05 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 761/23567/22
провадження № 61-1164ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час та пені за несвоєчасну сплату аліментів,
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх доходів та заробітку відповідача в період з 05 квітня 2021 року по 11 січня 2022 року на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пеню у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів у сумі заборгованості за аліментами 54 281,57 грн, яка виникла з вини відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 11 324,11 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час скасовано. Ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх доходів та заробітку відповідача в період з 07 червня 2021 року по 11 січня 2022 року на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 11 324,11 грн залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2 481,00 грн.
19 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року залишити без змін.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У пункті 3 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Справа № 761/23567/22 є малозначною в силу вимог закону.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
ОСОБА_1 вказує, що зазначена справа має для нього виняткове значення, крім того він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ, посилаючись на те, що позивачем пред'явлено інші позови щодо визначення місця проживання дітей та поділ майна подружжя, де зокрема, є посилання на несвоєчасну сплату аліментів, оскільки оскарженим судовим рішенням неправильно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок ухвалено неправильне судове рішення.
Таке обґрунтування наявності виключних випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі не можна вважати належним, оскільки воно не містить пояснення, чому зазначена має виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права та незгоду зі змістом оскарженого судового рішення не свідчить про те, що зазначена справа має виняткове значення для ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 на підтвердження неможливості спростування ним обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді інших справ, не надає доказів того, що на ці обставини є предметом доказування в інших справах у спорах між цими ж сторонами.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час та пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков