05 лютого 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/408-б/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про неплатоспроможність
31.01.2024 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 563013,92 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідності до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
У даному випадку заявник навів підстави, передбачені п.п.2,4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких частково не надав до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як вбачається з списку кредиторів та боржників, у заявника наявна заборгованість перед 11 кредитними установами в загальній сумі 563013,92 грн, прострочена заборгованість 434232,83 грн, в той час як до матеріалів заяви додано лише 3 кредитних договори - з ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” від 25.12.2023 та від 01.03.2023; роздруківка з сайту cashberry.com.ua з пропозицією ТОВ “Фінансова компанія “Інвест Фінанс” укласти електронний договір від 19.02.2022; договір про надання споживчого кредиту з ТОВ “Селфі кредит” від 19.02.2022.
Проте, відомостей про кредиторів по вищезазначеним правочинам боржник взагалі не зазначив у конкретизованому списку кредиторів.
Крім того, не надано договорів переуступлення права вимоги щодо таких кредиторів як: ТОВ “Таліон Плюс”, ТОВ “ІНФІНАНС” та ТОВ “Сіроко фінанс”, тоді як у списку кредиторів навпроти них вказано “проданий”.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне “При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання”.
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій від 07.12.2023, як і сам звіт, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Надані заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог ст.ст. 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Отже, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, засвідчені належним чином.
Пунктом 9 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви додається копія трудової книжки (за наявності). Проте, до заяви не додано копію трудової книжки, а у випадку її відсутності не зазначено про це у самій заяві.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- копії трудової книжки (за наявності);
- договорів та первинних документів (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо наступних кредиторів: ФК “Кредит-Капітал”, ТОВ “Служба миттєвого кредитування”, ТОВ “Укр кредит фінанс”, ТОВ “ФІНФОРС”, ТОВ ФК “ЄАПБ”, ТОВ “Мілоан”, ТОВ ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС”, ТОВ “Інвеструм груп”, ТОВ “Таліон Плюс”, ТОВ “ІНФІНАНС” та ТОВ “Сіроко фінанс”.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 05.02.2024.
Суддя В.В.Дутка