06 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3275/23
Провадження № 22-ц/4820/275/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
П'єнта І.В., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року (суддя Цідик А.Ю.) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
У серпні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 04.05.2006 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом останнього у заяві. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua., згідно яких обслуговується відповідачка. ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та надано в користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 25 000 грн. Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 13.06.2023 має заборгованість в сумі 31317,89 грн., яка складається з 24602,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6715,47 грн. - заборгованість за відсотками.
Із урахуванням викладеного, АТ КБ «Приватбанк» просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.05.2006 в сумі 31317,89 грн. станом на 13.06.2023 року, яка складається з наступного: 24602,42 грн. заборгованість за кредитом, 6715,47 заборгованість за відсотками за користування кредитом та 2684 грн. судових витрат.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 07.10.2022 з 5 год 00 хв - 5 год 17 хв щодо перерахування з її карткового (кредитного) рахунку грошових коштів.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовну заяву повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в основу оскаржуваного рішення суд поклав не підтверджені жодним доказом зауваження відповідача, що вона не передавала свої логін та пароль у системі «Приват24» третім особам, не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Проте, враховуючи серйозну систему захисту зняття та переказу коштів із картки, операції зі зняття коштів з карти відповідачки стали можливими лише в результаті входу до Приват24, пароль входу до якого знала лише відповідач, а для його зміни необхідно вводити пін-код картки, який відомий виключно ОСОБА_1 та розголошення якого несе відповідальність позичальник. На думку апелянта, відповідачка приховала від суду факт розголошення персональних даних. Оскільки операція по рахунку була здійснена через віддалені канали банківського обслуговування за допомогою фінансового номеру, номеру карти та паролів входу до системи, банк не повинен нести відповідальність за дану операцію.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Гицай Л.М. вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Суд вірно встановив, що треті особи, здійснили доступ до додатку «Приват24» та поза волею ОСОБА_1 здійснили перерахування грошових коштів у період 05.07 год до 05.17 год, тобто у нетиповий для здійснення нормальними людьми грошових операцій. Судом також досліджено матеріали кримінального провадження, роздруківки телефонних дзвінків та повідомлень відповідачки та надано належну правову оцінку цим доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 04 травня 2006 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Розмір кредитного ліміту у подальшому було збільшено до 25000 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.05.2006, станом на 06 жовтня 2022 року у ОСОБА_1 була відсутня будь-яка заборгованість по кредитній картці перед банком.
Станом на 13.06.2023, за вищевказаним договором існує заборгованість, що складається з: 24602,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6715,47 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно довідки про видані картки, ОСОБА_1 є держателем платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_1 , яка відкрита 05.11.2019 зі строком дії до 10/23, а також 07.10.2022 на ім'я ОСОБА_1 відкрита інтернет-карта (віртуальна, без фізичного носія) «Універсальна» за № НОМЕР_2 зі строком дії 03/24.
У період часу з 05 год. 02 хв. до 05 год. 22 хв. 07 жовтня 2022 року шляхом створення у додатку «Приват24» іншої картки (віртуальної) № НОМЕР_2 та доступу до кредитної картки відкритої на ім'я ОСОБА_1 здійснено повне перерахування грошових коштів у розмірі 24000 грн., з комісією 719,16 грн. з кредитної карти відповідачки на новий створений карткових рахунок.
За фактом заволодіння грошовими коштами 07.10.2022 ОСОБА_1 звернулася на гарячу лінію 3700 до АТ КБ «Приватбанк».
05 листопада 2022 року відомості про те, що невідома особа не встановленим способом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 30619 грн., внесені до ЄРДР за № 12022244060000797 за попередньою кваліфікацією за частиною першою статті 190 КК України (шахрайство).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2022 близько 05:00 години в смт Грицеві по вул.Гагаріна,14, Шепетівського району, Хмельницької області, невідома особа, не встановленим способом, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у сумі 30619 грн., які були зняті з її банківських карток банку «Приватбанк» НОМЕР_1 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
В ході досудового розслідування допитана потерпіла ОСОБА_1 вказала, що 07.10.2022 близько 05:00 години, їй на мобільний телефон Самсунг в месенджері «Вайбер» надійшло сповіщення про перерахунок грошових коштів з належних їй банківських карток банку «ПриватБанк». Після цього, потерпіла здійснила вхід у особистий кабінет в мобільному додатку «Приват24» та виявила, що з належних їй банківських карток банку «ПриватБанк» перераховані грошові кошти, а саме: з кредитної банківської картки НОМЕР_1 в сумі 24719 грн 16 коп. (з урахуванням комісії банку), з пенсійної банківської картки НОМЕР_3 в сумі 3900 грн. та 2000 грн.
Крім того, потерпіла виявила, що в її мобільному додатку «Прива24» наявна Інтернет банківська картка № НОМЕР_4 , на яку були перераховані вище вказані грошові кошти. Проте потерпіла не відкривала інтернет-банківську картку та нікому свої особисті дані не надавала, а також, вище вказані транзакції не здійснювала.
В ході огляду тимчасового доступу від АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що в особистий кабінет онлайн-банкінгу «Приват24» здійснювала вхід стороння особа, з стороннього мобільного терміналу зв'язку.
Так, як слідує з протоколу огляду від 27.09.2023, вхід в онлайн-банкінг «Приват24» здійснювався з номеру НОМЕР_5 , який належить потерпілій ОСОБА_1 06.10.2022 о 20:59:44.328, згідно ІР-адреси НОМЕР_6 , що б'ється в м. Києві. Наступні три входи 07.10.2022 о 05:02:50.398, о 05:07:49.509, о 05:13:27.622 були здійснені з телефону АSUS, згідно ІР-адреси НОМЕР_7 , НОМЕР_8 місцезнаходження знайти неможливо. Також наявний вхід 07.10.2022 о 05:22:34.072 АSUS, згідно ІР-адреси НОМЕР_8 місцезнаходження знайти неможливо. Наступні входи здійснювались потерпілою 07.10.2022 здійснювались за ІР-адресами: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (м. Київ).
07 жовтня 2022 року о 05:05:51.000 відбувся переказ коштів з картки НОМЕР_1 на картку НОМЕР_4 в сумі 24719,16 грн. (інтернет-картка). Також, порівнюючи дату та час входу до інтернет-банкінгу та дату та час переказу коштів, можна дійти до висновку, що на акаунті онлайн-бангінгу «Приват24», що належить ОСОБА_1 перебувала невстановлена особа з іншого пристрою.
07 жовтня 2022 року о 05:06:23.000 наявний переказ коштів в сумі 2000 грн. з картки НОМЕР_3 на інтернет-картку НОМЕР_4 (створена без відома потерпілої) та 07.10.2022 о 05:11:02.000 переказ коштів в сумі 3900 грн. з картки НОМЕР_3 на інтернет-картку НОМЕР_4 . Також, порівнюючи дату та час входу до інтернет-банкінгу та дату та час переказу коштів, можна дійти до висновку, що на акаунті онлайн-бангінгу «Приват24», що належить ОСОБА_1 перебувала невстановлена особа з іншого пристрою, який не належить потерпілій.
Наявна інформація про рух коштів по інтернет-картці НОМЕР_4 , яка була створена без відома потерпілої. Наявні такі перерахування: 07.10.2022 о 05:05:51.000 зарахування коштів в сумі 24000 грн. картки НОМЕР_1 (належить ОСОБА_1 ) на інтернет-картку НОМЕР_4 , 07.10.2022 о 05:06:24.000 зарахування коштів в сумі 2000 грн. з картки НОМЕР_11 (належить ОСОБА_1 ) на інтернет-картку НОМЕР_4 , 07.10.2022 о 05:11:03.000 зарахування коштів в сумі 3 900 гривень з картки НОМЕР_11 (належить ОСОБА_1 ) на інтернет-картку НОМЕР_4 , 07.10.2022 о 05:07:58.000 переказ коштів в сумі 25005 грн. + 125,03 грн. комісія на невстановлену картку, інформація про яку не встановлено, 07.10.2022 о 05:17:49.000 переказ коштів в сумі 4769,97 грн. інтернет-картки НОМЕР_4 на картку НОМЕР_11 (належить ОСОБА_1 )
Згідно із пунктом 37.2статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 8, 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, урахувавши зазначені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 07 жовтня 2022 посинаючи з 05 год -05 год.17 хв. щодо перерахування зі карткового рахунку грошових коштів в розмірі на 24.000 грн. з відповідною комісією.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки вона своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження та оцінки судом, які їх обґрунтовано спростовано.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
І.В. П'єнта
О.І. Ярмолюк