05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3003/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вх.№2518П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М., дата складання повного тексту рішення - 09.10.2023, у справі №922/3003/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ,
до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1, м. Горішні Плавні, Полтавська область,
про стягнення збитків в порядку регресу
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося з позовом до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 про стягнення завданих збитків в порядку регресу в розмірі 18 916, 77грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виплативши відповідно до умов договору добровільного страхування майна №1PLRDNBR-210Q5VC.20 від 26.01.2021 страхувальнику страхове відшкодування в сумі 18 916, 77грн, він набув право регресної вимоги до відповідача у справі, як до особи, відповідальної за завдану шкоду, оскільки зазначена подія сталась в житловому будинку, утримання якого здійснює Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємства № 1.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 у позові відмовлено з тієї підстави, що долучена до матеріалів позовної заяви копія платіжного доручення №917518 від 26.09.2022 підтверджує перерахування коштів на рахунок АТ "СК "АРКС", а не страхувальнику - ОСОБА_1 , відповідно до вказаного страхового акту.
Тобто, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами виконання ПАТ "Страхова компанія "АРКС" умов договору страхування, майна, а саме виплати страхового відшкодування в загальному розмірі 18 916, 77грн; з огляду на наведене, до страховика не перейшло право вимоги до особи, винної за заподіяний збиток - відповідача у справі, у зв'язку з чим, судом встановлено відсутність підстав для стягнення з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 збитків в порядку регресу в розмірі 18 916, 77грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 у справі №922/3003/23 та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позов повністю.
Також просить здійснити розподіл судових витрат.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у даному випадку сторони договору добровільного страхування дійшли згоди щодо виплати страхового відшкодування готівкою через касу банку, що підтверджується платіжним дорученням №917518 від 26.08.2022 та доданою таблицею, де вказано отримувача - ОСОБА_1 , її ІПН та суму до отримання - 18 916, 77грн.
Як зазначає апелянт, відповідач визнає, що є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Апелянт посилається на те, що відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди ОСОБА_1 .
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 у справі №922/3003/23 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк до 27.12.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 27.12.2023 для подання заяв і клопотань.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд скарги в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечень проти розгляду скарги в порядку спрощеного провадження від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В силу статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 26.01.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) уклали договір добровільного страхування майна № PLRDNBR-210Q5VC.20.
Предметом цього договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, згідно з пунктом 5.1 договору, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі та її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у пункті 5.1 договору - квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 4.2 договору, Страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов'язувався своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
06.09.2022 стався страховий випадок - залиття квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з акту про залиття квартири від 13.09.2022, залиття виникло в результаті аварійної ситуації, а саме виходу з ладу ділянки стояка трубопроводу каналізації, який прокладений в технічному каналі стіни.
Як зазначає позивач, внаслідок настання страхового випадку Страхувальник звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.
На підставі заяви та наданих Страхувальником документів складено страховий акт № ARX3353482 від 23.09.2022.
Відповідно до страхового акту №ARX3353482 від 23.09.2022, сума відшкодування складає 18 916, 77грн.
Як стверджує позивач в позовній заяві, на підставі зазначеного страхового акту АТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 18 916, 77грн.
Враховуючи те, що страховий випадок стався внаслідок виходу з ладу трубопроводу у буд. АДРЕСА_3 як Управитель несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем, як Управителем багатоквартирного будинку, покладеного на нього обов'язку з належного утримання будинку.
З огляду на викладене, позивач вважає, що у відповідача виникло зобов'язання перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" щодо відшкодування збитків у розмірі 18 916,77 грн.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів виплати Страхувальником (позивач у справі) страхового відшкодування за договором страхування майна в розмірі 18 916,77 грн ОСОБА_1 ; долучена до матеріалів позовної заяви копія платіжного доручення №917518 від 26.09.2022 підтверджує перерахування коштів на рахунок АТ "СК "АРКС", а не Страхувальнику - ОСОБА_1 , відповідно до вказаного страхового акту.
Апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження здійснення виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 18 916, 77грн позивачем надано копію платіжного доручення №917518 від 26.09.2022, із якого вбачається перерахування платником - ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" 18 916, 77грн отримувачу - АТ "СК "АРКС"; призначення платежу: "виплата по відомості №АХА00001005 від 26.09.2022".
Однак, копії зазначеної відомості позивачем до матеріалів справи не надано.
Апелянт зазначає, що виплату страхового відшкодування було здійснено готівкою через касу банку, що підтверджується платіжним дорученням №917518 від 26.08.2022 та доданою таблицею, де вказано отримувача - ОСОБА_1 , її ІПН та суму до отримання - 18 916, 77грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви надано аркуш паперу, на якому надрукована таблиця із зазначенням таких відомостей: 18 916, 77грн, ИНН 2328416566, ОСОБА_1 .
Даний аркуш паперу не містить ні підпису ОСОБА_1 із зазначенням про отримання грошових коштів, ні підпису представника позивача щодо їх видач через касу банку; відсутні відомості, хто складав цю таблицю та чи здійснені взагалі будь-які перерахування ОСОБА_1 .
Належних та допустимих доказів здійснення позивачем виплати ОСОБА_1 через касу банку готівкою матеріали справи не містять.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; згідно зі статтею 1 вказаного Закону, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до норм статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із тим, що, за твердженням позивача, він як Страховик за договором страхування майна №1PLRDNBR-210Q5VC.20 від 26.01.2021 та відповідно до страхового акту №ARX3353482 від 23.09.2022 здійснив суму відшкодування Страхувальнику - ОСОБА_1 , що складає 18 916, 77грн.
Позивач посилається на те, що враховуючи, що страховий випадок стався внаслідок виходу з ладу трубопроводу у буд. 16, по проспекту Героїв Дніпра, м. Горішні Плавні, КЖРЕП №1 як управитель несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку, покладеного на нього обов'язку з належного утримання будинку.
З огляду на викладене, позивач вважає, що у відповідача виникло зобов'язання перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" щодо відшкодування збитків у розмірі 18 916, 77грн.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 6 Закону "Про житлово-комунальні послуги", учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідач не заперечує, що є управителем багатоквартирного будинку №16 по проспекту Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні та надає житлові послуги на підставі договору №ГД-16 від 30.01.2018 в редакції додаткової угоди №2 від 24.09.2020, укладеного із співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
У пункті 4 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 як управитель багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 має виступати відповідачем у спірних правовідносинах.
Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи не підтверджується, що позивач як Страховик здійснив відшкодування Страхувальнику.
Апелянт зазначає, що виплату страхового відшкодування було здійснено готівкою через касу банку, що підтверджується платіжним дорученням №917518 від 26.08.2022 та доданою таблицею, де вказано отримувача - ОСОБА_1 , її ІПН та суму до отримання - 18 916, 77грн.
Однак, судом встановлено, що із копії платіжного доручення №917518 від 26.09.2022 вбачається перерахування платником - ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" 18 916, 77грн отримувачу - АТ "СК "АРКС"; призначення платежу: "виплата по відомості №АХА00001005 від 26.09.2022".
Однак, копії зазначеної відомості позивачем до матеріалів справи не надано.
А наданий позивачем до матеріалів позовної заяви аркуш паперу, по-перше, не є належним та допустимим доказом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 виплати по договору страхування та страховому акту; на аркуші лише надрукована таблиця із зазначенням таких відомостей: 18 916, 77грн, ИНН 2328416566, ОСОБА_1 ; аркуш не містить ні підпису ОСОБА_1 із зазначенням про отримання грошових коштів, ні підпису представника позивача щодо їх видачі через касу банку; відсутні відомості, хто складав цю таблицю та чи здійснені взагалі будь-які перерахування ОСОБА_1 ; а, по-друге, такий аркуш паперу із надрукованими відомостями не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Належних та допустимих доказів здійснення позивачем виплати ОСОБА_1 через касу банку готівкою матеріали справи не містять.
Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів виплати позивачем страхового відшкодування за договором страхування майна в розмірі 18 916, 77грн Страхувальнику - ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, Страховиком не доведено права вимоги до відповідача.
Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 у справі №922/3003/23 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 у справі №922/3003/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза