Справа № 522/12833/23
Провадження 2/522/195/24
30 січня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Ухвалою суду від 29.06.2023 року провадження по справі відкрито.
Ухвалою суду від09.08.2023 року підготовче провадження по справі закрито.
30.10.2023 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву.
17.11.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
19.01.2024 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просила збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі по 2000, 00 грн. на кожну дитину. Попередньо позивач просила розглядати справи за її відсутності.
30.01.2024 року в судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_3 .
Під час судового засідання представник відповідача визнав позовні вимоги позивача у редакції позову від 19.01.2024 року.
Суд заслухавши думку представника, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Матеріалами справи встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_4 , починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_5 , починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судовим наказом від 17.12.2019 року вирішено Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_4 , починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_5 , починаючи з 29 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до позовних вимог в редакції позову від 19.01.2024 року позивач просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 року у справі № 522/20358/19 на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 2000,00 гривень на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 до 16.08.2031 року.
Відповідач позовні вимоги визнав.
Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції Українизакріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК Українибатьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ч.ч. 1, 2ст. 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно дост. 180 СК Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістомч.3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182СК України при визначенні розміру аліментів судвраховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка, дружини,батьків, дочки, сина; 3-1) наявність направі власності,володіння та/абокористування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років з 01.01.2023 становить 2833,00 грн.
Частиною 1ст. 192 СК Українипередбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, щоСімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження,ст. 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.СК Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямистатті 192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тількистаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 75,80,84,86,180-183, 191 СК України.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.181 СК України в разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
Відповідно до ст. 18 «Конвенції про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Отже утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги, є природним обов'язком батьків.
Позовні вимоги про збільшення розміру стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягнутих аліментів для забезпечення потреб обох дітей.
Надавши належну оцінку зазначеним доводам позивача та поданим нею доказам, врахувавши визнання позову відповідачем з метою дотримання необхідності та достатності для забезпечення гармонійного розвитку дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Як роз'яснено у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 року у справі № 522/20358/19 на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 2000,00 гривень на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме ОСОБА_4 до 29.09.2027 року, ОСОБА_5 до 16.08.2031 року.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 року у справі № 522/20358/19.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 06.02.2024 року.
Суддя А.В. Науменко
30.01.24