справа № 208/575/24
№ провадження 1-в/208/67/24
Іменем України
05 лютого 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання захисника ОСОБА_6 щодо звільнення від відбування покарання за хворобою засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки відповідно до вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2019 року, суд, -
Захисник засудженої ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення її від відбування призначеного вироком покарання відповідно до положень ст.84 КК України за хворобою. До клопотання долучені копії медичних документів, які свідчать про наявність у засудженої хвороб.
Також, 02.02.2024 року захисником ОСОБА_6 надіслано до суду клопотання щодо призначення судово-медичної експертизи, в порядку ст.332, 350 КПК України, та розділів 9 і 10 Наказу № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» серед переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання є усі захворювання органів дихання з легеневою недостатністю III стадії та Цирози печінки різної етіології, таким чином ОСОБА_5 має хвороби, які дають підстави звільнити її від відбування покарання за хворобою.
За наслідкам розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення судово-медичної експертизи, судом постановлено ухвалу 05.02.2024 року якою відмовлено у задоволення клопотання з підстав недотримання засудженою та її захисником визначеного Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, як то медико-соціальної експертизи відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, з врахуванням наявного від 27.12.2023 встановленого діагнозу ОСОБА_5 : Цироз печінки змішаного ґенезу (алкогольний, асоційований з вірусом гепатиту «С») стадія мінімальної активності, компенсований. Гепатоспленомегалія. Хронічний вірусний гепатит «С», стадія мінімальної активності, який ні нею ні її адвокатом не оспорювався.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 наголосив, що висновків медико-соціальної експертизи, якою б було встановлено у засудженої ОСОБА_5 будь-якого захворювання, в передбаченому Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, не мається.
Засуджена підтримала позицію захисника.
Прокурор зазначив, що при зверненні із даним клопотанням, ні захисником ні засудженою не підтверджено наявність будь-якого захворювання у ОСОБА_5 , яке б входило до переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначено у Додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
А тому просив клопотання залишити без задоволення.
Представник ДП «Кам'янська виправна колонія (№34)» ОСОБА_4 , заявив про вирішення заявленого клопотання на розсуд суду.
Заслухав заявника та інших учасників, дослідив зміст та підстави клопотання, долучені копії медичних документів щодо стану здоров'я засудженої, особову справу на засуджену, суд приходить до наступного.
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01.07.2019 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ст.ст.122 ч.1, 75, 76 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком до 2 років.
Під час випробування ОСОБА_5 не виконала покладені на неї обов'язки, у зв'язку з чим ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та ОСОБА_5 направлена для відбуття покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Станом на 05.02.2024 рік, засуджена ОСОБА_5 відбула 11 місяців 19 днів, від призначеного покарання. Строк до відбуття, як неввідбутий строк, становить - 2 роки 11 днів.
Так, згідно до ст.. 537 КПК України законодавцем визначено, які під час виконання вироків суд має право вирішувати питання.
Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Тобто хворобою, яка встановлена у визначеному порядку та підтверджена висновками медико-соціальної експертизи, а не судово-медичної експертизи, як повнолітній засудженій які проводить медико-соціальні експертні комісії відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення про МСЕК), за направленням лікаря закладу охорони здоров'я ДКВС після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Щодо переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначено у Додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
Зокрема, цей нормативний акт регламентує процедуру підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою (Розділ VI).
Так, згідно п.1 Розділу VI Порядку, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього Порядку.
Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС, а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу ( п.2 Розділу VI Порядку).
До складу лікарсько-консультативної комісії входять голова комісії - начальник закладу охорони здоров'я ДКВС та не менше трьох лікарів, а з урахуванням результатів медичного огляду засудженого ця комісія негайно складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку (п.п.4,6 Розділу VI Порядку).
На підставі висновку комісії начальник УВП, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії (п.п.11, 12 Розділу VI Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 не має підтвердження наявності хвороби, яка віднесена до переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначено у Додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
Так, згідно до ч. 2 ст. 84 КК України, Особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.
А тому, встановив що 27.12.2023 року виданий діагноз щодо стану здоров'я засудженої ОСОБА_5 як: Цироз печінки змішаного ґенезу (алкогольний, асоційований з вірусом гепатиту «С») стадія мінімальної активності, компенсований. Гепатоспленомегалія. Хронічний вірусний гепатит «С», стадія мінімальної активності, який ні засудженою ні адвокатом ОСОБА_6 не оспорюється, а інших будь-яких об'єктивних медичних даних, як то висновків або діагнозів, які б вказали на наявність у засудженої ОСОБА_5 хвороби яка б відносилась до вищезазначеного переліку захворювань, та долучений медичних документ з боку засудженої та її адвоката не містить, а тому підстав для застосування ст.. 84 КК України, та звільнення засудженої від відбуття призначеного покарання не встановлено.
А тому клопотання адвоката ОСОБА_6 , є передчасним, та на час розгляду таким що не є обґрунтованим.
Питання звільнення засуджених від покарання за хворобою може бути вирішене за наявності відповідних підстав в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Проте, засуджена та її адвокат не обмежені у праві на звернення із клопотанням в порядку ст. 537 КПК України, при наявності визначених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537-539 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 щодо звільнення від відбування покарання за хворобою засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відбуває покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки відповідно до вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2019 року, - залишити без задоволення.
Апеляція на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом 7 - ми днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1