05 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 914/4115/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Рисовський"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі
за позовом Фермерського господарства "Рисовський"
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 2) Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області
про визнання державної реєстрації, наказу та рішення недійсними та незаконними,
16.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства "Рисовський" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (повний текст складено 11.12.2023) і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21. Вказана касаційна скарга була надіслана 09.01.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Рисовський", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).
Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статті 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).
Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Фермерського господарства "Рисовський". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається касаційна скарга сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.
Крім того, згідно з приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судово інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 1 та 2 частини 6 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).
Отже, Фермерське господарство "Рисовський" як юридична особа згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов'язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку, навіть якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Однак при зверненні з касаційною скаргою Фермерське господарство "Рисовський" не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про що свідчить відповідь № 422063 (про відсутність зареєстрованого Фермерським господарством "Рисовський" електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, перевірка здійснювалася за кодом ЄДРПОУ: 19324981), яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд", що з огляду на приписи частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом, та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі Фермерського господарства "Рисовський" викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник у тексті касаційної скарги наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв'язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Таким чином, касаційна скарга Фермерського господарства "Рисовський" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Фермерське господарство "Рисовський" подало у грудні 2021 року, її предметом були 2 вимоги немайнового характеру про:
- визнання державної реєстрації земельної ділянки № 4623683300:03:000:0057 в межах земельної ділянки ДА 060378В пл. 2, 816 га та запису про право власності недійсними;
- визнання передачі земельної ділянки № 4623683300:03:000:0057 в комунальну власність без речового права постійного користування незаконною.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2022 у справі № 914/4115/21 позовну заяву Фермерського господарства "Рисовський" до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконними, недійсними державної реєстрації земельної ділянки та її передачу в комунальну власність було залишено без руху, зокрема, для уточнення позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Усуваючи недоліки позовної заяви, Фермерське господарство "Рисовський" у січні 2022 року подало до місцевого господарського суду, зокрема, уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач доповнив свої позовні вимоги. З урахуванням документів, поданих для усунення недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області ухвалою від 25.01.2023 визнав позовні матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Таким чином, з урахуванням уточнень до позовної заяви Фермерського господарства "Рисовський", предметом позову у справі № 914/4115/21 є 3 вимоги немайнового характеру, 1 з яких заявлена у 2021 році та 2 - у 2022 році, про:
- визнання державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером № 4623683300:03:000:0057 пл. 2, 816 га (витяг з Державного реєстру речових прав № 1660257346236), що є частиною земельної ділянки Державний акт Б № 060378 пл. 4 га недійсною та незаконною;
- визнання наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2018 № 13-3101\16-18-с-г про передачу цієї земельної ділянки Солонківській сільській раді у власність без реєстрації права постійного користування недійсним та незаконним;
- визнання рішення Солонківської сільської ради від 18.06.2020 № 4466 про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, що привело до порушення прав позивача недійсним та незаконним.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Фермерське господарство "Рисовський" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 14 464,00 грн, а саме (2 270,00 грн + 2 481,00 грн х 2 ) х 200 %, де 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2021 році, 2 481,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2022 році, 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
У переліку додатків до касаційної скарги Фермерського господарства "Рисовський" зазначена квитанція про оплату судового збору. Однак при огляді матеріалів касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом складено акт від 16.01.2024 № 32.1-13/46.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 складено 11.12.2023, тому останнім днем її оскарження відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідного дня є 01.01.2024.
Фермерське господарство "Рисовський" подало касаційну скаргу 09.01.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. При цьому Фермерським господарством "Рисовський" до касаційної скарги було додано конверт, у якому йому надсилалася Західним апеляційним господарським судом копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. З відомостей, зазначених на цьому конверті та перевірених за допомогою сайту Укрпошти, Верховний Суд установив, що копію оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду скаржник отримав 20.12.2023 засобами поштового зв'язку. Однак, подаючи докази отримання копії оскаржуваної постанови, Фермерське господарство "Рисовський" не заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Разом з тим нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв'язку з самим лише посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Фермерському господарству "Рисовський" необхідно:
- належним чином виконати вимоги пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України і надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначеними у ній відомостями про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника, а також навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) та надати суду відповідні докази;
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (14 464,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
З огляду на викладене касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Фермерському господарству "Рисовський" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2023 у справі № 914/4115/21 залишити без руху до 20.02.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
До уваги учасників судового процесу!
Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).