Номер провадження: 22-ц/813/707/24
Справа № 509/395/21
Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
29.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мокана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 січня 2022 року,
за заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони у виконавчому провадженні, по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У січні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович звернувся до суду з заявою про заміну сторони, в обґрунтування якої зазначив, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист по справі № 2-1661-07 виданий Овідіопольським районним судом Одеської області 15 листопада 2007 року, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ОТП Банк» боргу у сумі 339605,93 грн, (що еквівалентно 67248,70 доларів США) та штраф і відсотки по боргу 39900,07 грн, судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1700 грн (що еквівалентно 336,63 доларів США), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн, а всього 381235,93 гривень.
25 січня 2021 року на адресу приватного виконавця Колечка Д.М. надійшла заява представника АТ «ОТП Банк» Мамчур І.В., із повідомленням про те, що на теперішній час ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є кредитором за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року. Згідно умов договору відступлення прав вимоги від 18.03.2011 року за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. і зареєстрований у реєстрі під №1677, та на підставі зазначеного до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права вимоги до боржників АТ «ОТП Банк» в повному обсязі, в тому числі і щодо боржника ОСОБА_2 .
Заявник просив замінити стягувача АТ «ОТП Банк» у виконавчому провадженні № 63976153 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1661-07, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області 15.11.2007 року, на його правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 08.02.2021 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнив.
Одеський апеляційний суд постановою від 21.07.2021 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 лютого 2021 року скасував. Справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 04 січня 2022 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнив.
Замінив стягувача АТ «ОТП Банк» у виконавчому провадженні № 63976153 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1661-07, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області 15.11.2007 року (боржник ОСОБА_1 ), на його правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 січня 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні ухвали порушив норми процесуального права, не повідомив її про розгляд справи, призначеної на 04.01.2022 року, що мало наслідком неможливість реалізувати свої процесуальні права. Також вважає, що відсутніми докази переходу права вимоги. Послалась на не застосування положень Закону України «Про мараторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Процесуальне правонаступництво можливе лише після здійснення заміни сторони у матеріальних правовідносинах. В матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги саме за кредитним договором № L-502/085/2006 від 02.11.2006 року, про який у п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги б/н від 18.03.2011 року є відсилання до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 18.03.2011 року. Також не надано доказів повідомлення боржника про заміну кредитора та доказів фактичного отримання боржником такого повідомлення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.01.2022 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 06.10.2022 року витребував у АТ «ОТП Банк» та у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» належним чином завірені, прошиті та пронумеровані копії підтвердження повної оплати за договором факторингу № 1677 від 18.03.2011 року на час або після його укладення, а також акту приймання-передачі реєстру боржників в належному його вигладі.
Рішенням № 941/0/15-23 від 28.09.2023 року Вища рада правосуддя звільнила ОСОБА_4 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 року в цій справі визначено головуючим суддю ОСОБА_5 у зв'язку з звільненням з посади судді ОСОБА_4 .
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. та ПАТ «ОТП Банк» повістки отримали 12.12.2023 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ТОВ «ОТП Факторинг України» повістку отримало 26.12.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 повідомлена у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити таке.
Постановляючи ухвалу від 04 січня 2022 року про задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. Овідіопольський районний суд Одеської області виходив з того, що на теперішній час ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є кредитором за кредитним договором МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року. Згідно умов договору АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги від 18.03.2011 року за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. і зареєстрований у реєстрі під № 1677, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає нормам процесуального права, з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що після направлення постановою Одеського апеляційного суду від 21.07.2021 року справи для продовження розгляду до суду першої інстанції справа призначалась до розгляду на 27.09.2021 року, 08.10.2021 року, 03.11.2021 року, 09.12.2021 року.
09.12.2021 року від представника боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 09.12.2021 року.
Розгляд справи відкладено на 04.01.2022 року.
Овідіопольський районний суд Одеської області постановив оскаржувану ухвалу 04.01.2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.
Частинами першою, другою, п'ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, призначеної 04.01.2022 року боржника, або її представника, зокрема докази направлення судом та отримання останніми судових повісток-повідомлень.
Зазначені обставини свідчать про те, що боржник не був повідомлений про час і місце розгляду справи, призначеної на 04.01.2022 року у спосіб як це передбачено ст. 128 ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення боржника, або її представника про час і місце розгляду справи, проведення судового засідання, призначеного на 04.01.2022 року та постановлення оскаржуваної ухвали суперечить нормам ст. 442 ЦПК України, боржник був позбавлений можливості знати про дату, час та місце судового засідання в порядку визначеному ЦПК України та приймати участь. Оскаржувану постанову винесено за відсутності сторін.
В апеляційній скарзі боржник посилається на порушення судом норм процесуального, а саме не повідомлення судом про дату, час та місце розгляду справи, відсутність можливості взяти участь у судовому розгляді справи.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 січня 2022 року, постановлена судом із порушенням норм процесуального права, зазначене порушення є обов'язковою підставою для скасування ухвали першої інстанції та постановлення нового судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Із системного аналізу значної норми права вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 висловлено правову позицію про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Із матеріалів справи вбачається, що Овідіопольським районним судом Одеської області видано виконавчий лист № 2-1661-07 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «ОТП Банк» боргу у розмірі 339605,93 грн (що еквівалентно 67248,70 доларів США) та штраф і відсотки по боргу 39900,07 грн, судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1700 грн (що еквівалентно 336,63 доларів США), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн, а всього 381235,93 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. відкрито виконавче провадження № 63976153 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1661-07 від 15.11.2007 року.
25 січня 2021 року на адресу приватного виконавця Колечка Д.М. надійшла заява ПАТ «ОТП Банк» в якій повідомлялось про те, що на теперішній час ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є кредитором за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року. Згідно умов договору відступлення прав вимоги від 18.03.2011 року за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. і зареєстрований у реєстрі під № 1677, на підставі зазначеного до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права вимоги до боржників ПАТ «ОТП Банк» в повному обсязі. Заявник просив приватного виконавця звернутись до Овідіопольського районного суду Одеської області з заявою про заміну стягувача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема посилається на позбавлення її можливості заявити клопотання про витребування доказів переходу права вимоги за договором від 18.03.2011 року.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 06.10.2022 року витребував у ПАТ «ОТП Банк» та у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» належним чином завірені, прошиті та пронумеровані копії підтвердження повної оплати за договором факторингу № 1677 від 18.03.2011 року на час або після його укладення, а також акту приймання-передачі реєстру боржників в належному його вигляді.
На виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 06.10.2022 року ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надано, зокрема копію договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 18 березня 2011 року із додатками, платіжного доручення № 0566 від 18.03.2011 року, акта приймання-передачі кредитного портфелю від 18.03.2011 року, договір про відступлення права вимоги від 18 березня 2011 року із додатками.
18 березня 2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 18 березня 2011 року, відповідно до умов якого продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку № 1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.
Згідно п. 5.1 вказаного договору винагорода сплачена в якості компенсації вартості Кредитного портфеля сплачується у національній валюті України та складає 266238349,49 грн.
Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 18.03.2011 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступлено ПАТ «ОТП Банк» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року.
18 березня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняв кредитний портфель, як зазначено в договорі купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що підтверджується актом приймання-передачі кредитного портфелю від 18.03.2011 року.
Згідно платіжного доручення № 0566 від 18.03.2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сплатило АТ «ОТП Банк» у якості компенсації вартості кредитного портфеля відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 18 березня 2011 року та згідно рахунку від 18.03.2011 року 266238349,49 грн.
18.03.2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (фактор) та ПАТ «ОТП Банк» (клієнт) укладено договір про відступлення права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., відповідно до умов якого у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 18 березня 2011 року між фактором та клієнтом, за яким клієнт передав фактору права вимоги за кредитним договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору (надалі - "Кредитні договори) укладеними між клієнтом та позичальниками клієнта, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору (надалі "Боржники"), що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в додатку № 1 до даного договору (надалі "Договори забезпечення"), укладеними між клієнтом (в Договорах забезпечення іменується «Іпотекодержатель» чи «Заставодержатель») та боржниками/третіми особами (в договорах забезпечення іменуються - «Іпотекодавець(вці)» чи «Заставодавець(вці)») (надалі - "Іпотекодавець/Заставодавець, клієнт передає та відступає фактору сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно.
Відповідно до Реєстру боржників (додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги 18.03.2011 року), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступлено ПАТ «ОТП Банк» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором іпотеки № РМL-502/085/2006 від 15.02.2008 року.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині відсутності доказів переходу права вимоги саме за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».
Отже, колегія суддів вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», набуло всіх прав первісного кредитора ПАТ «ОТП Банк» за зобов'язанням ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором № МL-502/085/2006 від 02.11.2006 року.
Посилання на не врахування вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки закон набрав чинності 07.06.2014 року, а договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги укладені між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 18.03.2011 року, тобто до набрання чинності вказаним законом.
Щодо вимоги апеляційної скарги про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції не має повноважень на скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду, зокрема, заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі положень пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, оскільки така ухвала не є ухвалою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Замінити стягувача АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, у виконавчому провадженні № 63976153 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-1661-07, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області 15.11.2007 року (боржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2024 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Н.В. Стахова
О.Ю. Карташов