06 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/31511/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» (далі - ТзОВ «Кар Трейд Груп», товариство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 09.06.2023 №КТ-UA204000-0016-2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204000/2023/000091; визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару від 15.06.2023 №204000/2023/000075/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204000/2023/000100.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 06.06.2023 року ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП» придбало у UAB «AUTOLAPAS» легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: марка: MERCRDES-BENZ, модель: CITAN, календарний рік виготовлення 2015, номер кузова: НОМЕР_1 , що підтверджується інвойсом (FAKTURA HANDLOWA) №КТ00- 003597 від 06.06.2023. Позивачем було оформлено необхідні транзитні документи для транспортування автомобіля до України.
Після прибуття в Україну даного автомобіля, під час митного оформлення товариством було подано до митного оформлення всі необхідні документи для розрахунку та підтвердження вартості ввезеного товару та сплачено на підставі проведених розрахунків всі передбачені законодавством митні платежі.
Зауважує, що декларування товару здійснювалося за основним методом, тобто за ціною вказаною продавцем у інвойсі і для підтвердження вартості товару були в наявності всі необхідні документи.
Так при митному оформленні автомобіля MERCRDES-BENZ, позивачем у графі 33 вантажно-митної декларації вказано код відповідно до УКТЗЕД 8703319030, що відповідає опису легкового автомобіля. Однак, митний орган не погодився з визначеним кодом товару та прийняв рішення, яким імпортований транспортний засіб відніс до товарної позиції 8704 - вантажні автомобілі.
Зазначає, що з метою митного оформлення товарів ним подано всі необхідні документи для митного оформлення автомобілів за ціною договору (вартістю операції), яких було достатньо для підтвердження заявленого рівня митної вартості, проте застосовуючи резервний метод митним органом проігноровано усі надані документи в підтвердження реальної ціни придбання транспортних засобів.
Позивач стверджує, що супровідні документи та конструкційні особливості транспортного засобу не дають підстав вважати, що задекларований автомобіль є вантажним, а оскаржуване рішення відповідачем прийнято протиправно, на підставі похідних ознак, що не є визначальними для класифікації транспортного засобу як вантажного.
На підставі цього Рівненською митницею прийнято: картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортник засобів комерційного призначення UA204000/2023/000100, №UA204000/2023/000091; рішення про коригування митної вартості від 15.06.2023 р. №204000/2023/000075/2; рішення про визначення коду товару від 09.06.2023 р. N КТ- UA204000-0016-2023.
Вважаючи дані рішення протиправними, представник позивача в інтересах товариства звернувся з адміністративним позовом до суду з метою захисту прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Просили позов задовольнити повністю.
У відзиві на позовну заяву від 23.10.2023 за вхідним номером 87454/23 Рівненська митниця вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зокрема пояснив, що характеристики та призначення задекларованого позивачем транспортного засобу відповідає товарній позиції 8704 УКТЗЕД «вантажні транспортні засоби». На обґрунтування заперечень зазначили, що при митному огляді транспортного засобу, працівниками не виявлено ознаки комфорту і внутрішнього оздоблення, а також відсутні пристосування, які притаманні пасажирським салонам моторних транспортних засобів (килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення).
Сектором класифікації товарів було проведено аналіз відповідності описової частини товару, заявленої у графі 31 МД, до коду товару заявленого у графі 33МД, за результатами аналізу встановлена певна невідповідність.
Так в графі 31 МД декларантом заявлено що товар - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі: CITAN, No кузова: НОМЕР_2 відноситься до категорії транспортних засобів М1 як легковий з кількістю місць включаючи водія - 5 та за призначенням: пасажирський.
Разом з тим, при здійсненні аналізу сектором класифікації товарів встановлено, що
декларантом не була взята до уваги інформація зазначена в технічному паспорті в графі J (категорія транспортного засобу) -N1 (транспортні засоби для перевезення вантажів) та в графі S1 (кількість місць) - 2.
При цьому, будь-яке документальне підтвердження офіційного переобладнання даного транспортного засобу з категорії транспортних засобів для перевезення вантажів у категорію транспортних засобів для перевезення пасажирів відсутнє. За даних обставин вважає, що рішення про визначення коду товару від 09.06.2023 NoКТ-UA204000-0016-2023 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.06.2023 №UA204000/2023/000091 відповідають вимогам митного законодавства, прийняті правомірно і підстав для їх скасування немає.
Щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року NoUA20400/2023/000075/2 митницею встановлено наступне:
- Відповідно до наданих до митного оформлення документів транспортний засіб переміщувався не своїм ходом. Пунктом 3.1 контракту від 01.12.2022 NoА01/12/22 передбачено видачу CMR, разом з тим декларантом до митного оформлення копія CMR декларантом не надана.
- Відповідно до інформації, наявної у журналі пропуску АСМО «ІНСПЕКТОР» перевезення товару здійснено перевізником - ТОВ "ВЕСТ БРОК КОМПАНІ", що є підставою для сумнівів щодо достовірності заявлення декларантом умов поставки та, як наслідок, декларування неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості, зокрема щодо вартості доставки товару.
- Надана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.07.2015 НОМЕР_3 містить інформацію щодо власника, реквізити якого не відповідають реквізитам продавця (UAB «AUTOLAPAS») та покупця (ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП») згідно Договору.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача, посадовою особою Рівненської митниці направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного
стану імпортованого транспортного засобу;
2) виписку з бухгалтерської документації;
3) виписку з бухгалтерської документації, яка містить інформацію щодо вартості доставки товару;
4) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів. Декларантом листом від 15.06.2023 б/н повідомлено, що на вимогу додаткові документи відсутні та надане прохання винести рішення без врахування строків передбачених статтею 53 МКУ.
Внаслідок вищевикладеного, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 15.06.2023 NoUA204000/2023/000075/2 з обґрунтуванням причин коригування митної вартості товару (графа 33 рішення).
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією МД 03.05.2022 UA100320/2022/383614 - 6500 EUR.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 6500 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 255820.50 грн (6500 євро * 39.3570 грн/євро). Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 16.06.2023 No23UA204080007874U4.
Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості
товару становить 26548,64 грн.
На підставі вищевикладеного в сукупності представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр.48).
Ухвалою суду від 02 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
Судом встановлено, що між ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП» та UAB «AUTOLAPAS» укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку автомобілів №А01/12/22 від 01.12.2022.
06.06.2023 ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП» придбало у UAB «AUTOLAPAS» легковий автомобіль, призначений для перевезенню людей, бувший у використанні: марка: MERCRDES-BENZ, модель: CITAN, календарний рік виготовлення 2015, номер кузова: НОМЕР_1 , що підтверджується інвойсом (FAKTURA HANDLOWA) №КТ00- 003597 від 06.06.2023. В подальшому було оформлено необхідні транзитні документи для транспортування автомобіля до України.
Після прибуття в Україну даного автомобіля, під час митного оформлення позивачем було подано до митного оформлення всі необхідні документи для розрахунку та підтвердження вартості ввезеного товару та сплачено на підставі проведених розрахунків всі передбачені законодавством митні платежі. Декларування товару здійснювалося за основним методом, за ціною вказаною продавцем у інвойсі і для підтвердження вартості товару були в наявності всі необхідні документи.
Декларантом ТОВ «ВЕСТ БРОК КОМПАНІ» за МД від 08.06.2023 NoUA204080/2023/007006 подано до митного оформлення товар «Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні:- марка: MERCEDES-BENZ,- модель: CITAN,- календарний рік виготовлення: 2015,- модельний рік виготовлення: 2015,- призначення : пасажирський,- No кузова: НОМЕР_2 ,- тип двигуна: дизель,- об'єм двигуна: 1461 см3,- потужність: 81 Kw- тип кузова: універсал,- категорія ТЗ: М1,- кількість місць включаючи водія - 5,-колісна формула: 4Х2, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування. У задній частині автомобіля присутні ознаки комфорту, встановленні сидіння, присутні ремені безпеки, присутнє освітлення салону, наявне вікно у боковій панелі кузова.
Головним державним інспектором митного поста «Дубно» Івановим В.С., було скеровано запит до спеціалізованого митного підрозділу УМПКМВ та МТР ЗЕД з метою перевірки правильності класифікації товару з наведенням причини «Спірне питання класифікації».
Сектором класифікації товарів було проведено аналіз відповідності описової частини товару, заявленої у графі 31 МД, до коду товару заявленого у графі 33МД, за
результатами аналізу встановлена певна невідповідність.
Так в графі 31 МД декларантом заявлено, що товар - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі: CITAN, No кузова: НОМЕР_2 відноситься до категорії транспортних засобів М1 як легковий з кількістю місць включаючи водія - 5
та за призначенням: пасажирський.
У графі 33 МД агентом з митного оформлення позивача зазначено код товару 8703319030 згідно із УКТ ЗEД.
Разом з тим, при здійсненні аналізу сектором класифікації товарів встановлено, що
декларантом не була взята до уваги інформація зазначена в технічному паспорті в графі J (категорія транспортного засобу) -N1 (транспортні засоби для перевезення вантажів) та в графі S1 (кількість місць) - 2. При цьому, будь-яке документальне підтвердження офіційного переобладнання даного транспортного засобу з категорії транспортних засобів
для перевезення вантажів в категорію транспортних засобів для перевезення пасажирів відсутнє.
Посадовою особою митниці декларанту ТОВ «ВЕСТ БРОК КОМПАНІ» було надіслано електронне повідомлення щодо надання додаткової документації для документального підтвердження категорії транспортного засобу згідно вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-УІ та надання додаткових документів, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.
Однак, декларантом було надано неповну інформацію по номеру кузова даного транспортного засобу від 09.06.2023 CARINFO.KIEV.UA з мережі Інтернет, де інформація щодо категорії транспортного засобу відсутня взагалі.
Сектором класифікації було прийнято класифікаційне рішення від 09.06.2023 NoКТ-UA204000-0016-2023 щодо класифікації данного транспортного засобу наступним чином: товар No1: «Вантажний автомобіль, бувший у використанні:- марка: MERCEDES-BENZ, - модель: CITAN,- календарний рік виготовлення: 2015,- модельний рік виготовлення: 2015,- призначення: вантажний, - No кузова: НОМЕР_2 ,- тип двигуна: дизель,- об'єм двигуна: 1461 см3,-потужність: 81 Kw- тип кузова: фургон,- категорія ТЗ: N1,- кількість місць включаючи водія - 2,- колісна формула: 4Х2, за кодом 8704219900 згідно УКТЗЕД.
У зв'язку із винесенням Рішення про визначення коду від 09.06.2023 N КТ-UA204000-0016-2023, посадовою особою відділу митного оформлення Волинської митниці 09.06.2023 надано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000091.
Також представником митниці відповідно до наданих до митного оформлення документів встановлено, що транспортний засіб переміщувався не своїм ходом. Пунктом 3.1 контракту від 01.12.2022 NoА01/12/22 передбачено видачу CMR, разом з тим декларантом до митного оформлення копія CMR не надана.
Відповідно до інформації, наявної у журналі пропуску АСМО «ІНСПЕКТОР» перевезення товару здійснено перевізником - ТОВ "ВЕСТ БРОК КОМПАНІ", що є підставою для сумнівів щодо достовірності заявлення декларантом умов поставки та, як наслідок, декларування неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості, зокрема, щодо вартості доставки товару.
Надана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.07.2015 № НОМЕР_4 містить інформацію щодо власника, реквізити якого не відповідають реквізитам продавця (UAB «AUTOLAPAS») та покупця (ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП»)
згідно Договору.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Посадовою особою Рівненської митниці направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу;
- виписку з бухгалтерської документації;
- виписку з бухгалтерської документації, яка містить інформацію щодо вартості доставки товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів.
Декларант листом від 15.06.2023 б/н повідомив митницю, що на їх вимогу додаткові документи відсутні та надане прохання винести рішення без врахування строків
передбачених статтею 53 МКУ.
Внаслідок вищевикладеного, митницею прийнято рішення про коригування митної
вартості товару від 15.06.2023 NoUA204000/2023/000075/2 з обґрунтуванням причин коригування митної вартості товару (графа 33 рішення).
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією МД 03.05.2022 UA100320/2022/383614 - 6500 EUR.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 6500 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 255820.50 грн (6500 євро * 39.3570 грн/євро). Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 16.06.2023 No23UA204080007874U4. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 26548,64 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями митниці, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №КТОО-003597 від 06.06.2023; зовнішньоекономічний контракт на поставку автомобілів №А01/12/22 від 01.12.2022. Тобто, ціна товару у сумі 4400,00 Євро підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) та суперечностей щодо товару та його ціни такі документи не містять.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 01.12.2022 №А01/12/22 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до інвойсу №КТОО-003597 від 06.06.2023вартість товару становить 4400,00 євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД No23UA204080007551U6 від 13.08.2023 фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в інвойсі №КТОО-003597 від 06.06.2023. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містять.
Крім того, як вбачається з інвойсу №КТОО-003597 від 06.06.2023 та договору від 01.12.2022 №А01/12/22, товар поставлявся на умовах DAP Луцьк. За Правилами Інкотермс-2020 поставка на умовах DAP означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо виявлених митним органом неточностей, що стосуються власника транспортного засобу, то на думку суду, на митну вартість товару не впливає та обставина, що відомості про власника транспортного засобу, зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 27.07.2015 НОМЕР_3 містить інформацію щодо власника, реквізити якого не відповідають реквізитам продавця (UAB «AUTOLAPAS») та покупця (ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП») згідно Договору не кореспондуються із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів з інвойсу №КТОО-003597 від 06.06.2023 та договору від 01.12.2022 №А01/12/22 зрозуміло, що продавцем є компанія UAB «AUTOLAPAS». Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Необхідно зазначити, що за усталеною міжнародною практикою реалізація транспортного засобу може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів. Тому продавець та власник не завжди буде однією особою.
У свою чергу, чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Рівненська митниця митну вартість товару визначила на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об'ємом двигуна, потужністю календарним роком випуску ) митне оформлення якого здійснено за митною декларацією МД 03.05.2022 UA100320/2022/383614 6500 EUR.
Щодо таких висновків митниці суд зауважує, що ВС у постанові від 27.11.2018 у справі №826/12037/17 зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Розглядаючи питання щодо правомірності класифікації відповідачем імпортованого товару за кодом УКТЗЕД 8704219900 «вантажні транспортнi засоби», суд виходив із наступного.
Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).
Згідно зі статтею 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Законом України «Про Митний тариф України» встановлено, що митний тариф України - це перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002, гармонізована система опису та кодування товарів - це номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції та відносні до них цифрові коди, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також Основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, які встановлені додатком до Закону України «Про митний тариф України». Відповідно до основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.
Згідно Митного тарифу України, до товарної позиції 8703 групи 87 розділу XVI віднесені автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі. До товарної позиції 8704 групи 87 розділу XVI віднесені моторні транспортні засоби для перевезення вантажів.
Листом Державної митної служби України від 5 березня 2013 року № 11.1/2- 16.2/2165-ЕП "Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД" встановлено, що багатоцільові транспортні засоби можуть класифікуватись згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 8703 або 8704 в залежності від конструктивних особливостей транспортного засобу, відповідно до Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД моторних транспортних засобів.
Цим же листом встановлено, що Моторні транспортні засоби (далі - МТЗ) за призначенням поділяються на такі основні групи: пасажирські, вантажні, спеціальні. Деякі пасажирські МТЗ характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що вони сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів. Такі ознаки враховуються лише у випадку, коли МТЗ має повну масу не більш як 5 т. і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів.
Багатоцільові транспортні засоби можуть класифікуватись згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 8703 або 8704 в залежності від конструктивних особливостей транспортного засобу.
Багатоцільовий транспортний засіб типу фургон ("вантажопасажирський автомобіль-фургон"), означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів (багажу).
"Конструктивними змінами", вважаються такі зміни конструкції салону автомобіля, які здійснені шляхом виконання спеціальних операцій, наприклад, розрізання, зварювання, свердлення, та які не передбачені конструкцією автомобіля, розробленою заводом-виробником.
Кузов, випущений заводом виробником для конкретної моделі моторного транспортного засобу (кузови типу легкових автомобілів, кузови типу фургон, призначені для перевезення пасажирів), конструктивно виробляються в одному варіанті та обов'язково мають місця для кріплення сидінь (наприклад отвори, направляючі або спеціальні пристосування для встановлення сидінь). Такі місця, отвори і пристосування які можуть бути використані для кріплення або встановлення сидінь, вважаються "доступними".
"Недоступними" вважаються місця, отвори, пристосування для встановлення сидінь, які саме завод-виробник обладнує таким чином, щоб запобігти їх використанню, наприклад, шляхом заварювання, наварювання на них стикових накладок або встановлення подібних нерухомих деталей (елементів, які не можуть бути зняті за допомогою звичайних інструментів, наприклад, викрутки чи ключів).
У разі наявності в МТЗ доступних місць, отворів, пристосувань для встановлення сидінь, такі МТЗ не вважаються вантажними.
В залежності від конструктивних особливостей внутрішнього простору МТЗ типу фургон можуть бути виготовлені заводом-виробником у наступних модифікаціях, а саме: призначені для перевезення пасажирів (пасажирські); призначені для перевезення вантажів (вантажні); призначені для перевезення пасажирів і вантажів (багатоцільові транспортні засоби).
Вантажні МТЗ типу фургон класифікуються у товарній позиції 8704. Конструктивні ознаки багатоцільових транспортних засобів з кузовом типу фургон, які враховуються при класифікації в товарній позиції 8703 або 8704, наводяться у поясненнях до відповідних товарних позицій.
Деякі моторні транспортні засоби цієї товарної позиції характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). Такі ознаки враховуються у випадку, якщо моторний транспортний засіб, зазвичай, має повну масу не більш як 5 т і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів. До цієї групи моторних транспортних засобів відносяться автомобілі, відомі як "багатоцільові транспортні засоби", (наприклад, транспортні засоби типу "фургон", автомобілі для активного відпочинку (sport utіlіty vehіcle - SUV), деякі автомобілі з кузовом типу "пікап"). Характерними ознаками конструкції цих транспортних засобів, як правило, є:
(а) наявність постійно встановлених сидінь із пристроями безпеки (наприклад, з ременями безпеки або із місцями для кріплення та/або пристосуваннями для встановлення ременів безпеки) для кожного пасажира, або наявність стаціонарних місць для кріплення та/або пристосувань для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів, такі сидіння можуть бути фіксованими, такими, що складаються, такими, що знімаються, на анкерному кріпленні, або виносними;
(b) наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова ;
(с) наявність дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова;
(d) відсутність стаціонарної панелі або перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів;
(е) наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).
Транспортні засоби типу «фургон», обладнані більше, ніж одним рядом сидінь, повинні відповідати критеріям, наведеним вище у поясненнях до ГС до товарної позиції 8703.
Однак, транспортні засоби типу «фургон», обладнані одним рядом сидінь не мають стаціонарних місць для кріплення та спеціальних пристосувань для встановлення сидінь та засобів безпеки (паси безпеки тощо) у задній зоні транспортного засобу, незалежно від того, чи обладнані вони стаціонарною перегородкою між зоною для перевезення пасажирів та зоною для перевезення вантажів чи ні, а також незалежно від того, чи мають вони вікна в задній частинні повинні класифікуватися у товарній позиції 8704.
Класифікація деяких транспортних засобів у цій товарній позиції визначається певними ознаками, які вказують на те, що дані транспортні засоби, головним чином, призначені для перевезення вантажів, а не для перевезення людей (товарна позиція 8703). Ці ознаки застосовуються при класифікації моторних транспортних засобів, які, зазвичай, мають повну масу транспортного засобу менш як 5 тонн і які мають або окрему закриту задню зону, або відкриту задню платформу, звичайно, використовувану для перевезення вантажів, але можуть мати задні сидіння вздовж бортів типу лавки, без ременів безпеки, місць для кріплення ременів безпеки або зручностей для пасажирів, і які складаються, з метою повного використання задньої платформи для перевезення вантажів. До цієї групи моторних транспортних засобів можуть відноситись транспортні засоби, відомі як "багатоцільові транспортні засоби" (наприклад, транспортні засоби типу фургон, автомобілі з кузовом типу "пікап", деякі автомобілі для активного відпочинку (sport utіlіty vehіcle - SUV). Ознаки транспортних засобів, які включаються до цієї товарної позиції:
(a) наявність сидінь типу лавок, які не мають пристроїв безпеки (наприклад, ременів безпеки або місць для кріплення і пристосувань для встановлення ременів безпеки) або зручностей для пасажирів в задній зоні позаду зони для водія і передніх пасажирів. Такі сидіння, зазвичай, бувають складаними або виносними для можливості повного використання підлоги задньої зони (транспортні засоби типу "фургон") або окремої платформи (транспортні засоби типу "пікап") для транспортування вантажів;
(b) наявність окремої кабіни для водія і пасажирів та окремої платформи з боковими бортами і відкидним заднім бортом (транспортні засоби типу "пікап");
(c) відсутність вікон в двох бокових панелях задньої частини кузова; наявність дверей без вікон, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору для вивантаження або завантаження вантажів, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова (транспортні засоби типу "фургон");
(d) наявність стаціонарної панелі або бар'єру між зоною для водія і передніх пасажирів і задньою зоною;
(e) відсутність в зоні вантажного відділення ознак комфорту і внутрішнього оздоблення, а також пристосувань, які притаманні пасажирським салонам моторних транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).
Визначення типу, моделі транспортного засобу, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна, інших характеристик, визначальних для класифікації МТЗ згідно УКТЗЕД, проводиться на підставі поданих документів та результатів митного огляду МТЗ, включаючи огляд ідентифікаційних табличок, номерних площадок кузовів (шасі), номерних панелей та табличок (наклейок), додаткових носіїв інформації, наявних на МТЗ, з обов'язковим фотографуванням МТЗ з відображенням тих конструктивних особливостей, які є визначальними для класифікації МТЗ згідно з УКТЗЕД.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у графі 31 до вантажно-митної декларації зазначив, що легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: марка: MERCEDES-BENZ, модель: CITAN, календарний рік виготовлення: 2015, модельний рік виготовлення: 2015, призначення: пасажирський, № кузова: НОМЕР_2 , тип двигуна: дизель, об'єм двигуна: 1461 см 3 , потужність: 81 КЛУ, тип кузова: універсал, категорія ТЗ: МІ, кількість місць включаючи водія: 5, колісна формула: 4x2, виробник: RENAULT,FR, торговельна марка: RENAULT. - код товару (глава 33 ВМД) - 8703319030.
Натомість, згідно з рішенням відділу адміністрування митних платежів від 09.06.2023 митний орган прийшов до висновку, що опис товару , наведений позивачем у графі 31 ВМД не відповідає дійсності та визначено, що вантажний автомобіль, бувший у використанні:- марка: MERCEDES-BENZ, - модель: CITAN,- календарний рік виготовлення: 2015,- модельний рік виготовлення: 2015,- призначення: вантажний, - No кузова: НОМЕР_2 ,- тип двигуна: дизель,- об'єм двигуна: 1461 см3,- потужність: 81 Kw- тип кузова: фургон,- категорія ТЗ: N1,- кількість місць включаючи водія - 2,- колісна формула: 4Х2, за кодом 8704219900 згідно УКТЗЕД.
Отже на підставі зазначеного опису, відповідач прийшов до висновку, що задекларований автомобіль слід віднести до товарної позиції 8704 групи 87 розділу XVI «вантажний автомобіль», код УКТЗЕД 8704219900.
Під час прийняття зазначеного рішення, митний орган, крім документів, що надані позивачем до митного оформлення, керувався Законом від 19.10.2022 №2697-ІХ «Про Митний тариф України», Пояснення до Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності (затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.12.22 р. №543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»; Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №650 «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України; Правило 1, 6 Основних Правил Інтерпретації класифікації товарів, Пояснення до товарної позиції 8716 за УКТЗЕД, фотографії товару.
Судом встановлено, що на виконання п.4.5.5 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 No631 ( далі-Порядок), враховуючи подані до митного оформлення документи, головним державним інспектором митного поста «Дубно» Івановим В.С., було скеровано запит до спеціалізованого митного підрозділу УМПКМВ та МТР ЗЕД з метою перевірки правильності класифікації товару з наведенням причини «Спірне питання класифікації».
Сектором класифікації товарів було проведено аналіз відповідності описової частини товару, заявленої у графі 31 МД, до коду товару заявленого у графі 33МД, за результатами аналізу встановлена певна невідповідність.
Так в графі 31 МД декларантом заявлено що товар - автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі: CITAN, No кузова: НОМЕР_2 відноситься до категорії транспортних засобів М1 як легковий з кількістю місць включаючи водія - 5 та за призначенням: пасажирський.
Разом з тим, при здійсненні аналізу сектором класифікації товарів встановлено, що декларантом не була взята до уваги інформація зазначена в технічному паспорті в графі J (категорія транспортного засобу) -N1 (транспортні засоби для перевезення вантажів) та в графі S1 (кількість місць) - 2. При цьому, будь-яке документальне підтвердження офіційного переобладнання даного транспортного засобу з категорії транспортних засобів для перевезення вантажів в категорію транспортних засобів для перевезення пасажирів відсутнє.
У ході розгляду справи, суд встановив, що при дослідженні свідоцтва про реєстрацію «бріф» було встановлено наступне: -в графі «J» стоїть код №1 - що відповідає вантажним або вантажопасажирським транспортним засобам. В графі «S1» -кількість посадочних місць зазначено 2. В примітках зазначено, що даний транспортний засіб має право перевозити максимум 5 осіб.
Також згідно висновку експерта №900 від 18 липня 2023 року експерт встановив, що наданий для дослідження автомобіль MERCEDES-BENZ CITAN, No кузова: НОМЕР_2 містить на дверках задка з лівої сторони наклейку - «CITAN TOURER» а також в даних наданих заводом-виробником зазначено одним з перших варіантів оснащення «TOURER» з чого можна зробити висновок про легкову версію даної моделі. Та враховуючи комплектність легкової пасажирської версії автомобіль повинен бути обладнаним заднім (третім) рядом сидінь або місцями для їх кріплень, а також відповідною обшивкою боковин, що підтверджується фото (арк. спр. 25-27).
Судовий експерт дійшов висновку, що характеристики колісного транспортного засобу MERCEDES-BENZ CITAN, 2015 року випуску кузов № НОМЕР_2 , з технічної точки зору, відповідають характеристикам товарного коду 8703319030 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Суд погоджується з доводами митного органу, що відомості зазначені в технічному
паспорті в графі J (категорія транспортного засобу) -N1 вказано транспортні засоби для перевезення вантажів.
Разом з тим, суд не вважає їх визначальними ознаками для віднесення до товарної позиції 8704 УКТЗЕД, оскільки відповідно до змісту роз'яснень до УКТЗЕД та листа ДМС України "Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД", свідчить про те, що вантажні автомобілі типу фургон можуть зберігати певні конструктивні ознаки, притаманні легковим автомобілям, як то вікна, освітлення, вентиляція.
Втім, суд звертає увагу, що вирішальним для віднесення транспортного засобу до товарної позиції 8703 (легкові автомобілі) є можливість використання його відповідно до призначення. Тобто у разі класифікації МТЗ як «Автомобiлiлегковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей», останній повинен мати стаціонарні місця для перевезення пасажирів та засоби забезпечення безпеки пасажирів під час руху, або мати відповідні конструкційні можливості для їх встановлення або монтажу, передбачені заводом-виробником. Проте, представник відповідача не зміг надати змістовного пояснення, що задній ряд сидінь, встановлено не стаціонарно.
Судом також досліджені фото фіксації, зроблені експертом у ході дослідження, які не спростовуються твердження відповідача про віднесення даного автомобіля до товарної позиції 8704 групи 87 розділу XVI «вантажний автомобіль», код УКТЗЕД 8704219900 (аркуш справи 25-27).
Враховуючи викладене, віднесення даного автомобіля до товарної позиції 8704 УКТЗЕД на підставі лише похідних ознак є необґрунтованим та суперечить правилам інтерпретації УКТЗЕД.
Такі висновки викладено у постанові ВС від 04.06.2020 у справі №819/955/17.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначений автомобіль має ознаки, що характерні та відповідають товарній позиції УКТЗЕД 8703, тому, оскаржуване рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 09.06.2023 NoКТ-UA204000-0016-2023, підлягає скасуванню.
Зважаючи на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000091 видана у зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару від 09.06.2023 NoКТ-UA204000-0016-2023, яке є протиправним, суд вважає, що наявні підстави для визнання її протиправною та скасуванню.
При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3928,18 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 06.09.2023 №305.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 28.08.2023 №12 (а.с. 44-45), укладеного між адвокатом Осадовським Р.Е. та ТзОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП», додаткової угоди та детального опису робіт (а.с.45-46). З вказаних документів вбачається надання позивачу у цій справі комплексу юридичних послуг з оскарження рішень Волинської митниці. При цьому пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що розмір оплати передбачений у додатковій угоді та складає - 2500,00 грн.
Суд враховує також, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, та звертає увагу на пункт 2 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 28.08.2023 №12, згідно з яким гонорар оплачується в день підписання угоди але не пізніше прийняття судом рішення.
У свою чергу, представник відповідача у відзиві на позовну заяву висловив свої заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити їх розмір.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об'єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 5428,18 грн (з них: судовий збір в сумі 3928,18 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн,).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 7А, ідентифікаційний ЄДРПОУ 44487905) до Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 №204000/2023/000075/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204000/2023/000100.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 09.06.2023 №КТ-UA204000-0016-2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204000/2023/000091.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Трейд Груп» судовий збір у розмірі 3928,18 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень вісімнадцять копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2024 року