ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2024Справа № 910/1477/24
Господарський суд міста Києва у складі Карабань Я.А., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД Юпітер»
про забезпечення позову до його подання
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КТД Юпітер»
відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА»
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику сторін
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КТД Юпітер» (надалі - заявник) з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме:
- накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 38 490 000, 00 грн, що знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» № НОМЕР_1 відкритому у Акціонерному Банку «Південний», а також на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» в інших банківських установах.
У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що він буде звертатися до Господарського суду міста Києва з позовом про: визнання недійсним договору №231207 від 07.12.2023 та повернення отриманого за таким правочином, а саме грошових коштів у сумі 38 490 000, 00 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що існує ризик невиконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» становить лише 100 000, 00 грн, нерухоме майно в останнього відсутнє, перед укладенням договору в товариства змінилась назва, основний вид діяльності, склад кінцевих бенефіціарних власників і керівник, а також у Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» немає власного сайту та у відкритих джерелах відсутня інформація про ведення ним діяльності пов'язаної з виготовленням літальних апаратів за які перераховувались кошти, що на думку заявника, свідчить про те, що товариство немає надійної ділової репутації.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Превентивними передбаченими законом заходами запобігання правопорушення є, зокрема, заходи забезпечення позову, визначені главою 10 розділу І ГПК України.
Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
З урахуванням загальних вимог, які передбачені статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим для заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
5) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
7) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
8) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Відповідно до ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову до його подачі заявник зазначає, що буде звертатися до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору №231207 від 07.12.2023 та повернення отриманого за таким правочином, а саме грошових коштів у сумі 38 490 000, 00 грн.
Заявник вказує на те, що договір №231207 від 07.12.2023 не укладав, а списання коштів у сумі 38 490 000, 00 грн з рахунку заявника на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» відбулося без його відома. Таке списання фактично відбулось відразу після їх перерахування Державною казначейською службою України в загальній сумі 38 493 000, 00 грн на виконання договору №2с про закупівлю, що укладений між заявником як продавцем і Службою безпеки України, як покупцем, згідно якого заявник зобов'язується поставити та передати у власність покупця безпілотні авіаційні комплекси загальною вартістю 76 986 000, 00 грн, що також підтверджується випискою Акціонерного банку «Південний від 05.02.2024. Тобто, як зазначає заявник фактично з його рахунку було перераховано поза його волею грошові кошти, які належать Державі Україна в особі Служби безпеки України.
Так, як убачається з матеріалів справи, заявник має намір звертатися до суду з позовом, у якому, в тому числі, будуть заявлені вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 38 490 000, 00 грн.
Суд зауважує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Отже, враховуючи наведені вище обставини, дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову до його подачі, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у разі задоволення заявлених вимог.
При цьому суд наголошує, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки накладення арешту на грошові кошти не позбавить його конституційних прав на володіння ними, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача перерахувати вказані грошові кошти третім особам.
Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає, що частина перша статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлює право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Також, суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД Юпітер» про забезпечення позову до його подання задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 38 490 000 (тридцять вісім мільйонів чотириста дев'яносто тисяч) грн 00 коп., що знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, блок 2/8, ідентифікаційний код 40644903) № НОМЕР_1 відкритому у Акціонерному Банку «Південний», а також на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРА» (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, блок 2/8, ідентифікаційний код 40644903) в інших банківських установах.
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КТД ЮПІТЕР» (18028, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця 14-го Грудня, будинок 8, ідентифікаційний код 35975783);
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРА» (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, блок 2/8, ідентифікаційний код 40644903).
4. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 07.02.2024, дійсна для пред'явлення до виконання до 07.02.2027 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Яна Анатоліївна Карабань