний телефон, кофту та ключі, залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 360 грн.
Органом досудового розслідування та прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю і безумовно, надав показання, якими підтвердив фактичні обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті, а саме підтвердив, що навесні 2023 року він проходив по кладовищу в районі 9-типоверхівки в м.Марганець, і побачив жінку, яка залишила на столику біля могилки кофту та пішла виносити сміття. Навкруги нікого не було, то він взяв кофту і приніс додому. Дома побачив у кишенях ковти телефон NOKIA, який в подальшому продав своїй знайомій, та ключі. У вчиненому щиро розкаюється.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і постановив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про неможливість оскарження ними визнаних обставин в апеляційному порядку.
Разом з тим, з метою уточнення відомостей, викладених в обвинувальному акті, суд за клопотанням прокурора дослідив відеозапис слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 10.05.2023 року.
За результатами судового розгляду суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування та прокурором за ч.4 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
ОСОБА_3 вчинено умисне корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, офіційно не працевлаштований, потребує постійного лікування, оформлює групу інвалідності.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Зважаючи на ступінь тяжкості злочину, його обставини, враховуючи вимоги кримінального закону і передбачені цим законом санкції, а також те, що ОСОБА_3 визнав свою вину, щиро розкаявся, надав зізнавальні показання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням потерпілій відшкодована, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для його обрання суд на час ухвалення вироку не вбачає.
Матеріальна шкода в розмірі 360 грн., завдана потерпілій ОСОБА_5 , відшкодована останній в повному обсязі шляхом повернення викраденого.
Цивільний позов не заявлено.
Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2419/23 від 09.05.2023 року в розмірі 260 грн. необхідно стягнути із засудженого в дохід держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 260 грн.
Речові докази:
- мобільний телефон, марки NOKIA, моделі RM-1133, з сім-картою, чоловічу кофту чорного кольору та зв'язку ключів, передані на відповідальне зберігання їх власниці - ОСОБА_5 , - залишити останній за належністю.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1