Справа № 463/6657/23 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.
Провадження № 33/811/1789/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
02 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Козина В.О. на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року,
Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 26 липня 2023 року о 19:08 год. на вул. Тракт Глинянський, 1 у м. Львові керував транспортним засобом марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову судді захисник Козин В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у в'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник Козин В.О. зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, повідомляв про це працівників поліції, тому вважає, що складання протоколу та огляд на стан сп'яніння відбулись з порушенням, тому справа підлягає закриттю.
У судове засідання апеляційного суду 02.02.2024 ОСОБА_1 , захисник Козин В.О. не з'явились.
Так судові засідання призначалось апеляційним судом на 10:30 год. 28.12.2023, 09:45 год. 16.01.2024, на 12:15 год. 02.02.2024 у жодне із судових засідань ОСОБА_1 захисник Козин В.О., не з'явились. Захисник Козин В.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи призначене на 28.12.2023, яке було задоволено.
Проте у судове засідання призначене на 02.02.2024 ні ОСОБА_1 , ні захисник Козин В.О., які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, причини своєї неявки апеляційному суду не повідомили.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 та захисник Козин В.О., як особа, яка подала апеляцію, належним чином та завчасно були повідомлені про час та місце судового розгляду, однак у судове засідання не прибули та не повідомили причини неявки.
Апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , захисник Козин В.О., як особа, яка подала апеляційну скаргу, не виявили належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з'являлись до апеляційного суду. Незацікавленість з розгляду своєї апеляційної скарги свідчить про зловживання учасником справи процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адмінправопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної без участі правопорушника та апелянта не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, тому що суд розцінює такі дії ОСОБА_1 , захисника Козина В.О., як зловживання учасниками справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 508896 від 26.07.2023 (а.с. 1);
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на який зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, та просив працівників поліції не складати протокол, і пропонував їм грошову винагороду, у зв'язку з чим був попереджений про кримінальну відповідальність за свої дії. Працівники поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння запропонували останньому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, проте від огляду, як на місці так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що і стало наслідком складання протоколу;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alkotest 6820 Drager ARHE-0051» (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 26.07.2023 про те, що 26.07.2023 близько 19:08 год. на вул. Тракт Глинянський він керував транспортним засобом та рухався у своїй смузі руху. Водій автомобіля «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 рухався зустрічною смугою руху та створив йому аварійну ситуацію, він здійснив маневр, тому вдалось уникнути ДТП. Після чого перекрив водієві автомобіля «Volvo» рух, та викликав працівників поліції. Водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 7);
- рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП Сидорчук А.С. від 26.07.2023 про те, що 26.07.2023 заступила на денне патрулювання у автоекіпажі ОМЕГА-303 разом із сержантом поліції ОСОБА_3 . Під час патрулювання на службовий планшет надійшло завдання «Порушення ПДР» на вул. Тракт Глинянський, 1. Заявник ОСОБА_2 затримав водія транспортного засобу «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Прибувши на місце, виявили заявника ОСОБА_2 , який вказав, на водія «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що такий керував автомобілем приблизно о 19:30 год. При спілкуванні з водієм було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Alkotest 6820 Drager ARHE-0051» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (а.с. 8).
Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Наявним у матеріалах справи доказами актом огляду та направленням на підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, та враховує наявні у матеріалах справи письмові пояснення свідка ОСОБА_2 (а.с. 7), який і викликав працівників поліції, оскільки ОСОБА_1 26 липня 2023 року о 19:08 год. на вул. Тракт Глинянський, 1 у м. Львові керуючи транспортним засобом марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , створив йому аварійну ситуацію.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що ні захисник, ні ОСОБА_1 незважаючи на заперечення факту керування ОСОБА_1 автомобілем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не вказали, хто саме керував 26 липня 2023 року о 19:08 год. на вул. Тракт Глинянський, 1 у м. Львові транспортним засобом марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 .
Також апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , разом з тим правопорушення вчинено на АДРЕСА_2 , тобто більш ніж за 70 км. від місця проживання ОСОБА_1 . Коли на місце події прибули працівники поліції будь-яких осіб поряд із ОСОБА_1 не було, а факт керування згідно з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 не заперечував, що ставить під сумнів правдивість тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Козина В.О. - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах