Справа № 167/117/24
Номер провадження 2-о/167/31/24
про залишення заяви без руху
06 лютого 2024 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т. вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення
02 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Всупереч зазначеним вимогам ОСОБА_1 в заяві зазначена як «позивач».
Згідно з ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншого можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У своїй заяві про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 зазначає, що встановлення вказаного факту їй необхідне для призначення пенсії дочці ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника, оскільки у реалізації цього права заявнику було відмовлено управлінням Пенсійного фонду України.
При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують факт звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та відмови у призначенні пенсії дочці ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника не надано.
Ураховуючи вищенаведене, заявнику необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: подати до суду та для надіслання іншим учасникам справи новий примірник заяви в якій відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України визначити статус учасника справи ОСОБА_1 та надати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у призначенні пенсії дочці ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника.
Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення необхідно залишити без руху надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 315, 318, 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Рожищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай