01 лютого 2024 р.Справа № 480/8084/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.
представника відповідача Міщенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 20.10.23 року по справі № 480/8084/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" (далі по тексту - ТОВ «Дорпостач», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області (код за ЄДРПОУ ВП: 43995469) щодо застосування штрафних (фінансових) до ТОВ «Дорпостач» (код за ЄДРПОУ: 38584699) № 780918280901 в сумі 60000 грн, № 781018280901 від 26.11.2021 в сумі 40000 грн, № 781118280901 від 26.11.2021 в сумі 1020 грн;
- стягнути з ГУ ДПС у Сумській області (код за ЄДРПОУ ВП: 43995469) на користь ТОВ «Дорпостач» (код за ЄДРПОУ: 38584699) суму понесених судових витрат у розмірі 4 700 грн. 00 коп.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі № 480/8084/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 26.11.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ": № 780918280901 в сумі 60000 грн; № 781018280901 в сумі 40000 грн та № 781118280901 в сумі 1020 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" судові витрати в сумі 2481 гривень.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 480/8084/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.
Відповідач, не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 р. по справі № 480/8084/22 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» у задоволенні заяви в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що представником позивача не надано до суду належних доказів на підтвердження використаного адвокатом на надання правничої допомоги, пов'язаної із даною справою, часу, а також детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом. Також, звернув увагу, що за умовами Договору про надання правничої допомоги б/н від 24.02.2023 року, а саме п.п.2.2 п.2 передбачено, що договір вважається виконаним з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих правничих послуг. Відтак, враховуючи, що акт приймання-передачі наданих правничих послуг до Договору про надання правничої допомоги б/н від 24.02.2023 підписаний 29.03.2023, а надана представником позивача послуга з написання відповіді на відзив, датована 01.03.2023, тобто вже після підписання сторонами акту приймання-передачі юридичних послуг, така витрата не може бути відшкодована за рахунок відповідача.
Крім того, платіжна інструкція №1341, яка надавалась представником позивача до відповіді на відзив, складена 28.02.2023, тобто до дати подачі відповідь на відзив, отже неможливо зрозуміти за які саме послуги ТОВ «Дорпостач» було сплачено кошти АБ «Слобожанська КГ» Холода Олега».
На переконання апелянта, відповідь на відзив дублює позицію позивача, вже викладену у позовній заяві, без надання їй змістовних змін, а тому надмірних зусиль адвоката для копіювання тексту позовної заяви, а також додаткового вивчення законодавства не потребувалось.
Просив врахувати незначну складність даної справи, що підтверджується, зокрема, видом відкритого адміністративного провадження, а також те, що спірне рішення, як і адміністративна справа в цілому, не впливають на репутацію позивача, і не викликають публічного інтересу.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування 500 грн ТОВ «Дорпостач» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є не співмірним із складністю цієї справи, не відповідає критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 480/8084/22 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишено без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі № 480/8084/22 залишено без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції задовольнити їх в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У надісланому до суду відзиві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2023 у строк, встановлений ч.7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України від представника ТОВ "ДОРПОСТАЧ" до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 480/8084/22 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн з ГУ ДПС у Сумській області.
У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у відповіді на відзив від 01.03.2023 було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що дорівнює 4000 гривень.
Позивачем до матеріалів справи додано копію договору б/н від 24.02.2023 та копію платіжної інструкції № 1341 від 28.04.2023, якими підтверджуються витрати позивача, копію акту приймання-передачі правничих послуг від 29.03.2023 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.02.2023.
Задовольняючи заяву позивача частково, суд першої інстанції, з урахуванням досліджених доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, а тому, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважав за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 500 грн.
Судом враховано, що з Акта прийому-передачі виконаних робіт неможливо встановити час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт за Договором від 24.02.2023. Крім того, за висновками суду, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, а адвокат брав участь лише в одному засіданні під час розгляду даної справи.
Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).
З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Нормами ст. 19 цього Закону регламентовано такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: договір б/н від 24.02.2023, акт приймання-передачі правничих послуг від 29.03.2023 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.02.2023, копію платіжної інструкції № 1341 від 28.04.2023.
Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів встановила, що між Адвокатським бюро «Слобожанська консалтингова група» Холода Олега», з однієї сторони, та ТОВ «Дорпостач» укладено договір про надання правової допомоги від 24.02.2023, за умовами якого, Бюро бере на себе зобов'язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (п. 1.1.).
Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору Бюро, відповідно до узгоджених сторонами доручень, надає клієнту правничу допомогу щодо підготовки та подачі до суду першої інстанції відповіді на відзив ГУ ДПС в Сумській області по адміністративній справі № 480/8084/22, що перебуває на розгляді у Сумському окружному адміністративному суді.
Сторони узгодили, що за надану правничу допомогу, передбачену п. 1.2 Договору, клієнт сплачує Бюро винагороду (гонорар) у розмірі 4000,00 грн (п. 3.1).
Згідно з Актом приймання - передачі наданих правничих послуг від 29.03.2023 «Клієнт», в особі директора - Комісарової Людмили Миколаївни, яка діє на підставі Статуту, та Адвокатське бюро «Слобожанська консалтингова група» Холода Олега», склали цей Акт приймання-передачі наданих правничих послуг (далі - «Акт») до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.02.2023 про наступне: Бюро надало, а Клієнт прийняв правничу допомогу щодо підготовки та подачі відповіді на відзив ГУ ДПС в Сумській області по адміністративній справі № 480/8084/22, що перебуває на розгляді у Сумському окружному адміністративному суді.
Вартість послуг за період з 24.02.2023 по 29.03.2023 становить 4 000, 00 грн (чотири тисячі гривень). Всього сплачено 4 000, 00 грн.
На підтвердження сплати вищевказаних юридичних послуг позивачем надано до матеріалів справи платіжну інструкцію № 1341 від 28.04.2023.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.
Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Так, представником ГУ ДПС у Сумській області було надіслано до суду першої інстанції клопотання про зменшення судових витрат від 17.10.2023, в якому відповідач, виклавши доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги, посилався на необґрунтованість та неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правову допомогу із складністю справи та обсягом наданих послуг.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, незначну складність даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а саме складання відповіді на відзив ГУ ДПС у Сумській області, вартість якої оцінена адвокатом у 4000 грн, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний розмір є завищеним, а відтак необхідним є зменшення витрат на правничу допомогу до суми 500 грн, що є співмірною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що при зменшенні витрат на правову допомогу судом першої інстанції була врахована позиція відповідача, зокрема щодо необхідності врахування незначного обсягу виконаної адвокатом роботи, малозначності даної справи та існування судової практики зі спірних питань.
Посилання відповідача на те, що у наданих представником позивача документах на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу відсутні відомості про час витрачений на здійснення тих чи інших дій не є обставиною, яка вказує на безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми - 4000 грн за складання відповіді на відзив, а відтак не змінювався в залежності від витраченого адвокатом часу.
Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 04.06.2021 у справі №380/887/20.
Варто зазначити, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.
З огляду на викладене, здійснення позивачем оплати послуг 28.02.2023 відповідно до платіжної інструкції №1341, тобто до дати подачі відповіді на відзив, жодним чином не вказує на відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, оскільки навіть відсутність доказів оплати отриманих юридичних послуг жодним чином не впливає на вирішення спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що подання позивачем відповіді на відзив до суду першої інстанції 01.03.2023, тобто пізніше дати (29.02.2023), зазначеної в акті приймання-передачі правничих послуг, жодним чином не спростовує факту отримання ТОВ «ДОРПОСТАЧ» правової допомоги зі складання відповіді на відзив, оскільки сторона не позбавлена подати до суду документи у будь-який час, незалежно від дати отримання юридичних послуг.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі № 480/8084/22 - без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 480/8084/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено та підписано 05.02.2024 року