Номер провадження: 22-ц/813/2125/24
Справа № 521/16110/22
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
29.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Стахової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мокана В.В.
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір»,
на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року,
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в обґрунтування якої зазначило, що відповідач є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є злісним неплатником за спожиті комунальні послуги.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» заборгованість по оплаті послуг за спожиті комунальні послуги та за послуги по оплаті технічного обслуговування будинку, прибудинкової території з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 21849,39 грн з урахуванням пені 3% та інфляції.
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 12 червня 2023 року у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги відмовив.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначила, що Приморський районний суд м. Одеси ухвалюючи рішення від 12.06.2023 року не вирішив питання розподілу судових витрат, орієнтовний розрахунок яких зазначено нею у відзиві на позовну заяву.
ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСББ «Одеський двір» на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси додатковим рішенням від 07 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Одеський двір» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 10000 гривень.
Суд першої інстанції вважав, що витрати на ведення справи підтверджені адвокатом Подорожній А.С з урахуванням критерію розумності їхнього розміру, а тому підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» посилається на те, що договір про надання правової допомоги укладено адвокатом Подорожнім А.С. з ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.08.2023 року відповідачу, роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Представник відповідача з матеріалами справи ознайомився 25.01.2024 року, що підтверджується розпискою на заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_2 діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 08.12.2021, посвідченої приватним нотаріусом Масаловою В.А., реєстровий номер 1446, 1447. Згідно даної довіреності, ОСОБА_1 уповноважує його представляти інтереси в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях тощо з правом підписання усіх необхідних документів, в тому числі - договорів. Відтак, ОСОБА_2 , який діяв на підставі вказаної довіреності, мав поноваження на підписання договору з адвокатом. З огляду на викладене, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
Представники ОСББ «Одеський двір» у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив апеляційну скаргу залиши без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд першої інстанції вважав, що витрати на ведення справи підтверджені адвокатом Подорожнім А.С. з урахуванням критерію розумності їхнього розміру, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер на надання правової допомоги (далі - ордер) - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (пункт 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41).
Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).
Виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на підставі вже укладеного договору.
Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.
Таку саме правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про те, що орієнтовні витрати на правничу допомогу складають 10000 грн. Докази на підтвердження понесення судових витрат будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення було надано копію договору про надання правової допомоги № 31/01 від 31.01.2023 року, акт наданих послуг № 12/06 від 31.01.2023 року за договором про надання правової допомоги від 12.06.2023 року, рахунок-фактура № 12/06 від 12.06.2023 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 12/06 від 12.06.2023 року, за якими сума гонорару за надану правничу допомогу складає 10000 грн, ордер на надання правової допомоги серії ВН № 1122554, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 31/01 від 31.01.2023 року уповноважила адвоката Подорожнього А.С. представляти її інтереси в Приморському районному суді м. Одеси.
Згідно акту № 12/06 від 12.06.2023 року, вартість послуг за надану правничу допомогу, які відповідач поніс внаслідок розгляду справи № 521/16110/22, адвокатом Подорожнім А.С., відповідачці надані наступні послуги: надання юридичних консультацій, проведення зустрічей з клієнтом, ознайомлення з матеріалами справи 2000 грн; підготовка відзиву на позовну заяву 2000 грн; підготовка заперечень на відповідь на відзив 2000 грн; підготовка пояснень у справі 2000 грн; супроводження справи у суду, участь адвоката у засіданнях 2000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.
Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги та звертає увагу на те, що договір про надання правової допомоги № 31/01 від 31.01.2023 року, який став підставою для видачі адвокатом Подорожнім А.С. ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 укладений між ОСОБА_2 , який діє в інтересах тітки ОСОБА_1 , як племінник, та адвокатом Подорожнім А.С.
З викладеного вбачається, що клієнтом за договором про надання правової допомоги № 31/01 від 31.01.2023 року є саме ОСОБА_2 .
Відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не надано доказів наявності договірних відносин між ОСОБА_1 та адвокатом Подорожнім А.С. предметом яких є надання правничої допомоги, що позбавляє суд можливості визначити умови оплати наданої правової допомоги.
Апеляційний суд зауважує, що під час розгляду справи судом першої інстанції представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження повноважень Клєщеногова А.М. укладати від імені ОСОБА_1 договори на надання правової допомоги.
Надана представником відповідача до відзиву на апеляційну скаргу копія довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 08.12.2021 року також не підтверджує наявність у ОСОБА_2 повноважень на укладення від імені ОСОБА_1 договорів про надання правової допомоги.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» задовольнити.
Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2024 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
Н.В. Стахова