про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
06 лютого 2024 рокум. Ужгород№ ЗП/260/4/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Захід-Південь» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що подана до пред'явлення позову, -
05 лютого 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Захід-Південь», із заявою про забезпечення адміністративного позову, яка подана до пред'явлення позову, в якій просить:
1. Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області №25 від 31.01.2024 року про анулювання ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Захід-Південь» на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання сприту), реєстраційний номер 990208202300006 з терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028, до набрання законної сили рішенням суду.
2. Зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області №26 від 31.01.2024 року про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Захід-Південь» на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990209202300006 з терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028, до набрання законної сили рішенням суду.
Заява мотивована тим, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Рітейл Захід-Південь» 19.01.2023 року отримано, зокрема, наступні ліцензії:
- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) за реєстраційним номером №990208202300006 терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028.
- на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) за реєстраційним номером №990209202300004 терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028.
Станом на 01 лютого чисельність працівників ТОВ «Рітейл Захід-Південь» складає 431 особа.
31 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області винесені розпорядження:
- №25 про анулювання ліцензії, реєстраційний номер №990208202300006 з терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028, виданої ТОВ «Рітейл Захід-Південь» на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
- №26 про анулювання ліцензії, реєстраційний номер №990209202300004 з терміном дії з 19.01.2023 до 19.01.2028, виданої ТОВ «Рітейл Захід-Південь» на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту).
Того ж дня зазначені розпорядження було надіслано в електронний кабінет платника податків ТОВ «Рітейл Захід-Південь» .
ТОВ «Рітейл Захід-Південь» вважає зазначені розпорядження протиправними, у зв'язку з чим ним буде подано позов про визнання їх протиправними та скасування.
Заявник переконаний, що анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями призводить до зупинення господарської діяльності ТОВ «Рітейл Захід-Південь», неможливості виконання ним зобов'язань перед контрагентами за договорами, і як наслідок - до втрати доходу, неможливості виплати заробітної плати персоналу, сплати податків, до нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, зазначені вище розпорядження ГУ ДПС у Закарпатській області порушують права та інтереси заявника, перешкоджають здійсненню нормальної господарської діяльності, руйнують ділову репутацію перед контрагентами та прийняті без жодних обґрунтованих підстав.
Оскільки правомірність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії щодо ТОВ «Рітейл Захід-Південь» підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав заявника, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів заявника, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів заявника підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що заявником не доведено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.
Як вже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Судом встановлено, що ТОВ «Рітейл Захід-Південь» (код ЄДРПОУ 44850956) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 06.06.2022. Заявник взятий на облік ГУ ДПС у Закарпатській області, ДПІ у м. Ужгороді та є платником податків з 07.06.2022.
Основним видом діяльності ТОВ «Рітейл Захід-Південь», що визначений в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: Код КВЕД - 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).
Разом з тим, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Рітейл Захід-Південь», крім основного виду діяльності у заявника є й інші види, а саме: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.49 Розведення інших тварин; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 10.11 Виробництво м'яса; 10.12 Виробництво м'яса свійської птиці; 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.83 Виробництво чаю та кави; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 11.05 Виробництво пива; 38.11 Збирання безпечних відходів; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.99 Будівництво інших спoруд, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.43 Оптова ТОРГІВЛЯ побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами: в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування а спеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами, в спеціалізованих магазинах; 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.21 Постачання готових страв для подій; 56.30 Обслуговування напоями; 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.9 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, к.в.і.у.; 64.9.1 Фінансовий лізинг; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 Агентства нерухомості; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 6.9.10 Діяльність у сфері права; 70.21 Діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; 70.22 Консультування з питань комерційної, діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 75.00 Ветеринарна діяльність; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 82.92 Пакування; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 84.21 Міжнародна діяльність.
Разом з тим, заявник не надає суду безспірних доказів того, що ТОВ «Рітейл Захід-Південь» не займається вищезазначеними видами діяльності та не отримує дохід від таких.
Також судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було зареєстровано 20.11.2023 року ТОВ «Рітейл Захід-Південь» ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 04680308202306938, терміном дії з 24.11.2023 року до 24.11.2024 року.
Відтак, анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання сприту), реєстраційний номер 990208202300006 та на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990209202300004 не призведе до повного зупинення господарської діяльності підприємства.
Також суд зазначає, що як зазначено у витягах із розпоряджень №25 від 31.01.2024 року та №26 від 31.01.2024 року, підставою анулювання ліцензій слугував акт про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню.
Відповідно до матеріалів заяви, власником нерухомого майна за адресою м. Ужгород, вул. Миколи Баб'яка, буд. 15 є ПрАТ «Модуль М», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Разом з тим, заявником до заяви не додано доказів орендування нерухомого майна за адресою м. Ужгород, вул. Миколи Баб'яка, буд. 15.
Проте матеріали заяви не містять жодного обґрунтованого мотиву, з якого можна дійти безспірного висновку, що невжиття заходів у вигляді зупинення розпорядження про анулювання ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Як вже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд вважає, що зазначені заявником у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявник жодним чином не позбавлений права займатися іншими видами діяльності, а також права на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та оптову торгівлю алкогольними напоями, на яку в заявника наявна відповідна ліцензія та яка не була анульована.
Згідно розпоряджень Головного управління ДПС у Закарпатській області від 31.01.2024 року за №25 та №26 Товариству було анульовано виключно ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту).
Таким чином, враховуючи види діяльності заявника, які він здійснює, суд доходить висновку, що анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, не може призвести до зупинення діяльності Товариства в цілому, на чому наголошувалось останнім, а відповідно і до негативних наслідків, які з цим пов'язані.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/20102/23.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що за результатами розгляду заяви Товариства про забезпечення позову, встановлено, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Захід-Південь» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Я. М. Калинич