про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/5904/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області (вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 37809328) в особі Рахівського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області (вул. Шевченка, буд. 7, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області в особі Рахівського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області (далі - відповідачі), яким просять суд:
1) визнати протиправною відмову Рахівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
2) зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Рахівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без надання згоди на збір і обробку його персональних даних (а.с.1-3).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.11, 12).
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області подано клопотання про залишення позовної заяви, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду (а.с.15).
Розглянувши подані позивачем документи та клопотання відповідача, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати відмову в оформленні та видачі паспорта від 24 вересня 2022 року.
Враховуючи вимоги ст. 122 КАС України, суд вказує на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення із даним позовом до суду, так як позовна заява подана до суду 14 липня 2023 року, а оскаржуване рішення винесене відповідачем 24 вересня 2022 року.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, згідно вимог частини першої статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском строку, передбаченого статті 122 КАС України, а тому, з урахуванням вимог статей 122, 123, 161, 169 КАС України та встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу та наслідки, передбачені частиною третьою статті 123 КАС України, що якщо підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області (вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 37809328) в особі Рахівського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області (вул. Шевченка, буд. 7, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.В. Іванчулинець