Справа № 336/9823/23
Провадження №1-кп/336/564/2024
07 лютого 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023082080001188 від 05 липня 2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрілець-снайпер першого механізованого відділення механізованого взводу, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 , згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду стрілець-снайпер першого механізованого відділення механізованого взводу, у військовому званні «старший солдат».
Надалі, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на вказаній вище посаді, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне зберігання, придбання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, шляхом привласнення знайденого, з метою подальшого незаконного зберігання предмет циліндрично-конічної форми, який являється ОФЗ (осколково-фугасно-запалюючий) пострілом калібру 23мм промислового виготовлення, який не містить вишибного заряду, в зв'язку з чим до бойових припасів не відноситься, але його снаряд відноситься до вибухових пристроїв, придатний для здійснення вибуху, предмет складної форми, який являється підшивачем АРІ 1 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм, придатний для здійснення вибуху, а також 190 патронів, які являються боєприпасами та придатні до стрільби, а саме:
- 136 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру;
- 36 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39 мм для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм;
- 14 патронів - бойовими гвинтівочно-кулеметними патронами калібру 7,62x54R, промислового виробництва СРСР, що призначені для стрільби з нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру;
- 2 патрони - пістолетними патронами калібру 5,45x18 мм (МПІД), що призначені для стрільби з пістолетів ПСМ, ОЦ-21, ОЦ-23 та іншої зброї відповідного калібру;
- 2 патрони - бойовими патронами калібру 9x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру,
Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зберігання боєприпасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, приніс вищевказані предмети до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх до 15.07.2023.
Надалі, 15.07.2023, під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмет циліндрично-конічної форми, який являється ОФЗ (осколково-фугасно-запалюючий) пострілом калібру 23мм промислового виготовлення, який не містить вишибного заряду, в зв'язку з чим до бойових припасів не відноситься, але його снаряд відноситься до вибухових пристроїв, придатний для здійснення вибуху, предмет складної форми, який являється підшивачем AF11 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм, придатний для здійснення вибуху та 190 патронів, які являються боєприпасами та придатні до стрільби, а саме:
- 136 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру;
- 36 патронів - бойовими проміжним"и патронами калібру 5,45x39 мм для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм;
- 14 патронів - бойовими гвинтівочно-кулеметними патронами калібру 7,62x54R, промислового виробництва СРСР, що призначені для стрільби з нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру;
- 2 патрони - пістолетними патронами калібру 5,45x18 мм (МГІЦ), що призначені для стрільби з пістолетів ПСМ, ОЦ-21, ОЦ-23 та іншої зброї відповідного калібру;
- 2 патрони - бойовими патронами калібру 3x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні. Суду пояснив, що дійсно вдома зберігав зазначені патрони, деякі патрони колекціонував, деякі патрони хотів повернуту у військову частину. Вдома зберігав патрони, які приніс з поля бою. Просив суд суворо не карати, зазначив, що висновки для себе зробив, щиро розкаявся, засуджує свої дії.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням речових доказів.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання, придбання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, є військовослужбовцем, приймає участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Суд також бере до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії;
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування до нього вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, необхідно покласти на обвинуваченого.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_4 , не обирати.
Речові докази: предмет циліндрично-конічної форми, який являється ОФЗ (осколково-фугасно-запалюючий) пострілом калібру 23мм промислового виготовлення, який не містить вишивного заряду, в зв'язку з чим до бойових припасів не відноситься, але його снаряд відноситься до вибухових пристроїв, придатний для здійснення вибуху, предмет складної форми, який являється підшивачем АF11 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм, придатний для здійснення вибуху та 190 патронів, які являються боєприпасами та придатні до стрільби, а саме: 136 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру; 36 патронів - бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39 мм для стрільби з нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм; 14 патронів бойовими гвинтівочно-кулеметними патронами калібру 7,62x54Н, промислового виробництва СРСР, що призначені для стрільби з нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру; 2 патрони - пістолетними патронами калібру 5,45x18 мм (МПЦ), що призначені для стрільби з пістолетів ПСМ, ОЦ-21, ОЦ-23 та іншої зброї відповідного калібру; 2 патрони - бойовими патронами калібру 9x39 мм, промислового виробництва, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави, витрати на залучення експерта при проведенні судової комплексної хіміко-вибухо-технічної експертизи Запорізьким НДЕКЦ МВС України за № КСЕ-19/108-23/11194 від 22 серпня 2023 у сумі 2 390 грн.; судової експертизи зброї Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-23/11137-БЛ від 22 серпня 2023 року у сумі 2 868 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1