02 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/6554/23
11:45 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гесня А.О.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явився,
представник позивача: Країло Микола Вікторович,
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Ващук Андрій Святославович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 02 лютого 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 07 лютого 2024 року.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними та скасувати рішення № 071750001699 від 28 лютого 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в будівельному управлінні «Промжилстрой» (правонаступник товариство з додатковою відповідальністю будівельне управління «Промжитлобуд») на посаді бетонувальника у період з 12.04.1982 pоку по 21.08.1989 рік та зарахувати до страхового стажу період з 01.07.1994 року по 04.08.1994, призначити пенсію за віком з 28.02.2020 року; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за минулий час починаючи з моменту останньої відмови у призначенні такої без обмеження її максимальним розміром.; 4) стягнути на користь позивача на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області кошти у розмірі 33340.52 грн..
18 вересня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13 жовтня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просять суд залишити без розгляду позовні вимоги, що виходять за межі шестимісячного терміну звернення до суду.
Під час судового засідання суд поставлено на обговорення питання щодо строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Представником позивача у судовому засідання зазначив, що строки звернення до суду пропущенні з поважних причин, оскільки позивач хворів.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позивачем пропущено строки звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поновлення строків звернення до суду, судом встановлено наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку й оцінює в сукупності обставини, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду: тривалість пропущеного строку; поведінку особи протягом цього строку; учинені дії та чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як слідує з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 071750001699 від 28 лютого 2020 року, про яке як стверджує позивач ОСОБА_1 не знав, а коли дізнався, то одразу звернувся до суду.
Однак, відповідачем не надано суду доказів, коли саме позивачем отримано рішення № 071750001699 від 28 лютого 2020 року на обґрунтування заявленого клопотання про залишення без розгляду позовних вимог, що виходять за межі шестимісячного терміну звернення до суду,
Таким чином, позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, а відтак такий строк підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 291, 294 КАС України, суд-
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2020 року.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяТ.В.Скраль