Справа №760/15855/23 2-о/760/372/23
27 жовтня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко Ірина Вікторівна, ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Свої вимоги, обґрунтовує тим, що вона з 21 липня 1976 року по 22 лютого 2023 року буда зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за вказаною адресою з 1960 року.
Приблизно з 1963 року ОСОБА_4 з батьками та братом заселилися в квартиру АДРЕСА_2 . З цього часу її батьки товаришували з батьками ОСОБА_4 , а вона з ОСОБА_4 були у дружніх відносинах з самого дитинства.
Заявник зазначає, що у подальшому, враховуючи тісне спілкування, похилий вік, відсутність сім'ї та перебування близьких родичів за межами території України ОСОБА_4 запропонувала переїхати до неї жити та в подальшому доглядати її.
Заявниця погодилася на прохання ОСОБА_4 та приблизно з січня 2014 року почала проживати з нею за адресою: АДРЕСА_3 . Вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, спільно працювали та відпочивали, відзначали свята та ювілейні дати, допомагали одна одній та піклувалися одна про одну. Крім того, купували продукти харчування, речі домашнього вжитку, побутову техніку, меблі разом, а також за спільні кошти робили ремонт в квартирі. Заявниця допомагала ОСОБА_4 здійснювати оплату рахунків за житлово-комунальні послуги за адресою її квартири, купувала лікарські препарати за необхідності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
У зв'язку з тим, що близьких родичів на території України ОСОБА_4 не мала, її рідний брат проживає на території Російської Федерації, усі витрати пов'язані з її поховання, взяла на себе заявниця.
Також, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Заповіт нею не складався, тому спадкування здійснюється за законом.
Так, заявник зазначає, що рідний брат померлої подав приватному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті сестри на її користь, однак приватний нотаріусом було повідомлено, що ОСОБА_2 не надано документів, які підтверджують факт її проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше 5 років на час відкриття спадщини, тому у неї відсутнє право на спадкування за законом, та порекомендувала звернутися до суду.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що встановлення факту проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю не менше як п'ять років необхідне для оформлення спадщини, заявник звернулася до суду з указаною заявою та просить її задовольнити в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року вказану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савенко І. В. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 14/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 вересня 2023 року до суду надійшли матеріали витребуваної спадкової справи.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві, просила її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак 25 вересня 2023 року подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність та зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савенко І. В. в судове засідання не з'явилася в судове засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність заінтересованих осіб.
Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04 вересня 2022 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
30 листопада 2022 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Савенко І. В. із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 рідним братом померлої - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження, подано до приватного нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .
Разом з тим, зі змісту довідки № 28/02-14 від 20 березня 2023 року, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко І. В. вбачається, що ОСОБА_2 не надала документів на підтвердження родинного зв'язку із померлою чи на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто документально не підтвердила, що вона є спадкоємцем ОСОБА_4 , тому у неї відсутнє право на спадкування за законом.
Заявник, звертаючись до суду з указаним позовом посилалась на те, що вона проживала разом з ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 однією сім'єю, починаючи з січня 2014 року по день смерті останньої, а тому має право на спадкування за законом, як спадкоємець четвертої черги.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 343/1821/16-ц, від 17 січня 2019 року по справі № 644/4941/16-ц.
Так, згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні від 30 листопада 2022 року № 86755680 ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 13 травня 1968 року.
Факт спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_2 з ОСОБА_4 підтверджується наступним.
З рахунків на оплату за обслуговування домофону, житлово-комунальних послуг (постачання газу, централізоване постачання гарячої води) в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що вони з 2014 року оплачувалися ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору від 04 вересня 2022 року № 01-22/197ор про надання представницьких та інших необхідних послуг при організації та проведенні поховання померлого, організація та проведення поховань померлої ОСОБА_4 були замовлені та оплачені заявником, що підтверджується накладною від 04 вересня 2022 року № 01-22/197.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява рідного брата померлої ОСОБА_3 , в який він зазначив, що заявниця та його сестра купували продукти харчування на двох, проводили свята разом, ОСОБА_5 допомагала робити ремонт у квартирі ОСОБА_6 , у тому числі фінансово, а також організувала похорони останньої.
До того ж, після смерті ОСОБА_4 її братом було видано нотаріально посвідчену довіреність на ім'я заявниці на представництво його інтересів перед установами, підприємствами та організаціями у всіх питаннях, які стосуються поховання його сестри.
Також, допитані судом в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили викладені позивачем обставини.
Зокрема, свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що була знайома з ОСОБА_4 з 1976 року, а із заявницею - з 1996 року. Їй відомо, що ОСОБА_6 з ОСОБА_9 жили в одному будинку, навчалися разом та дружили сім'ями. З віком ОСОБА_6 потрібна була допомога по господарству і вона запропонувала ОСОБА_10 жити з нею, на що вона погодилась та переїхала до ОСОБА_6 на початку 2014 року. У 2015 році вона жила вже з ОСОБА_6 . Крім того, у ОСОБА_6 є рідний брат, але він проживає в Москві, у них були дружні відносини.
Свідок ОСОБА_8 зазначила, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебувала у сусідських відносинах. У них були дружні відносини. Приблизно з 2016, 2017 року ОСОБА_10 жила у ОСОБА_6 . Пояснила, що вона живе на 3 поверсі, а ОСОБА_6 жила на 2 поверсі і бачила, що заявниця весь час перебувала в квартирі померлої, вони разом робили там ремонт.
Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, заявницею доведено належними та допустимими доказами факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, наявності спільного побуту та ведення спільного господарства.
Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Виходячи з предмету заяви та норм чинного законодавства, якими регулюються правовідносини, які виникли між учасниками справи, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги заявника про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтею 3 СК України, статтями 15, 16, 1264 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна