Справа № 500/7430/23
06 лютого 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Борову Л.В., надійшла позовна заява Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Львівської митниці Держмитслужби, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100562/2 від 12.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог (з урахування клопотання про виправлення описки в позовній заяві) зазначено, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції згідно чотирьох категорій товару, в тому числі: товар №3 куски лосося (лат. Salmo Salar), без шкіри, «тріммінги» (meat trimmings, skin off), виробництво - серпень 2023 року, виробник Vikenco AS, Norway, торгівельна марка Vikenco, з вартістю товару згідно рахунку 4,15 дол. США/кг, а також товар №4 шматки риби мороженої, шматки (обрізи) лосося виду (лат. Salmo Salar), з шкірою, з кістками, 2 гатунку, виробництво серпень - вересень 2023 року, виробник Vikenco AS, Norway, торгівельна марка Vikenco, з вартістю товару згідно рахунку 1,15 дол. США/кг, позивачем подано електронну митну декларацію №23UA209230096663U9 від 12.09.2023.
Однак, митним органом прийнято спірне рішення №UA209000/2023/100562/2 від 12.09.2023, яким скориговано митну вартість товару №3 та №4 за резервним (шостим) методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: щодо товару №3 до суми 8,10дол. США/кг та товару №4 до суми 1,40дол. США/кг з наступних підстав: в CMR б/н від 06.09.2023 у гр. 17 відсутні реквізити перевізника (підпис і печатка);умови оплати згідно рахунку фактури 100% передоплата, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано до митного оформлення; у п. 1.2 Договору про перевезення №06012020 від 06.01.2020 умови договору визначаються у заявці на перевезення, заявку не надано до митного оформлення; документ під назвою «прайс-лист», насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб'єкта.
Підприємство з таким рішенням суб'єкта владних повноважень не погоджується та вважає його протиправним, позаяк, на його думку, ним було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
При цьому зазначає, що основними документами, в яких зазначається вартість товару є інвойс, прайс-лист, митна декларація країни відправлення договори продажу і поставки та перевезення товару. Вказує, що митному органу подано усі належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, в той час як митним органом не встановлено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
29.11.2023, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що під час здійснення митного оформлення за МД №23UA209230096663U9 від 12.09.2023 опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено недоліки та невідповідності, відсутність окремих документів, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці. Виявлені фактори вказували на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Митний орган мав обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості, про недоліки зазначив у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
При цьому, відповідачем зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:
товар №3 - МД 23UА209170/2023/73066 від 11.09.2023, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 8,10 дол. США. за кг.;
товар №4 - МД 23UА209170/2023/73066 від 11.09.2023, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,40 дол. США. за кг.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю (арк. справи 29-45).
29.12.2023, представником позивача подано до суду клопотання про виправлення описки в позовній заяві, у якій зазначила, що при формуванні позовної заяви допущено технічну описку в тексті позовної заяви, а саме: в першому абзаці позовної зави вказано «...було подано електронну митну декларацію №23UА209230096957U2 від 12.09.2023 року» тоді як необхідно зазначити «...було подано електронну митну декларацію №23UA209230096663U9 від 12.09.2023 року» (арк. справи 48-49).
Суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної судової справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач - приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос», 07.02.1995 зареєстровано як юридичну особу з основним видом економічної діяльності « 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №14092022 від 14.09.2022, укладеного між компанією «Vikenco AS» (Норвегія) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» 34 (Україна) (арк. справи 34 зворот - 35), згідно із інвойсом №231549 від 04.09.2023 (арк. справи 15, 19), CMR №б/н від 04.09.2023 (арк. справи 12 зворот), міжнародним санітарним та ветеринарним сертифікатом на рибу та продукти, що експортуються в Україну №23400 089641 (арк. справи 12), митної декларації країни відправлення №445091 2300 158986 від 05.09.2023 (арк. справи 11), прайс-листа б/н від 04.09.2023 (арк. справи 10), пакувального листа від 04.09.2023 (10 зворот) позивачем на митну територію України ввезено товар, а саме: куски лосося (філе) морожені (лат.Salmo Salar) без шкіри, хребти лосося морожені (лат. Salmo Salar), обрізі лосося морожені (лат. Salmo Salar), 2nd (другий сорт), на шкірі, з кістками.
12.09.2023 уповноваженим представником позивача подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209230096663U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари, в тому числі спірні №3 та №4:
Товар 3: Шматки риби морожені. Немістять солі, прянощів. Не піддані тепловій обробці. Не містять ГМО. Шматки філе лососся виду Salmo Salar без шкіри, «тріммінги» (meat trimmings, skin off), виробництво - серпень 2023 року, всього - 1080 кг, виробник Vikenco AS, Norway, торгівельна марка Vikenco, з вартістю товару згідно рахунку 4,15 дол. США/кг;
Товар 4: Шматки риби мороженої, шматки (обрізи) лосося виду (лат. Salmo Salar), з шкірою, з кістками, 2 гатунку, виробництво серпень - вересень 2023 року, - всього 2400кг виробник Vikenco AS, Norway, торгівельна марка Vikenco, з вартістю товару згідно рахунку 1,15 дол. США/кг (арк. справи 32).
Як слідує з матеріалів судової справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) від 07.09.2023 б/н, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №231549 від 04.09.2023, автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 06.09.2023, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) AR567783389 від 05.09.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги DOW-099 від 12.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару Дов. про тр. витрати №DOW-099 від 12.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №14092022 від 14.09.2022, договір про надання послуг митного брокера №26/09/2022-2 від 26.09.2022; договір (контракт) про перевезення №06012020 від 06.01.2020, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 12.09.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10435050 від 12.09.2023, інші некласифіковані документи - прайс-лист від 04.09.2023, міжнародний санітарний та ветеринарний сертифікат на рибу та продукти, що експортуються в Україну №23400 089641 від 04.09.2023, митну декларацію країни відправлення №445091 2300 158986 від 05.09.2023.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100562/2 від 12.09.2023, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом (арк. справи 31) та у графі 33 якого зазначено:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. - в CMR б/н від 06.09.2023 гр. 17 - відсутні реквізити перевізника (підпис і печатка), - умови оплати згідно рахунку фактури 100% передоплата, проте оплати не надано до митного оформленням п.1.2 Договору на перевезення 06012020 від 06.01.2020 умови договору визначаються у заявці на перевезення, такий документ не надано до митного оформлення. Документ під назвою "прайс-лист", насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб'єкта. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу митного органу декларантом не було надіслано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ (Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: - товару №3 МД 23UA209170/2023/73066 від 11.09.2023 де вартість такого товару становить 8,10 дол. США. за кг; товару №4 МД 23UA209170/2023/73066 від 11.09.2023 де вартість такого товару становить 1,40 дол. США за кг.
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію 23UA209230096957U2, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.
Однак, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації №23UA209230096663U9 за заявленою митною вартістю «за ціною договору» та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує, що оскарженим рішенням скореговано митну вартість товарів №3 та №4, які ввозились за митною декларацією №23UA209230096663U9.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс №231549 від 04.09.2023 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару №14092022 від 14.09.2022, укладеного між компанією «Vikenco AS» (Норвегія) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна).
Також, митному органу представлено: пакувальний лист (Packing list) від 07.09.2023 б/н, прайс-лист від 04.09.2023, автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 06.09.2023, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) AR567783389 від 05.09.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги DOW-099 від 12.09.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару Дов. про тр. витрати №DOW-099 від 12.09.2023, договір (контракт) про перевезення №06012020 від 06.01.2020, заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 12.09.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10435050 від 12.09.2023, міжнародний санітарний та ветеринарний сертифікат на рибу та продукти, що експортуються в Україну №23400 089641 від 04.09.2023, митну декларацію країни відправлення №445091 2300 158986 від 05.09.2023.
Відповідачем скореговано митну вартість товару з підстав:
в CMR б/н від 06.09.2023 у гр. 17 відсутні реквізити перевізника (підпис і печатка);
умови оплати згідно рахунку фактури 100% передоплата, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано до митного оформлення;
у п. 1.2 Договору про перевезення №06012020 від 06.01.2020 умови договору визначаються у заявці на перевезення, заявку не надано до митного оформлення;
документ під назвою «прайс-лист», насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб'єкта.
Надаючи оцінку таким підставам оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень суд виходить з наступного.
Щодо тверджень відповідача про те, що умови оплати згідно рахунку фактури 100% передоплата, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано до митного оформлення, то суд зазначає, що банківський платіжний документ, що стосується товару, не надавався митному органу оскільки строк сплати згідно з інвойсом №231549 від 04.09.2023 ще не закінчився (у інвойсі вказано, що оплата здійснюється протягом 14 днів), в той час як пунктом 5.2. зовнішньоекономічного контракту №14092022 від 14.09.2022 визначено, що оплата згідно інвойсу здійснюється у два способи, а саме: або 100% передоплата, або після оплата протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару на склад покупця.
Суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додано платіжний документ №147 від 06.09.2023 про повну оплату поставки згідно інвойсу №231549 від 04.09.2023 по зовнішньоекономічного контракту №14092022 від 14.09.2022 (арк. справи 22).
Інший недолік, на який вказує Львівська митниця в оскаржуваному рішенні стосується відсутності у графі 17 CMR (в яких зазначається реквізити подальшого перевізника) підпису і печатка, а лише наявна назва та дата. З цього приводу суд зауважує, що офіційний переклад такого документу позивачем не надано. Однак, з долученої копії не перекладеного документу слідує те, що графа 17 містить назву та дату (арк. справи 12 зворот), проте відповідачем жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність таких відомостей не внесено у цій графі в CMR, впливають на заявлену митну вартість імпортованого товару та її складові.
Щодо ненадання позивачем документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає, що окрім договору про надання транспортних послуг №06012020 від 06.01.2020 було подано також інвойс №DOW-099 від 12.09.2023, що підтверджує вартість транспортування до кордону 2800,00 євро та по території України 300,00 євро та довідку про транспортні витрати №DOW-099 від 12.09.2023, в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилося (арк. справи 19 зворот).
Крім того, суд критично оцінює зауваження митного органу щодо того, що зазначена у прайс-листі постачальника цінова пропозиція є суб'єктивною та не адресована необмеженій кількості заінтересованих покупців з огляду на те, що відповідач не навів жодного нормативно-правового акту, зокрема міжнародних чи хоча б актів країни постачальника, які б доводили обов'язковість складання прайс-листа для необмеженого кола покупців, а не для конкретного покупця та вносити до нього саме певні товари, а не будь-які інші. Крім цього, оскільки жодним міжнародним нормативно-правовим актом не закріплена форма прайс-листа та вимоги щодо його змісту, то не можна однозначно тлумачити наданий постачальником прайс-лист як такий, що був складений виключно для позивача. Зі змісту прайс-листа лише видно, що він був направлений на ім'я позивача та стосується ціни певної категорії продукції постачальника. Водночас жодний факт не свідчить на користь того, що цей прайс-лист відрізняється від усіх інших, які надаються постачальником на ім'я інших покупців.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Також суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100562/2 від 12.09.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20грн, що підтверджується платіжним дорученням.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100562/2 від 12 вересня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ: 21153067);
відповідач: - Львівська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79013, код ЄДРПОУ: 43971343).
Головуючий суддя Мірінович У.А.