Справа № 466/8109/23 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 33/811/1686/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
02 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю ОСОБА_1 та захисника Іваницького Я.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іваницького Ярослава Олеговича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафовано його на 1000 (одну тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Згідно з постановою судді, 23.07.2023, о 21 год 30 хв, у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 291, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A4» із д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідка, як на місці, так і в медичному закладі. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Іваницький Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що з наявних відеозаписів з нагрудних камер вбачається, що на таких зафіксовано обставини події, що мали місце біля припаркованого транспортного засобу марки AudiA4 і на них не зафіксовано ані руху такого автомобіля, ані його зупинки, а тільки відображено, що коли працівники поліції підійшли до автомобіля марки AudiA4, такий знаходився у нерухомому стані.
Зауважує, що в процесі судового розгляду факт відсутності виконання ОСОБА_1 функцій водія підтвердила його дружина ОСОБА_2 . Стороною захисту було заявлено клопотання про допит у якості свідка родича ОСОБА_2 та патрульних, які були очевидцями даних подій, однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні даного клопотання, що на думку апелянта є прямим грубим порушенням принципу зазначеного в ст. 245КУпАП.
Звертає увагу на те, що на користь того факту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у визначений у протоколі час, свідчать також: відсутність у матеріалах справи будь-яких доказівна підтвердження того, що автомобіль ОСОБА_1 був зупиненим саме працівниками патрульної поліції та що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, як це передбачено ст. 266 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Іваницького Я.О. на підтримку доводів апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №508832 від 23.07.2023, відеозаписом з нагрудник камер працівників поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями, копією постанови серії БАБ №727228 від 23.07.2023.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та судом першої інстанції надано відповідну оцінку таким доводам ОСОБА_1 .
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заперечення ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем, не заслуговують на увагу, оскільки з показів допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_3 даний факт встановлено, зокрема свідок підтвердив, що бачив рух транспортного засобу «Audi A4» із д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Крім того з переглянутого відео з бодікамери, долученого до матеріалів справи вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції керування транспортним засобом не заперечує сам ОСОБА_1 ( о 21 год. 32 хв.) та його дружина ( о 21 год 34 хв ).
Таким чином, відомості зафіксовані на вказаному відеозаписі повністю спростовують доводи апелянта та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст.266КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких доводів апелянта та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути від відповідальності, а заперечення апелянтом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні.
Крім того, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі заст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що при розгляді справи суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит у якості свідка родича ОСОБА_2 та патрульних, які були очевидцями події, апеляційний суд визнає необґрунтованими.
Суд першої інстанції зазначив про те, що у зв'язку з повторною неявкою для допиту в якості свідків патрульних, що були очевидцями подій, суд вважав за можливе завершити розгляд справи в їх відсутності, на підставі доказів, долучених до матеріалів справи. Щодо клопотання сторони захисту про допит в якості свідка родича ОСОБА_2 , який ніби-то був очевидцем подій, то судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні такого клопотання, оскільки суду не було надано точних анкетних даних та місця проживання вказаної особи. Крім того, про таку особу не заявляли на місці події ні ОСОБА_1 , ні його дружина. Не вказував про такого свідка і ОСОБА_1 , коли надавав показання в суді.
Суд першої інстанції в своєму рішенні навів відповідні мотиви, з якими апеляційний суд погоджується та вважає їх правильними. Нових підстав для визнання вказаних висновків суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, апелянт не надав.
Крім того, апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов'язком суду.
Стосовно доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, то такі є безпідставними, оскільки як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом передачі тверезому водієві, що має місце і на відеозаписах працівників поліції.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іваницького Ярослава Олеговича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк