"05" лютого 2024 р.
м. Київ
справа № 755/1645/24
провадження № 2-а/755/40/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 19.12.2023року відповідачем прийнято рішення про примусове повернення до країни походження позивача на підставі рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 19.12.2023 року № 953. Видану на підставі дозволу на імміграцію посвідку на постійне проживання від 26.06.2015 року скасовано у зв'язку із скасуванням дозволу на імміграцію в Україну відповідно до ст. 12 Закону України «Про імміграцію». Разом з тим, позивач вважає рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 19.12.2023року незаконним, оскільки позивач вчасно та неодноразово зверталась до відповідача із заявою подовження строку дії тимчасової посвідки на проживання на території України, тому підстави прийняття оскаржуваного рішення є надуманими та не ґрунтуються на вимогах закону.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області скористався процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про примусове повернення позивача до країни походження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію надається іммігрантам, категорії яких визначені в частинах другій і третій цієї статті. У разі масового прибуття іммігрантів в Україну для державного регулювання процесу імміграції за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Кабінетом Міністрів України встановлюється квота імміграції у визначеному ним порядку.
Судом встановлено, що 27.07.2007 року Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Київській області громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано дозвіл на імміграцію в Україні строком дії до 27.07.2008 року (а.с. 28)
26.06.2015 року громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідку на постійне проживання, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . (а.с. 29, 31)
28.07.2022 року в.о. начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовіт О. прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 25)
06.10.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне проживання: АДРЕСА_2 . (а.с. 34)
19.12.2023 року першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовіт О. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення № 953 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, яким скасовано дозвіл на імміграцію № 17/4983 від 27.07.2007 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію»; видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання від 26.06.2015 року скасована на підставі п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 321. (а.с. 21)
19.12.2023 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Азімовим М. прийнято рішення, яким вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянку Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із прийняттям рішення від 19.12.2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну. (а.с. 22-24)
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про імміграцію», особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за кордоном за її зверненням здійснює оформлення довгострокової візи, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України. Зазначена особа в'їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.
Після прибуття іммігранта в Україну він повинен не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії довгострокової візи (до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання) особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення йому посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред'явлення повертається) та копія паспортного документа заявника із проставленою в ньому довгостроковою візою (за необхідності), копія рішення про надання дозволу на імміграцію.
Особа, яка перебуває на законних підставах в Україні та отримала дозвіл на імміграцію, повинна не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення їй посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред'явлення повертається) та копія паспортного документа заявника, копія документа, що підтверджує строк тимчасового перебування/проживання, копія рішення про надання дозволу на імміграцію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію скасовується, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, які підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності.
Відповідно до п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 322, рішення про скасування посвідки приймається Головою ДМС або уповноваженою ним особою, керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
В силу положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 19.12.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в матеріалах справи наявне рішення відповідача від 19.12.2023 року № 953 про скасування дозволу позивача на імміграцію в Україні, яким скасовано дозвіл позивачу ОСОБА_3 на імміграцію № 17/4983 від 27.07.2007 року та скасовано видану на підставі цього рішення посвідку на постійне проживання на території України від 26.06.2015 року. Станом на день ухвалення даного рішення суду рішення відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 19.12.2023 року № 953 є чинним, тому відсутні правові підставі для скасування оскаржуваного рішення, яке прийняте на його підставі.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 05 лютого 2024 року.
Суддя: В.І. Галаган