05 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 753/7371/16-ц
провадження № 61-9472св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Годні Антона Алнуровича про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про набуття права власності на новостворене майно та визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд:
- зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, площею 0,0596 га, кадастровий номер 8000000000:90:874:0070, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , Садівничого товариство «Піон» (далі - СТ «Піон»), шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 самочинного будівництва та паркану на зазначеній земельній ділянці;
- заборонити ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_1 здійснювати дії щодо знесення самочинного будівництва за рахунок ОСОБА_2 ;
- заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії, які перешкоджають ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 протягом 30-ти календарних днів з моменту знесення самочинного будівництва за власний рахунок відновити межові знаки між суміжними земельними ділянками відповідно до правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про набуття права власності на новостворене майно та визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
Протокольною ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до розгляду разом із первісним позовом ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року залишено без змін.
У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Годня А. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні первісного позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Годні А. А. залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року залишено без змін.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Годні А. А. про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відповідно до статті 271 ЦПК України.
Заяву обґрунтовано тим, що судом касаційної інстанції під час перегляду справи в касаційному порядку було порушено норми матеріального та процесуального права.
Отже, в заяві про роз'яснення судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Годня А. А. фактично висловлює свою незгоду з ним.
Розглянувши доводи заяви, перевіривши матеріали справи та зміст судового рішення, яке заявник просить роз'яснити, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Зі змісту зазначеної статті убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Годня А. А. фактично порушує питання про зміну рішення і внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, його заява про роз'яснення судового рішення не відповідає вимогам статті 271 ЦПК України, крім того, судове рішення, яке просить роз'яснити представник ОСОБА_1 - адвокат Годня А. А., не підлягає примусовому виконанню, тому в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Годні А. А. про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 753/7371/16-ц необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Годні Антона Алнуровича про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про набуття права власності на новостворене майно та визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник