Справа № 522/20358/23
Провадження 2/522/256/24
01 лютого 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 342/3000 часток квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому вона посилалася на те, що державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса було відмовлено в оформленні її спадкових прав, оскільки, розміри часток співвласників спірної квартири на даний час не складають одиницю.
У судове засідання позивач не з'явилась, від представника позивача була отримана заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про визнання позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 10.06.1977 року, ОСОБА_3 є чоловіком позивачки.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.09.2001 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та розпорядженням органу приватизації від 03.09.2001 року та Довідкою КП «Міське агентство з приватизації житла» від 24.09.2019 року №125гор., 342/1000 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у розмірі 342/3000 часток названої квартири.
Згідно листа від 01.08.2023 року, КП «БТІ» ОМР, за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 зареєстроване право власності на 342/1000 частки квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 .
Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №426с/2023 у Приморській державній нотаріальній конторі у місті Одеса, згідно витягу від 22.09.2023 року.
Згідно матеріалів витребуваної спадкової справи №426с/2023 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що спадкоємцями першої черги є позивачка та дочка померлого відповідач ОСОБА_2 , дівоче прізвище ОСОБА_5 .
Згідно заяви, наявної у спадковій справі, вона відмовилась від спадщини на користь матері.
Також, у спадковій справі наявні свідоцтво про народження та шлюб відповідачки.
29.09.2023 року Держивним нотаріусом Постановою за вихідним номером № 2533с/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законому на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2
Таким чином, позивач має право отримати спадщину у розмірі 342/3000 часток спадкової квартири.
Згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29.09.2023 року, позивачу було відмовлено у видачі спадщини, оскільки, розміри часток співвласників спірної квартири на даний час не складають одиницю.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1269, частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу(стаття 1258 ЦК України).
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Порядок оформлення права на спадщину встановлений главою 89 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами та являє собою визначену законодавством сукупність функцій, притаманну юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.
Верховний Суд у постанові від 09 квітня 2020 року по справі № 2-887/11врахував, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження № 61-40313св18) вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За з містом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Частиною першою статті 1267ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Відповідно до статей1268,1296 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судом враховано, що позивач є спадкоємцем майна померлого чоловіка ОСОБА_3 за законом першої черги, яка звернулася у встановленому законом порядку та строк з заявою на отримання спадщини, отримавши відмову в оформленні спадщини з підстав того, що розміри часток співвласників спірної квартири на даний час не складають одиницю
При цьому, в матеріалах справи наявні належні і беззаперечні докази того, що спадкодавець є власником частки квартири, право власності яке у нього виникло з підстав та у порядку, передбаченому законом, через що суд погоджується з доводами позивача, що її право на спадкування за законом підлягає судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на 342/3000 часток квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у національному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1ч.2ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.1216, 1261, ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 342/3000 часток квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_7 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 06.02.2024 року.
Суддя А.В. Науменко
01.02.24