Справа 522/15552/21
Провадження 1-кп/522/529/24
05.02.2024 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163520000468 від 02.08.2021 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мусалата, ДжамахиріяСоц. Народна Арабська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
08.04.2021 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк 1 рік,
02.07.2021 вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк 3 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
На розгляді перебуває зазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до 60 днів, з альтернативою визначення застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу, не змінились та не відпали.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, вважала заявлені у ньому ризики належним чином не обґрунтованими, просила суд зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали судом встановлено наступне.
Ухвалою суду від 11.12.2023 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.02.2024 та залишено обвинуваченому у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даний час розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 ще не завершено.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки. Зазначені обставини у сукупності свідчать про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду. Також є достатні підстави вважати, що наявний ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки він не має легальних джерел отримання засобів для існування, раніше неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, вчинених з корисливих мотивів.
При прийнятті рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
За даних обставин, суд приходить до висновку про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку останнього та запобігти вищевикладеним ризикам.
Водночас, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, керуючись ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, у межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у 25 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень.
На думку суду, внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331, 371, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити частково, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 60 (шістдесяти днів), тобто до 04 квітня 2024 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України у 25 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного заходу у виді застави.
Покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1