01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Кушнова А.О.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
06 лютого 2024 року Справа № 320/256/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування
податкового повідомлення-рішення,
зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2020 № 0076860402 ГУ ДПС у Київській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 №9271451305 та щодо уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за вересень 2020 року від 23.11.2020 №9308069645;
Також Позивач просив суд зобов'язати Головного управління ДПС у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування зазначених вимог Позивач стверджував, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення Відповідач безпідставно не врахував уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року, який був ним поданий з метою усунення самостійно виявленої помилки.
Позивач зазначив, що контролюючим органом в акті перевірки від 20.11.2020 №2192/10-36-04-02/30367782 підтверджено показники, які були ним задекларовані у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року.
Також ТОВ «Васт-Транс» наголошує на відсутності обставин порушення ним пункту 48.3 статті 48, пунктів 200.7, 200.9 статті 200 ПК України та стверджує, що дані щодо податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок протиправно не внесені контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в разі отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку, з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Окрім того, суд вказав, що норми ПК України, зазначені ГУ ДПС у Київській області в акті перевірки, не вказують на відсутність у Позивача права на бюджетне відшкодування. Більше того, суд наголосив, що контролюючим органом підтверджено показники, які задекларовані Позивачем в податковій декларації з ПДВ за вересень 2020 року.
Разом з цим суд зазначив, що оскільки заяви про повернення сум бюджетного відшкодування підлягають внесенню автоматично до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку надходження та, зважаючи на встановлення під час розгляду справи по суті обставини щодо відсутності у Реєстрі даних про податкову декларацію Позивача з ПДВ за вересень 2020 року та про уточнюючий розрахунок, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Відповідача внести відповідні дані до реєстру.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
Апелянт зазначає, що помилки Позивача при заповненні податкової декларації за вересень 2020 року встановлені під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року був поданий після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки, а тому не був врахований під час складення акту про результати камеральної перевірки.
Окрім того, контролюючий орган зазначає, що вимога Позивача щодо зобов'язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних податкової декларації за вересень 2020 року є передчасною і не підлягає задоволенню.
На підтвердження своєї позиції, Апелянт також посилається на постанову Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №320/6625/18.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023 та від 22.12.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - ТОВ «Васт-Транс») зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.
20.10.2020 ТОВ «Васт-Транс» подало до Головного управління Державної податкової служби у Київській області податкову декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1), довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового кредиту, розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується в обрахунку реєстраційної суми правонаступником (Д4), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
Відповідно до рядка 20.2 податкової декларації Позивача за вересень 2020 року «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» зазначено - 109 978,00 грн.
У додатку Д3 до податкової декларації за вересень 2020 року (таблиця 2) Позивачем вказано суму від'ємного значення у розмірі 109 968, 00 грн., у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України - 109 978,00 грн.
Вказана податкова звітність прийнята ГУ ДПС у Київській області 20.10.2020 та зареєстрована за №9271451305, що підтверджується квитанцією №2.
Далі, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2020 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 20.11.2020 № 2192/10-36-04-02/30367782.
У висновках вказаного акта перевірки контролюючим органом зазначено про те, що камеральною перевіркою податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року встановлено порушення ТОВ «Васт-Транс» вимог Податкового кодексу України, зокрема в частині Додатку 4 до декларації за вересень 2020 року встановлено, що у рядку «Відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2.1) з податку на додану вартість за вересень 2020 року» вказано іншу суму, заявлену до бюджетного відшкодування, яка відрізняється від суми, зазначеної у рядку 20.2.1 декларації, чим порушено вимоги пункту 48.3 статті 48, пункту 200.7, пункту 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні за вересень 2020 року з податку на додану вартість в сумі 109 978,00 грн.
23.11.2020 ТОВ «Васт-Транс» подано Відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року , разом із яким подано довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2),розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується в обрахунку реєстраційної суми правонаступником (Д4).
Згідно із уточнюючим розрахунком Позивачем скориговано наступні показники: рядок 20.2 податкової декларації за вересень 2020 року «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2 (рядок 3 Д3) - 109 968 (різниця (-10)).
Згідно із уточнюючим додатком Д3 до податкової декларації за вересень 2020 року (таблиця 2) Позивачем вказано суму від'ємного значення у розмірі 109 968,00 грн, у тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України - 109 968,00 грн.
Відповідно до уточнюючого додатку Д4 до податкової декларації за вересень 2020 року ТОВ «Васт-Транс» сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації за вересень 2020 року, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку відображено суму 109 968,00 грн.
Уточнюючий розрахунок та уточнюючі додатки Д2, Д3, Д4 прийняті Відповідачем 23.11.2020 та зареєстровані за №9308069645, що підтверджується квитанцією №2.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ «Васт-Транс» подало заперечення №155 від 04.12.2020, до яких додало уточнюючий розрахунок від 23.11.2020 та квитанцію №2.
Контролюючий орган за наслідком розгляду заперечень листом від 14.12.2020 №33668/10/10-36-04-02-10 повідомив скаржника про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року№9308069645 від 23.11.2020 не був врахований в акті перевірки у зв'язку з тим, що він був поданий після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки та складення акта про її результати і повідомив, що об'єктивний розгляд цих обставин не можливий без проведення перевірки. З огляду на це, Відповідач зазначив, що керівником органу державної податкової служби можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки.
При цьому Відповідачем не було внесено до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 за №9271451305 та щодо уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за вересень 2020 року від 23.11.2020 за №9308069645.
Надалі, 17.12.2020 на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Київській області винесло податкове повідомлення-рішення №0076860402, яким відмовило Позивачу у бюджетному відшкодуванні за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 № 9271451305 у розмірі 109 978,00 грн.
9. Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, а свої права - порушеними, звернувся до суду з цим позовом.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26), Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок № 21).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В силу положень 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Згідно із підпунктами 200.7.1 та 207.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції"; 18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Згідно з пунктом 200.9 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
За правилами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 ПК України, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Пункт 76.3 статті 76 ПК України передбачає, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Згідно із пунктом 2 розділу I Порядку №21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
Згідно із пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
В силу положень пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу (п. 50.2 ст. 50 ПК України).
Пункт 50.3 статті 50 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Системний аналіз викладених правових норм, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, надає підстави стверджувати, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість поданий у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є складовою податкової звітності з податку на додану вартість.
12. Разом з тим, платник податків, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку, з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №360/3701/19, №808/537/16, №640/15334/19, №808/2156/17, №820/6771/16, № 805/2408/16-а, №815/4013/14.
13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач належним чином скористався правом, передбаченим пунктом 50.1 статті 50 ПК України, на подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової декларації з ПДВ.
14. Натомість, за наслідками подання уточнюючих розрахунків, контролюючий орган мав перевірити достовірність таких показників шляхом проведення документальної позапланової перевірки, що прямо передбачено підпунктом 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Попри це, Відповідач не виконав свій обов'язок із перевірки таких уточнень й передчасно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, не врахувавши при цьому уточнюючі розрахунки податкової звітності та не встановивши дійсний обов'язок Позивача зі сплати податку.
15. З цих підстав твердження Апелянта про те, що уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року не був врахований під час складання акту про результати камеральної перевірки, оскільки він поданий після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки й складання акту, колегія суддів до уваги не приймає.
16. Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині щодо передчасності вимоги Позивача про зобов'язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних податкової декларації Позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, разом із податковою декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, Позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Окрім того, така ж заява була додана ним до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ.
Тож, оскільки ПК України передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, відсутність в Реєстрі даних щодо податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року від 20.10.2020 за №9271451305 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, свідчить про неналежне виконання контролюючим органом своїх повноважень.
19. Постанову Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №320/6625/18, на яку посилається Апелянт, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки підстави звернення до суду з позовом у вказаній справі є зовсім іншими порівняно з цією справою № 320/256/21.
20. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї.
21. Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
22. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, згідно з частиною першою статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
23. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
24. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року - без змін.
25. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 06 лютого 2024 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк