Справа № 712/1448/24
Провадження № 1-кс/712/702/24
04.02.2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12024250310000451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2024 року за ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , -
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250310000451 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02.02.2024, близько 19 год. 00 хв., більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, на автомобілі «Mitsubishi», білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , прибули до будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на знищення або пошкодження майна шляхом підпалу, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли до під'їзду № 1, та піднялись на 4 поверх будинку АДРЕСА_1 , де за допомогою заздалегідь підготовленої запальнички, умисно підпалили принесені ними легкозаймисті матеріали та предмети, а саме: дві гумові шини, якими попередньо підперли вхідні двері тамбуру, що ведуть з міжсходинкового майданчику до квартир. Після цього, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , переконавшись, що їм вдалося виконати усі дії, які вони вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, покинули приміщення під'їзду та сіли до автомобіля «Mitsubishi» білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та з місця скоєння злочину зникли, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки підпалені гумові шини зайнялися, проте не почали горіти.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме закінчений замах на умисне знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб.
03.02.2024, в Чигиринському районі, Черкаської області, (автодорога р-10) в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, 03.02.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
У свою чергу ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , у разі не обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою усвідомлюючи те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваної.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу.
Ризик можливого незаконно впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість впливати на свідків, потерпілих, експертів у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. Натомість органом досудового розслідування не встановлено можливості застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, що майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задоволити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані слідчим ризики необгрунтовані. Підозрюваний за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, сторона захисту активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення. Доказів незаконного впливу на свідків, потерпілих, інших осіб, чи вчинення інших незаконних дій щодо перешкоджання встановлення істини у кримінальному провадженні, намагання втечі від правосуддя стороною обвинувачення не надано.
Підозрюваний підтримав захисника та просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження - протоколом огляду місця події від 02.02.2024 року, протоколом допиту свідків від 02.02.2024 року, протоколом затримання особи від 03.02.2024 року, протоколом допиту підозрюваного від 03.02.2024 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.02.2024 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2024 року, повідомлення про підозру від 03.02.2024 року.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, незаконного впливу на свідків.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та незаконного впливу на свідків.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Суд також враховує, що ризики здійснення підозрюваним спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Заслухавши учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, суд приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від слідства та суду, перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків та виходячи з вказаних міркувань такі ризики є реальним та існуючими, враховуючи також ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, так як наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи та виправдовує тривалість тримання підозрюваного під вартою, при цьому менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який не має офіційних джерел доходів та сталих соціальних зв'язків.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважається за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Власівка, адреса проживання: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 02 лютого 2024 року по 01 квітня 2024 року включно із можливістю внесення застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, у цьому кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та процесуальних діях;
5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошений 06 лютого 2024 року